Вірші для міністрів та "токсичне земляцтво": Що відомо про нового губернатора Херсонщини Гусєва

Щойно президент Володимир Зеленський призначив новим очільником Херсонщини Олега Гусєва 
 

Для "позасистемного нового обличчя" за 39-річним Юрієм Гусєвим тягнеться забагато негативного та сумнівного, але не виключено, що це плата за "позасистемність" .

Depo. Херсон розповідає, що про нього відомо.

Не чужий для регіону 39-річний Юрій Гусєв очолив Херсонську облдержадміністрацію. Сенсацією це не стало, адже чутки про призначення курсували за щонайменше місяць до цього, й Гусєв їх не спростовував. Щоправда, сенсацією не стало б і здобуття ним мандату народного депутата на прийдешніх парламентських виборах, адже нещодавно новопризначений губернатор красувався на 41-му прохідному місці списку "Слуги народу". Не здивувала б і посада у Міністерстві оборони. Про це теж пліткували. А покійний нині нардеп Дмитро Тимчук за кілька днів до своєї трагічної загибелі навіть присвітив цьому окремий пост, нагадавши, що, перебуваючи на посаді заступника міністра оборони, Гусєв "засвітився" в сумнівних оборудках.

Такий "асортимент вакансій" для Гусєва може, звісно, свідчити про різноманітну обдарованість нового херсонського губернатора. Але в українських реаліях це, як правило, свідчить лише про те, що шукали не людину, яка відповідала б посаді, а посаду для "хорошої людини".

Уродженець Житомирщини Гусєв ще у дитинстві разом із родиною переїхав до Херсонщини. Себе називає херсонцем. Політикою зацікався ще студентом тутешнього вишу. Був студентським мером Херсона та головою однієї з місцевих молодіжних організацій. Уже 2002 року, 23-річним, брав участь в парламентських виборах за списком блоку партій "Команда озимого покоління", який очолював нардеп Валерій Хорошковський. "Озимі" прохідного бар’єру до Верховної Ради не здолали, але з того часу Гусєва прийнято пов’язувати з цим доволі одіозним політиком, що нині мешкає у Монако. Ще один доволі "токсичний зв'язок", що його закидають Гусєву, – Владислав Каськів. Під його керівництвом в 2011-2014 роках нинішній херсонський губернатор працював у скандальному Державному агентстві з інвестицій та управління національними проектами, де було розкрадено понад 250 млн грн. У травні цього року справу скеровано до суду.  

Постмайданні скандали, про які згадав незадовго до загибелі Дмитро Тимчук, стосуються роботи Гусєва у Міноборони, куди він потрапив разом з іншими волонтерами задля реформування структури. Був тут заступником міністра та головою Ради реформ. Тимчук згадав сумнівний тендер з закупівлі пального для армії, організатором якого був Гусєв. Переплата склала 180 млн грн. Ще одне питання – купівля квартир для військовослужбовців, організацією якої також опікувався Гусєв. Програму було зірвано: Міноборони змогло засвоїти лише 10% від виділених понад мільярда гривень. У МО Гусєв протримався близько року. Пізніше зазначив, що проти нього тоді було розпочато цілеспрямовану кампанію з дискредитації. Це підтвердив, щоправда, вже зараз, один з представників тодішнього "Волонтерського десанту" Богдан Ковальов. Він заявив, що Міноборони змушували купувати "неіснуюче пальне Курченка" тощо, а Гусєв начебто пручався, звідси і з’являлися кримінальні справи проти нього.     

Вчергове про навмисну кампанію з дискредитації Гусєв та його оточення заявили, коли стало відомо, що він потрапив до виборчого списку "Слуги народу". Спочатку тон заяви Гусєва був погрозливий. "Я вже почав консультації з юристами і найближчим часом звернусь до антикорупційних та правоохоронних органів з проханням дати оцінку фейковій інформації, яку наводять окремі ЗМІ", - заявив Гусєв, підтвердивши, що йде в Раду. Але вже наступного дня у Зеленського повідомили, що екс-заступник міністра відмовився від участі у парламентських виборах, хоча і залишається у команді. Тоді ж з’явилися чутки про те, що Гусєв може обійняти посаду міністра оборони або губернатора Херсонщини. Останню можливість підтвердили й соратники Гусєва.

Тут і з’ясувалося, що майбутній очільник Херсонщини має й інші токсичні зв’язки, так би мовити, за місцем майбутнього призначення. А саме очолює ГО "Земляцтво Херсонщини", верхівка якого складається з реальних і потенційних фігурантів справи про вбивство Катерини Гандзюк. У раду земляцтва входять Владислав Мангер, Андрій Гордєєв, Євген Рищук, Микола Паламарчук, помічник якого Ігор Павловський є підозрюваним у справі.  Принагідно з’ясувалося, що за чотири дні до смерті Катерини та за понад три місяці після нападу, коли про причетних до справи говорили доволі гучно, Мангера було нагороджено відзнакою земляцтва… за поданням саме Гусєва.

Гусєв спробував виправдатися, але врешті, 17 червня, написав заяву про вихід з "земляцтва". "Трохи" пізно, якщо переймався питаннями моралі, і майже в самий раз, якщо виходив із питань кар’єрних.

Журналістка Ольга Худецька аргументує можливу причетність Гусєва до справи Гандзюк також тим, що він очолює громадське об’єднання "Земляцтво Херсонщини". А до ради цього об’єднання входить низка інших чиновників, ймовірно, причетних до загибелі активістки.

У будь-якому випадку саме це існування в компанії господарів Херсонщини, а не попередня біографія, ставлять під сумнів позастемність Гусєва. Те, що він – не обіцяне Зеленським нове обличчя, ясно було і до цього.     

Гусєв – людина не бідна. У 2018 році заробив понад 2,5 млн грн, левова частка – дохід від підприємницької діяльності. Заощадив, на банківському рахунку та в готівці, понад 70 тисяч доларів США. Їздить на Infiniti Q30 2017 року випуску, у дружини – Toyota Camry 2007 року. У подружжя, що виховує двох дітей, є квартири в Херсоні та Києві, земельна ділянка, садовий будиночок. Серед нематеріальних активів – збірка поезій Юрія Гусєва "Незбагненність", що її було презентовано 2016 року. Вступне слово до збірки написав директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. Серед віршів – присвячені міністру інформполітики Юрію Стецю та міністру економіки Богдану Данилишину.

"Без Уряду, та все ж з надієй,

Що віра в серці не згниє…

Ми з розумом, ми в силі дії,

І воля українська є!

За Вами слава академій,

Ми вірим в правду і закон!

Не треба нам фальшивих премій

Ми – України батальйон!", - писав Гусєв Данилишину у березні 2010 року, за кілька днів після того як міністр пішов з посади.     

На початку російсько-української війни волонтер Гусєв вважав, що Україні потрібен не мир, а насамперед перемога. Тепер у цьому не впевнений. Принаймні бачить перемогу не військовою, а "поверненням додому "тимчасово окупованих людей".   

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Запоріжжя