Лушпайки, мінвата та світлодіоди: Як заощаджують енергію у Запоріжжі

Два запорізькі об'єкти, лікарня та дитсадок, визнані одними з найкращих прикладів енергоефективності в рамках проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні". Портал Depo.Запоріжжя побував на обох та подивився, як це працює.

Заощадження на соняшниковому лушпинні

Невеличке приміщення з трубами, датчиками та яскраво-зеленими "пічками" - це біопалевна котельня міської лікарні №1. Відкрили її наприкінці 2017 року. З того часу лікарня щодня заощаджує на опаленні 5000 гривень.

Ані диму, ані неприємного запаху. Котельня екологічно чиста, адже працює на пелетах з лушпиння соняшника. За рівнем тепловіддачі підготовлені лушпайки співвідносні з бурим вугіллям. Виробляють пелети у Запоріжжі - сировини для них у регіоні, як, в принципі, майже скрізь в Україні достатньо.

Котельна повністю автоматизована, керувати нею можна навіть віддалено. Виробництво тепла наближається до безвідходного - золу, що залишається після горіння, продають для виробництва добрив.

Котельню побудував приватний інвестор - компанія "Альтернативні енергоресурси". Раніше саме ця компанія забезпечила альтернативним опаленням бюджетну сферу у місті Марганець, що на Дніпропетровщині.

Цілком зрозуміло, що інвестор заробляє на опаленні лікарні. Тариф - 1050 гривень за одну Гкал. Комунальні "Міські теплові мережі" "оцінюють" гігакалорію у 1550 гривень. Враховуючи, що лікарня споживає 10 Гкал на місяць, і виходить економія у 5000 гривень. Країні ж одна така котельня дозволяє заощадити близько мільйона кубометрів природного газу.

Загальна вартість проекту - 10,2 млн гривень. Інвестори мають намір повернути гроші за п'ять-сім років. Вони налаштовані на подальшу співпрацю, але поки лише з бюджетними установами. Справа в тому, що при опаленні житлових будинків компанія не отримує жодних гарантій стосовно оплати.

Заощадження на якісному утепленні та LED-лампах

Якісне утеплення - один з важливих чинників енегоефективності. Реалізувати такий проект у будівлі, що експлуатується, зазвичай, складно. Тож запорізькому дитячому садку №100, який тепер вважається одним з найкращих у Запоріжжі, пощастило.

Будівля, зведена ще в 1961 році, не використовувалася за призначенням з 1990-х. Кошти на реконструкцію садка у 2016 році виділила Німеччина у рамках проекту зі створення місць для дітей переселенців. У проекту була подвійна мета: власне створити місця для малечі та зняти напругу, що виникала чи могла виникнути через те, що діти переселенців займають місця у дошкільних закладах, яких і без того бракує для місцевих. Енергозберігаючий ефект у даному випадку був "побічним". Однак, не менш важливим.

Можна вважати, що садок було зведено з нуля, тому тут змогли використати усі сучасні енергозберігаючі технології. Тривала реконструкція 10 місяців, садок урочисто відкрили улітку 2017-го.

Втрати тепла у будівлі зведені до мінімуму завдяки утепленню мінеральною ватою. На стінах - шар мінвати завтовшки 15 сантиметрів, у підвалі та на даху - 30. До того ж у садку встановлені енергоефективні вікна (з підвищеним рівнем безпеки). Циркуляцію повітря малечі забезпечують не протяги, а рекуператори - спеціальна система очистки та зволоження.

У садку самотужки керують температурою опалення. На ніч зменшують, зранку підвищують. Є можливість відключати окремі кімнати чи радіатори, наприклад, у випадку, якщо групу закрили на карантин.

За словами директорки закладу Наталії Канцедал, звичайні садки подібної площі витрачають близько 40 Гкал на місяць, садок №100 - у кілька разів менше: від шести до дев'яти Гкал.

Значно зменшено у закладі і витрати електроенергії - завдяки використанню сучасних енергозберігаючих приладів та ЛЕД-ламп. У середньому садок і територія навколо нього споживає близько 130 КВт на місяць, стільки ж, скільки середня трикімнатна квартира. Зазначимо, садок відвідує близько 100 дітей.

Перспективи енергозбереження

Представники проекту "Муніципальна енергетична реформа в Україні" нині популяризують запорізькі проекти, як одні з найкращих прикладів енергоефективності, реалізованих в українських містах.

"Ми співпрацюємо з 38 містами-партнерами в Україні. І Запоріжжя в цих питаннях один із лідерів", - зазначила керівник проекту Діана Корсакайте

Саме тому Запоріжжя стало одним із двох міст України, яке відібрали для подальшої реалізації Муніципальної енергетичної реформи. Для енергомодернізації в рамках проекту місто може отримати 16,5 млн євро. На ці кошти будуть термомодернізовані 60 будівель бюджетних установ: дитсадків, шкіл та лікарень. На сьогодні вже пройдені всі етапи відбору на право кредитування за програмою Європейського інвестиційного банку.

Для геть забрудненого промисловими викидами Запоріжжя підвищення енергоефективності має особливе значення, оскільки у всьому світі енергозберегання дорівнює екологічності.