Запоріжжя, що втрачаємо: Як реконструкція нищить старовинний готель

Будинок Мінаєва, один з найкрасивіших в історичному районі Запоріжжя, почав шаленими темпами руйнуватись після того, як його заходилися реконструювати  

 

Портал Depo.Запоріжжя разом із краєзнавцем Романом Акбашем продовжує проект "Запоріжжя, що втрачаємо". Його основна мета – привернути увагу запоріжців і гостей міста до об’єктів, які могли б стати культурними та туристичними цікавинками, але через недбалість та байдужість повільно занепадають.

Цього разу йтиметься про будинок Мінаєва, що на розі вулиць Академіка Чабаненка та Олександрівської. Це самий центр старого Олександрівська (таку назву до 1921 року носило Запоріжжя). Упродовж певного часу стан історичної будівлі викликав занепокоєння, але влітку 2017-го тут почалася реконструкція. На жаль, нині, у травні 2019-го, з’явились серйозні сумніви, що будівлю буде збережено.

Зводити будинок почали десь наприкінці XIX сторіччя. Спочатку це були дві окремі одноповерхові споруди. Згодом, у 1908 році, місцевий підприємець Олександра Мінаєв добудував другі поверхи та з’єднав будівлі переходом, під яким нині розташована арка. Краєзнавець Акбаш каже: якщо уважно придивитися, то й нині можна побачити сліди тодішніх змін.

Будинок зводився як прибутковий, тобто для здачі кімнат в оренду на певний термін. Сьогодні його можна було б назвати готелем. У будинку Мінаєва на кілька днів зупинялися мандрівники, а немісцеві учні сусідніх гімназій жили тут постійно. Місяць такого житла коштував приблизно 5 рублів, ніч – 10 копійок. При цьому, наприклад, кілограм яловичини коштував тоді десь 50 копійок.

Понад сторічна будівля оповита місцевими легендами. Одна розповідає, що з тутешніх підвалів є таємний хід, який веде або на нинішню площу Свободи, або навіть до самої Мокрої Московки – невеличкої місцевої річки, що тече приблизно у двох кілометрах. Фактичних підтверджень цьому немає.

Будинок побудований у псевдоруському (неоруському) стилі - пишному з псевдоісторичними елементами допетровських теремів і візантійських будівель. На фасаді багато різноманітних елементів із цегли. Ці розкоші, вочевидь, мали для Мінаєва практичне значення: підприємець був власником заводу будівельних матеріалів і, певно, використовував будинок як рекламу свого бізнесу.   

Брати Мінаєви – важливі постаті в історії міста. Чимало будинків в Олександрівську були побудовані саме ними. Цей, названий на честь Олександра Мінаєва, – один з найкрасивіших і найцікавіших із них. Мінаєви були не лише успішними підприємцями, але й меценатами. Не надто відомий факт: розташований неподалік слідчий ізолятор був побудований як притулок для дівчат-сиріт саме за гроші братів.

У радянські роки будинок Мінаєва використовувався "за призначенням" –  тут був гуртожиток, потім він став звичайним житловим будинком. За понад сторічне існування, аж до 2017 року, жодної серйозної реконструкції, спрямованої на збереження історичної будівлі, не проводили. Скоріше, навпаки – фасад пофарбували у зелений колір, спотворивши чимало цегляних прикрас.

Житловим будинок лишається дотепер. В останні роки його стан оцінювався вже як критичний, тому 2017-го й було вирішено провести масштабну реконструкцію. Розпочаті роботи питань начебто не викликали, поціновувачі старого Олександрівська зітхнули з полегшенням: будівлю рятують. Однак нещодавно будинок почав швидко руйнуватись.

На сполох забили мешканці – вони помітили на будівлі величезні тріщини. За спостереженнями жителів, найбільш серйозні з них з’явились після того, як з будинку почали знімати стару фарбу. Роман Акбаш припускає, що кваліфікація будівельників, які прибирали фарбування, була недостатньою, саме через це й почалася швидка руйнація.   

Нині будинок Мінаєва має геть жахливий вигляд. Проте особливо його не роздивишся, хіба що з одного боку, адже рештуа огороджена дерев’яним будівельним парканом. До своїх квартир жителі пробираються через хвіртку. Надворі лежать цегла та інші будівельні матеріали.

Будинок зіпсовано прибудовами, виконаними у "вільному стилі",  – таким чином люди, вочевидь, розширюють житлову площу.

Будівельників, що мають реконструювати будинок, біля нього не видно. Місцева мешканка, яка не побажала назвати своє ім’я, розповіла: вони теж бачать робочих не часто й у продовження реконструкції майже не вірять. За словами жінки, активно роботи тривали тут лише спочатку, два роки тому. Після цього лише іноді відновлюються.  

Краєзнавець Акбаш наполягає: будинок Мінаєва треба врятувати. Він був і залишається одним з найбільших та найкрасивіших будинків старого Олександрівська. Цей історичний район зазнав чимало архітектурних втрат. Ті споруди, що лишилися: дитяча лікарня, електрична станція – перебувають у поганому стані. Збереження кожного з цих історичних об’єктів є дуже важливим для міста.

Читайте також:

Як занепадає понад сторічний інклюзивний освітній простір;

Як "малярі" зіпсували старовинний німецький особняк;

Як сховали за бетонним парканом готичні вежі першої електростанції.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Запоріжжя