ТОП-5 козацьких ліків від застуди

Хоча епідемія грипу в Україні йде на спад, лікарі попереджають: післясвяткові рештки січня та лютий дуже небезпечні у сенсі застуд. Тож ми підготували для вас перевірені часом рецепти від найзагартованіших українців - запорозьких козаків
Depo.
22 січня 2017 11:00
ФОТО: depo.ua
Перевірені часом рецепти від найзагартованіших українців - запорозьких козаків
Перевірені часом рецепти від найзагартованіших українців - запорозьких козаків

Козаки – люди загартовані. Цілорічно переважну частину доби проводили на свіжому повітрі, здебільшого верхи на конях. Від ранньої весни та до пізньої осені спали на дворі. Тож, практично не простуджувались. А якщо у холодну пору року хто й підхоплював нежить, то такого характерники за добу ставили на ноги.

У степу, польових умовах походу, лікування мало бути терміновим та професійним. Застосовували, в основному, трав’яні настоянки, власне те, що було під рукою. Влітку – свіжу траву, взимку – суху. А ось, заварювали на освяченій, Йорданській воді. Тримали її у срібному, або мідному посуді. Якщо такої не було, використовували ковальську. Це та вода, в яку ковалі для охолоджування занурювали шаблю, коли її кують. Або – вода, у яку занурювали шаблю після заточки. Нерідко заварювали трави на відварі з вовчого м’яса.

Портал Depo.Запоріжжя зібрав найпростіші козацьки ліки від застуди, ефективність яких підтверджують лікарі.

1. Полин

Перевірені часом рецепти від найзагартованіших українців - запорозьких козаків - фото 1

Щіпка подробленого полину заварювалась у горнятку, як чай. Настоювали близько півгодини. Проціджували. Давали хворому пити по півсклянки тричі на день.
А ще у люльку до тютюну додавали полин, а також потроху материнки, ковили, терену, що під час поління діяло як протизапальний, заспокійливий засіб. Хоча козаки палили далеко не всі. Люлька була помічною лише для заядлих курців.

2. Чорна редька

Перевірені часом рецепти від найзагартованіших українців - запорозьких козаків - фото 2

Видавлювали з тертої редьки сік, змішували з медом… Це, нашвидкуруч. А якщо був час, видовбували середину редьки. Виходив, ніби "кухлик", на дно клали ложку меду. За півдоби-добу цей "кухлик" заповнювався соком, який потроху давали хворому. Таким же соком з "кухлика" чорної редьки лікували ревматизм, розтираючи солодкою рідиною поясницю.

3. Овес

Перевірені часом рецепти від найзагартованіших українців - запорозьких козаків - фото 3

Використовували не тільки зерна, а й солому. Вівсяну крупу намочували на ніч, вранці зливали настій і варили його – виходив кисіль. А зварену крупу їли, як кашу. З медом і кисіль, і каша дуже помічні.

З соломи – оберемок на казан води, певний час кип’ятили. Хворому давали цей узвар також з медом.

4. Осика

Перевірені часом рецепти від найзагартованіших українців - запорозьких козаків - фото 4

Бруньки осики – 90 г – варили у семи склянках води, доки не залишалося три склянки відвару. Проціджували, додавали ложку меду і давали пити тричі на добу при легеневих хворобах.

5. Вовчий кожух

Перевірені часом рецепти від найзагартованіших українців - запорозьких козаків - фото 5

При застудах козаки на ніч обмотувалися вовчою шкурою, а вранці вставали вже здоровими. Крім того, регулярно їли вовчатину, особливо взимку, бо вважали така страва надає сил втомленому тілу, а також зберігає гострий слух та зір. Свіже вовче м’ясо прикладали до ран, щоб зажило, "як на собаці".

Стародавні рецепти на прохання порталу Depo.Запоріжжя прокоментувала запорізька лікарка-гомеопат Віра Барська.

"Зрозуміло, лікування у польових умовах простудженого – це мистецтво. Тут треба віддати належне козакам-знахарям. Наскільки мені відомо, запорожці хворих намагалися пристроїти у монастирі. Якщо ж такої можливості не було, то названі тут рецепти, як на мене, мають певний сенс. Зокрема, полин завжди застосовувався у дуже багатьох випадках, як болетамувальний, заспокійливий, знеражуючий та протизапальний засіб. А ось, редька – це чи не найкраща зі всіх ліків, що дають хворим, коли морозить, крутить м’язи, душить кашель тощо. Редька, а також, до речі, потертий хрін, застосовують, як гірчичники – це чудовий відтяжний засіб. У вівса зерно і солома мають корисне лікувальне значення, бо вони мають у собі потогінну, вітрогону, сечогінну, жарознижувальну та протиспазматичну дію. Вовчий кожух – зігріває, що сприяє якнайшвидшому виведенню з потом шкідливих речовин. Всі ці інгредієнти, власне, присутні й в сучасному гомеопатичному лікуванні. Що ж до ковальської води, то - це розчини, у які потрапляють оксиди заліза в активній формі. Те, що конче небохідно страждаючим хворобами крові, опроміненням, виснаженням. Те залізо, яке ми, лікарі, звемо редукованим", - стверджує лікар.