Запоріжжя, що втрачаємо: Як руйнується цегляне мереживо сторічного будинку Куржупова

Разом із краєзнавцем Романом Акбашем Depo.Запоріжжя продовжує проект "Запоріжжя, що втрачаємо". Його головна мета – привернути увагу до об’єктів, які могли б стати туристичними родзинками Запоріжжя, але через байдужість та недбалість відповідальних осіб повільно руйнуються.

Один із таких об’єктів стоїть у самому центрі старого Олександрівська, на вулиці Поштовій, 31, навпроти Свято-Покровського собору. Сто років тому життя Олександрівська було зосереджено саме тут.

Будівля, про яку йтиметься, – прибутковий будинок Куржупова. Коли він був побудований, достеменно не відомо. Краєзнавець вважає, або наприкінці XIX, або на самому початку XX сторіччя.

Купець Іван Куржупов був дуже заможним, володів чималою кількістю нерухомості в Олександрівську. Більшість будинків використовував як прибуткові, тобто здавав в оренду площі, найчастіше – як житло. Будинок на Поштовій – один із таких, найбільш багатий та красивий.

Побудовано його у популярному в ті часи "цегляному стилі" – без використання штукатурки або фарби. І сам будинок, і весь його декор виконаний із цегли. Попри, начебто, простий будівельний матеріал, про високий соціальний статус власника будівлі тут каже геть усе.   

По-перше, місце розташування – самісінький центр міста, одна з найбільш жвавих за часів купця площ Олександрівська.

По-друге, оздоблення будівлі – велика кількість витончених деталей: декоративний поясок між поверхами, цікаві лиштви вікон, пілястри, сандрики, ромби, строкаті й винахідливі орнаменти, карниз з цегляної "ялинки", дах з ажурною металевою огорожею і фігурними стовпчиками. Подібний декор сто років тому був дорогим та вважався дуже красивим.

Попри те, що за старими вивісками магазинів не всі потьмянілі деталі можна роздивитися, оздоблення вражає й нині.

 

Серед відомих "квартирантів" будинку – Олександрівське реальне училище (Реальне училище Ряхова). Це заклад, де студенти навчалися не лише класичним предметам, а й техніці, механіці, кресленню тощо. Працювало училище з 1914 року, під різними назвами продовжувало роботу і після жовтневого перевороту.

За радянських часів у будинку була школа. Потім будівля належала Товариству сприянню обороні України (ТСОУ). За даними Акбаша, належить і сьогодні.

Останні кілька років будинок стоїть геть порожнім – ані офісів, ані магазинів.  Перші поверхи рясніють потворними малюнками, велика частина фасаду закрита пластиковими вивісками.

Колись вся будівля була оформлена однаковими металевими балконами. Від них сьогодні мало що залишилось. В’їзна арка кимось знищена заради створення додаткового приміщення.   

Роман Акбаш зауважує, будь-які будинки надзвичайно сильно руйнуються, коли стоять порожні. Прибутковий будинок Куржупова загалом непогано зберігся: і сама будівля, і цегляне мереживо її оздоблення. Проте його соромно показувати й запоріжцям, й туристам. За потворними вивісками, сміттям, прибудовами та "малюнками" важко розгледіти красу сторічного будинку.

Читайте також:

Як реконструкція нищить старовинний готель;

Як "малярі" зіпсували старовинний німецький особняк;

Як сховали за бетонним парканом готичні вежі першої електростанції.