Як на Запоріжжі людолови відгодовували на продаж "ясир"

За допомогою давніх кам'яних важків, що знаходять на Запоріжжі, могли вимірювати "пайки" невольникам - "ясиру" 

Depo.
20 лютого 2017 18:29
ФОТО: depo.ua

Про це кореспондентові порталу Depo.Запоріжжя повідомив місцевий краєзнавець Юрій Вілінов.

Запорізькі краєзнавці припускають, що кам'яними важками, віднайденими ними в околицях колишньої козацької Карайдубини, людолови зважували їжу для "ясиру", що гнали на продаж до Кафи.

На узбережжі Каховського водосховища, від Лисої гори, що під Василівкою Запорізької області, і аж до сіл Бабине та Ушкалка, що на Херсонщині, дослідники не раз знаходили давні кам'яні грузи – пласкі, здебільшого краплевидної форми, зі штучними отворами. Зокрема, за кілька десятиліть запорізькі краєзнавці Юрій Вілінов та Сергій Шишков назбирали майже два десятки таких камінців на березі, що поблизу сіл Ушкалка та Бережанка. До речі, Бережанка до 70-х років минулого століття мало відому козацьку назву – Карайдубина, що походить від татарської назви урочища Карайтабень. В цій місцевості, за давніми легендами, людолови таборували зі своїми невільниками - "ясиром", захопленими у полон проти зими. Перезимувавши, звідси кораблями транспортували бранців до Кафи (нині - Керч), де у той час діяв найпотужніший ринок рабів. До речі, тоді работоргівля, якщо сучасною мовою, була найприбутковішим бізнесом серед ординців, приміром, як тепер, наркобізнес.

Краєзнавці припустили, що, ймовірно, ці камінці з отворами використовували людолови, як важки, але постало питання: навіщо їм було потрібно так багато маленьких "гирьок". У будь-якому випадку, не в грамах, а кілограмами зважували виловлену рибу, промисел якої у тутешніх краях також процвітав.

Коли Юрій Вілінов зважив важки по окремо, з'ясувалось, що кожен камінець має певну вагу, відповідну долям стародавніх широко розповсюджених стандартів. "Міри ваги вкрай консервативні, вони використовуються без змін під різними назвами тисячі років", - запевняє він. Власне, це й наштовхнуло на думку, що цими важками вимірювались "пайки" невільникам. Людоловами видавалось стільки їжі, скільки бранець мав з'їсти, щоб, грубо кажучи, не здохнути. Тобто, чоловік-невільник, припустимо, отримати десь 700 грамів їжі. Відповідно до цієї ваги на нього виділялись два-три важки, або більше, закріплені мотузкою – ось, для чого й потрібні були отвори у камінцях.

Докладніше про це дослідження Юрій Вілінов розповів у статті "Риболовне знаряддя чи "пайка" невільника" на порталі "Краєзнавство Запорожжя".

Довідково.

Ясир (тур. esir, "бранець", "поневоленний", "раб") — бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі з XV до середини XVIII століття.

Більше про життя в Запоріжжі та області читайте на Depo.Запоріжжя