Як на конференції під егідою ОБСЄ винесли смертний вирок Сенцову

Від конференції, номінально присвяченої посиленню плюралізму українських ЗМІ, варто було очікувати маніпуляцій хоча б виходячи з назви, не кажучи вже про деяких учасників. Утім, реальність виявилася ще гіршою

Журналіст регіональної редакції Depo.Запоріжжя
Як на конференції під егідою ОБСЄ винесл…

Від учора російські ЗМІ, а також деякі, що вдають із себе українські, рясніють заголовками на кшталт "Украинский военный заявил, что передавал Сенцову взрывчатку". "Сенсаційна" заява пролунала на конференції "Посилення свободи і плюралізму засобів масової інформації в Україні під час конфлікту в країні та навколо неї", що відбулася в Києві напередодні, 26 червня, під егідою ОБСЄ. Але хоча новина від вівторка, відмашку на "інформаційний вибух" виконавці, вочевидь, отримали лише у середу. Спробуємо розібратися, що до чого, але спочатку кілька слів про саму конференцію.

Дещо маніпулятивною була вже сама назва заходу: "посилення плюралізму під час конфлікту". Бо "плюралізм" поруч із "конфліктом" – вибухова суміш, адже в конфлікті завжди є кілька сторін і теоретично кожна має право на думку, з яких і складається так званий "плюралізм". От тільки в Україні не якийсь буденний "конфлікт", а повноцінна війна, зовнішня агресія і тисячі смертей. Тож одразу складалося враження, що "плюралізм", за задумом організаторів, мав посилюватися за рахунок інформаційних маніпуляцій агресора, яких в українському інформполі і без того за край.

Згодом виявилося, що то було не враження. Російський пропагандист і довірена особа Путіна – онук КДБіста Євгена Примакова, теж Євген Примаков, якого СБУ не пустила в Україну саме на цю конференцію, так прямо і заявив: збирався розповідати "журналіст - не комбатант, свобода преси має забезпечуватися, що потрібно хоча б намагатися вибудовувати діалог". На тлі того, що російське ТБ кілька років працювало як призовний пункт на війну проти України, заява Примакова навіть не варта коментарів. З ним усе зрозуміло.

Проте не лише назвою напружила прес-конференція, а й і складом учасників. Окрім Примакова, якому не вдалося на неї потрапити, а також журналістки пропагандистського "Раша Тудей" Полі Слієр, якій також заборонили в'їзд до України (обидва персонажі є в "Миротворці", - Ред.), на конференції вистачило одіозних осіб.

Так, журналістку Наталю Іщенко обурила присутність підлеглого головного спікера кремлівського МЗС Марії Захарової - Максима Буякевича. "Учасники конференції вимушені були слухати виступ начальника відділу міжнародних інформаційних проблем департаменту інформації і преси МЗС РФ Максима Буякевича. Чиновник з Росії порадив Києву "замість закриття російських ЗМІ в Україні та спроб обмежити їхню діяльність" створювати власні якісні інформаційні проекти. За його словами, штучне обмеження свободи слова прямо суперечить зобов'язанням української сторони в ОБСЄ. Тільки вдумайтеся – чиновник з країни-агресора, сферою відповідальності якого є просування точки зору Кремля закордоном, виступає на конференції зі свободи слова в Києві в якості захисника "стандартів ОБСЄ" і радить Україні, як виконувати зобов'язання щодо захисту цієї самої свободи слова!", - зазначила Іщенко.

Здивувала присутність на заході росіян і члена Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу Олексія Панича: "До речі, про пана Дезіра (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлема Дезіра, якому і треба "дякувати" за цей захід, – Ред). Я знайшов хвилинку спитати його (приватно), чи справді ОБСЄ запрошувала на цю конференцію росіян - і, зокрема, пана Прімакова, якого не пустили в Україну. Виявляється - ні, не запрошувала (!). На цю конференцію ОБСЄ запрошувала виключно осіб з України. Втім, росіянам ОБСЄ не мала підстав відмовляти у присутності, якщо вони захочуть відвідати конференцію з власної ініціативи. Отже, сьогодні тут були і "Спутник", і російське МЗС - але не на запрошення ОБСЄ. Хто доїхав - той прийшов, доїхали не всі", - написав журналіст у Facebook.

Окрім того, Панич зазначив, що "пана Дезіра майже весь час оточувала досить специфічна (а багато хто сказав би - відверто антиукраїнська) публіка: Руслан Коцаба, "Страна.ua" (дівчина з гарною англійською), тощо. Розповідали, як їх переслідують націоналісти, б'ють і знущаються за невтручання поліції, просили захисту. Але й дискутувати з ними на цьому майданчику майже не було кому".

І ось нарешті стало зрозуміло, чому конференція викликала такий ажіотаж у російських та проросійських пропагандистів. Вочевидь, вони підсилювали інтерес до неї у своєї аудиторії заради "вишеньки на торті" – виступу персонажа на ім'я Сергій Серіков. Цей чоловік, одягнений у камуфляж, вийшов на сцену конференції та заявив, що під час анексії Криму ввіз туди предмет, через який потім засудили Сенцова. Що Серіков "забув" на конференції з "плюралізму в ЗМІ" і хто його тули пустив - питання риторичне. Але зважаючи на те, що Сенцова засудили за начебто підготовку теракту з використанням вибухівки, можна припустити, що йдеться саме про вибухівку, і саме в тому контексті розганяти новину стали підконтрольні Кремлю ЗМІ.

"Сенсацію" протримали до середи, хоч першою відео з заявою оприлюднила "Страна" напередодні. У середу тему підхопили російські ЗМІ. Режисер Олег Сенцов голодує сьогодні 46 добу, його адвокат каже, що стан здоров'я підзахисного погіршився, Сенцов знесилений і взагалі зрозуміло, що ситуація критична: якщо Олега не поміняють/помилують/відпустять у найближчі часи, це вартуватиме українському режисеру життя. Тож автор "сенсаційного викриття" та його замовники, по суті, винесли Сенцову смертний вирок. Те, що "сенсація", носила, скоріше за все, тактичний характер – виправдати дії РФ щодо Сенцова на тлі запиту Європейського суду з прав людини та взагалі уваги міжнародної спільноти, - не зменшує ані цинізму акції, ані ризику для режисера.

Разом з тим, все ще є надія, що "сенсацію" Росія зможе використати лише для "внутрішнього застосування". Надто дешевими та непереконливими виявилися "одкровення" Серікова та їхня розкрутка. Так, людина на ім'я Сергій Серіков, дійсно, існує, це мешканець Запорізької області. Утім, решта - брехня та маніпуляції.

По-перше, є відео від травня 2014 року, де той же Серіков, який на диво регулярно "випливав" в ЗМІ, згадує про своє знайомство з Сенцовим (чи мало воне місце насправді – питання відкрите). По-друге, себе він називає волонтером – не військовим, як розкрутили це російські ЗМІ, завдяки тому, що Серіков, в кращих традиціях "волонтерів" і "комбатів" зразка 2014-2015 років, намагається "світитися" в камуфляжі. І тоді Серіков казав, що вивозив із Криму українських військових, а Сенцов дав гроші на бензин. "Я неодноразово перетинав кордон (адмінмежу з анексованим Кримом, – Ред.), неодноразово з ним (Сенцовим, – Ред.) зустрічався і нічого протизаконного я не перевозив, не вручав і не помічав за цією людиною", - казав колись Серіков.

Але тепер він "чомусь" передумав і вирішив про це заявити перед "дорогими" російськими гостями. Видно, виключно з міркувань глибинного патріотизму.

Ще один посил, присутній в "одкровеннях" Серікова стосується того, що режисера начебто здала Україна, бо той "багато знав". "Зрозуміло, що його бояться і тут, і там. Я володію 50% тієї інформації, якою володіє він. І за те, що я знаю, проти мене було дві справи, які я успішно виграв. А за те, що він знає, він отримав 20 років. Найбільше його боїться не Путін, а наша влада. Думаю, що був "договірняк", щоб Олег сидів" – заявив відважний Серіков.

Ця теза вже призначена для внутрішньо українського користування на тлі виборів, що наближаються. Тим більше, трьома тижнями раніше її озвучив в ефірі 112 каналу одіозний нардеп Євген Мураєв, який терміново евакуювався на "братню" Росію. "Сенцова здали навмисно. А тепер дивиться… починають формувати новий образ борця з режимом сусідньої держави, при цьому забуваючи, що самі зробили з нього бранця", - заявив тоді Мураєв.

Тим часом у Запоріжжі зібралися АТОвці, обурені "сенсацією" краянина Серікова, а також здивовані його начебто активною волонтерською діяльністю. Представники 79-ої та 55-ої бригад, яким начебто допомагав Серіков - В'ячеслав Зайцев, Вадим Філімонов, Геннадій Старцев, Андрій Хімічев, а також бійці "Донбасу" Валентин Жученко, Тимур Книш, Олександр Таран дізналися про волонтерську діяльність автора "сенсації" виключно з його слів. Кажуть, Серіков представлявся волонтером, просив гроші, але бригади від нього нічого не отримували. Тож АТОвці назвали його шахраєм та вирішили звернутися до правоохоронних органів із тим, щоб ті розібралися з "волонтерством" Серікова, а також з його заявою, що може вартувати Сенцову життя.

Обурені ситуацією і в Національній спілці журналістів України (НСЖУ), що був організатором конференції. Щоправда, не стільки дешевою провокацією Серікова, скільки реакцією на це українських політиків і журналістів. "Учора на масштабному заході солідарності із Олегом Сєнцовим, який проводив авторитетний Центр інформації про права людини, слово взяв громадянин у камуфляжі. Він заявив, що є соратником Олега Сєнцова по Майдану і по Криму. І озвучив плутану версію про спецслужби, "вибухівку" чи ще щось... Але чому політики дозволяють собі робити висновок, що ОБСЄ і НСЖУ організували у Києві захід для "інформаційних гібридних вкидів", тобто виступу цього незрозумілого чоловіка?", - написав у своєму Facebook голова НСЖУ Сергій Томіленко.

І тут вже проглядається глибинна життєва іронія. Адже висновки українських, тобто проукраїнських ЗМІ - це як раз той самий плюралізм, за який ратували організатори акції за підтримки ОБСЄ. В умовах конфлікту.

Всі новини Запоріжжя сьогодні читайте на Depo.Запоріжжя

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme