Парки, кінотеатри, прокуратура: Де в Запоріжжі не хочуть бачити людей на візках

Запорізька область ще у 2016 року стала пілотною у запровадженні інклюзивної освіти. Власне, обласний центр позиціонує себе як туристичний, причому для всіх верств населення, і рух на інклюзію в Запоріжжі підкреслюють зокрема проектами за участі людей з інвалідністю. Однак, чи настільки Запоріжжя інклюзивне, як хоче вдати? Портал Depo.Запоріжжя перевірив це за допомогою запоріжця Максима Титаренка, який пересувається на інвалідному візку.

Поняттям "інклюзивне місто" передбачена фізична доступність для усіх категорій громадян міських просторів, транспорту, сервісів та послуг, рекреаційних зон, кав'ярень, крамниць, театрів, інших громадських місць. Реалізація права на цю доступність є однією з умов розвитку відкритого суспільства, в якому кожен може вільно задовольнити власні потреби та реалізувати прагнення. Варто зазначити, що інклюзивності потребують не лише люди з інвалідністю. У певні проміжки часу вона не завадить майже кожному: травмованій людині, наприклад, з банальним переламом ноги чи руки, вагітним жінкам, батькам з малими дітьми, людям похилого віку. Однак, безперечно, насамперед інклюзивність важлива для громадян, які усе життя чи велику його частину обмежені у русі.

На вулицях Запоріжжя людей в інвалідних візках зустрінеш не часто. Це геть не означає, що їх в місті небагато, а лише свідчить про рівень інклюзивності обласного центру. Офіційно в Запоріжжі зареєстровані майже 30 тисяч інвалідів, понад півтори тисячі з яких пересуваються на візках. Для багатьох із них один лише вихід із квартири стає неабиякою проблемою. "Я живу на першому поверсі в багатоповерховому будинку. Щоб вийти на вулицю, мені потрібно здолати проліт у шість сходинок. Лише минулого року в будинку встановили пандус, тому спускатися стало трохи легше. Але все одно я потребую допомоги батьків, адже нахил пандуса крутий, з'їжджати самому небезпечно", - коментує Титаренко.

Ще більше випробувань чекає на "особливих" містян на вулиці. Начебто дрібниці, яких пересічні запоріжці навіть не помічають, для людей з інвалідністю стають нездоланними бар’єрами. Наприклад, висота бордюрів, якість дорожнього покриття тощо.

Пандуси

Чимало пандусів, які є в Запоріжжі, незручні для використання і не відповідають встановленим нормам. Також є безліч соціальних об'єктів – лікарні, відділення пошти, аптеки, магазини, державні установи, банки і банкомати, які взагалі не обладнані пандусами.

"Запоріжжя ще недостатньо облаштоване для людей з обмеженими можливостями. Мало пандусів в громадських місцях, або ж вони круті настільки, що людина без сторонньої допомоги не може заїхати на них. Є велика проблема і з бордюрами: часто доводиться об'їжджати їх, причому не дуже гарною дорогою", - розповідає Титаренко.

Поглянувши на місто очами людини з інвалідністю, не важко побачити, що такі установи, як патрульна поліція, прокуратура, поштові відділення та казначейство людей з обмеженими можливостями на своєму порозі бачити не хочуть, адже тут немає ані пандусів, ані кнопок виклику.

Проте пандусами облаштовані міськрада, облрада та облдержадміністрація, Головне управління Нацполіції, поліклініки та академічний обласний театр.

Немає пандусів в багатьох магазинах. Облаштовані далеко не всі аптеки. Хоча, якщо пошукати, заклади з пандусами, все ж таки, знайти можна. Парадокс, але відділення банків, кредитні установи та ломбарди майже всі мають і пандуси, і кнопки виклику.

Деякі намагання відповідати вимогам інклюзивності мають у Запоріжжі геть абсурдний вигляд. Наприклад, одна з аптек в Хортицькому районі пандусу не має, тому тут є кнопка виклику. Наче все добре та відповідно до вимог. Але кнопка розташована згори, дістатися неї можна лише сходами. Замкнене коло. І таких прикладів в Запоріжжі безліч. Складається враження, що в деяких випадках будують пандуси чи встановлюють кнопки лише для звітності, а зовсім не для людей, які їх потребують.  

Проте у запорізькому Туристичному інформаційному центрі є два переносні пандуси, придбані за благодійні внески. Скористатися ними може як одна людина, так і група. Для цього треба звернутися до центру. Пандуси зручні у використанні, їх можна встановити на сходинках в будь-якому місці. Після придбання їх випробували і люди з інвалідністю. Думки щодо цих пандусів розділилися. Найбільше нарікань викликало те, що їх лише два, а також те, що вони не надто надійні. Утім, зійшлися на тому, що це – перший крок.   

Транспорт і дороги

Через відсутність належних спусків з тротуарів люди на візках часто змушені їхати проїзною частиною. Окрім того, що це вкрай небезпечно, такі пересування геть псують візки. Іноді якість дороги настільки жахлива, що навіть автомобілю важко проїхати. Інвалідні ж візки після таких поїздок потребують ремонту. При цьому коштують засоби пересування для людей з інвалідністю недешево, від соціальних служб безкоштовний візок можна отримати один раз на чотири роки.  

В останні роки в Запоріжжі з'являються нові тролейбуси і автобуси, які обладнані спеціальним пандусом і місцями для інвалідів, що значно полегшує пересування людей з обмеженими можливостями. В тестовому режимі працює і соціальне таксі, але воно призначене лише для дітей, які не можуть самостійно пересуватися. Таке таксі можна безкоштовно замовити три рази на місяць, аби дістатися реабілітаційного центру або медичного закладу. Для решти людей з інвалідністю соціальне таксі поки не передбачене.

"Тенденція до поліпшення інфраструктури в Запоріжжі спостерігається. Відремонтували палац спорту "Юність" з урахуванням усіх стандартів, з'явився низькопідлоговий транспорт, куди я вільно можу заїжджати на своєму електровізку. Що стосується таксі, то тут виникають проблеми. В більшості автівок маленький багажник, або він зайнятий газовим балоном – звичайний інвалідний візок не влазить", – розповідає Максим.

Відпочинок та розваги

У 2018 році на Центральному пляжі міста облаштували місця відпочинку для людей з особливими потребами: спорудили спеціальну кабінку, облаштували спуск, яким на візку можна під'їхати прямо до смуги води.

Після реконструкції підвищився рівень інклюзивності скверу Театрального, що навпроти музично-драматичного театру ім. В. Г. Магара, тут пандуси, зручні спуски, місця відпочинку для людей з інвалідністю. А от каскад фонтанів "Райдуга" та парк відпочинку "Дубовий Гай" – улюблені місця прогулянок запоріжців – в належній мірі не пристосовані до потреб людей з обмеженими можливостями. Навіть потрапити до цих парків доволі складно: на входах – сходи, пандусів немає. 

Не надто доступні для людей з інвалідністю концертний зал та кінозали. "Концертний зал імені Михайла Глінки не пристосований для відвідування людьми з особливими потребами. У міських кінотеатрах так само не вистачає пандусів, або є декілька сходинок, через що без сторонньої допомоги не обійтися. Загалом у Запоріжжі ще багато таких місць відпочинку, де хотілося б бувати, але не виходить через відсутність інфраструктури", – каже Максим Титаренко.

Право на доступність

За статистикою в Україні кожний 18-й громадянин – особа з інвалідністю. На законодавчому рівні цим людям гарантовані рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній, соціальній сферах життя суспільства, а також створення умов, які надають їм можливість ефективно реалізувати свої права та свободи, вести повноцінний спосіб життя. "Держава намагається законодавчо врегулювати гострі питання життя осіб з інвалідністю. Зокрема, внесені зміни до нормативно-правових актів в освітній, містобудівній, правозахисній, медичній сферах. Проте, попри більш-менш позитивне законодавче врегулювання, на практиці все значно гірше. Кожного дня права людей з інвалідністю порушуються: немає доступу до магазинів, аптек, метро, вокзалів, перукарень, у більшості навчальних закладах немає пандусів, ліфтів тощо", – каже запорізький адвокат Данило Тивоненко.

У випадку будь-яких порушень правозахисник радить людям з інвалідністю звертатися до громадських організацій, державних органів та органів місцевого самоврядування з відповідними запитами, скаргами та заявами. "Не слід забувати і про звернення до суду для захисту своїх порушених прав. До речі, відносно більшості людей з інвалідністю діє пільга: звільнення від сплати судового збору за подання позовних заяв. Для підготовки таких заяв особи з інвалідністю можуть звернутись до регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, де досвідчені адвокати допоможуть у вирішенні будь-яких юридичних питань", – зазначає Тивоненко.

На жаль, більшість громадських місць та об’єктів у Запоріжжі, як і взагалі в регіоні, поки розраховані переважно на молодих, сильних та здорових. За статистикою, найменше пристосований для людей з інвалідністю житловий фонд – майже 90% будинків в Запорізькій області неінклюзивні, далі йдуть заклади культури – приблизно 70% не мають відповідної інфраструктури, лише у половині закладів освіти люди з інвалідністю відчуватимуть себе більш-менш комфортно. Пристосовані ж для малобільних груп населення більшість закладів охорони здоров'я, пенсійного фонду, органів праці та соціального захисту населення. У населених пунктах області має відбуватися аудит доступності об’єктів, за результатами якого визначаються заходи щодо подолання бар’єрів, складається кошторис для забезпечення доступності, витрати мають враховуватися при ухваленні бюджетів.

Читайте також:

Години очікування, тиснява та хамство водіїв: Як подорожчання квитків "покращило" життя запоріжців;

Із тепловізором напоготові: Як запоріжці зменшують цифри у платіжках;

Кава та вареники-фрі: Як власна справа повертає запорізьких АТОвців до мирного життя