Екокатастрофа на Запоріжжі: Як підозрювані в фінансуванні тероризму заробляють на піленгасі

Жахлива екологічна катастрофа сталася в гідрологічному заказнику "Молочний лиман", що на Запоріжжі. У вихідні тут за різними оцінками загинуло від 10 до 80 тисяч піленгасів. За іронією долі півсторіччя тому саме лиман став азовською колискою для цієї цінної промислової риби

Вимоїна, що веде з Молочного лиману в Азовське море, з неділі була геть забита загиблим піленгасом. Оцінки кількості померлих рибин різняться. Голова Запорізької ОДА Костянтин Бриль каже про близько десять тисяч, еко-активісти заявляють про 65 та навіть 80 тисяч. За останньою інформацією Департаменту екології - близько 17 тисяч. Це і молода риба вагою до півкілограма, і доволі крупні піленгаси – до трьох кілограмів. Збитки ще не порахували, але й очільник області, й активісти сходяться у тому, що йдеться про мільйони гривень. Активіст Віктор Шейко, який одним із перших забив на сполох, каже про попередню суму збитків в 65 млн грн.

Причина екологічної катастрофи відома і не нова для Запоріжжя (хоча за останні часи такої масової загибелі риби не ставалося) – замулення вимоїни, через яку лиман живиться морською водою з Азова. Піленгас, який навесні зайшов в лиман на нерест, намагався вибратися на велику воду, "застряг" на мілині і задихнувся.

Колись лиман був з'єднаний з морем великою штучною протокою, однак, вона як постійний гідрологічний об'єкт, вже давно не функціонує. Аби врятувати солене озеро та його мешканців необхідно або побудувати новий з'єднувальний канал, або постійно розчищати вимоїну від піску і мулу. Проект каналу був розроблений кілька років тому, але не реалізований за відсутністю коштів. У 2014 році його вартість сягала 25 млн грн, у 2015 йшлося вже про 30 мільйонів. Розчищення в короткостроковій перспективі дешевше, проводити його необхідно два рази на рік - восени та навесні, аби риба могла зайти на нерест та вийти на зимування.

До недавнього часу для очищення промоїни залучалися спонсорські кошти і активісти, зокрема, громадські організації, наближені до нардепа від "Опоблока" Євгена Балицького, який активно використовував проблеми лимана задля власного піару. Але у 2017 році голова Запорізької ОДА заявив про бажання "очолити рух" за збереження водойми. Навесні на сесії з обласного бюджету вперше в новітній історії водойми на її розчищення були виділені кошти - 1,5 мільйони гривень.

Департамент екології та природних ресурсів ОДА у квітні оголосив тендер на здійснення заходів з днопоглиблення (розчистки) з'єднувального каналу Молочний лиман – Азовське море. Він закінчився нічим – пропозиції обох його учасників – ТОВ "Виробниче підприємство промислові системи" та ТОВ "Консент 4" – були відхилені "у зв'язку з відсутністю банківської гарантії, що підтверджує виконання договору". Наступний тендер було оголошено у червні. Участь в ньому взяли вже три компанії, окрім раніше названих, ще ТОВ "Мегагабрайтен". Їхні пропозиції також були відхилені, тепер через відсутність сертифікованих геологів, гідробіологів та екологів.

Лише третій конкурс, у липні цього року, увінчався успіхом. Як показали подальші події, сумнівним. Учасник був лише один, він же виявився переможцем - товариство з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв". Компанія вельми одіозна. За останні два роки її діяльність привертала пильну увагу правоохоронців, порушено кілька кримінальних справ. Найгучніша стосувалася співробітництва з росіянами, підозрюваними в фінансуванні терористів ОРДЛО. Як повідомляли "Наші гроші", під час розслідування кримінального провадження, розпочатого 14 травня минулого року, Головне слідче управління СБУ встановило, що невстановлені росіяни забезпечують учать російських суден у днопоглиблювальних роботах у морських портах України та направляють частину отриманих коштів на фінансування діяльності терористичної організації "ДНР" та "ЛНР".

Повідомлялося, що ТОВ "Техморгідрострой Миколаїв" і низка інших українських компаній налагодили контакт з російським ТОВ " Гідрострой " (Калінінград, РФ). Аби приховати приналежність суден росіянам, службові особи "Техморгідрострой Миколаїв" і "Гідрострой " створили (придбали) офшорні компанії. Отримані від Адміністрації морських портів України за днопоглиблювальні роботи гроші, конвертувалися в іноземну валюту та перераховувалися за межі України на рахунки іноземних компаній для фінансування участі осіб у діяльності "ДНР" і "ЛНР".

Загалом, СБУ відкрила тоді дві справи - за ознаками злочинів, передбачених частиною 3 статті 258-5 (фінансування тероризму) і частиною 5 статті 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.

Цікавиться діяльністю компанії й НАБУ - через завищення вартості робіт та порушення процедури торгів.

Журналісти "Слідства.інфо" констатують, що "Техморгідрострой", бере підряди на поглиблення дна в українських портах, не маючи ані свого флоту, ані значної матеріальної бази. Так, у 2015 та 2016 роках компанія орендувала для виконання днопоглиблювальних робіт у Маріупольському та Бердянському портах землесоси "Мілфорд" та "Сєвєродвінський", обидва належать російським власникам. Саме через оренду суден підвищувалася вартість робіт із поглиблення дна для українських портів.

Активісти кажуть, що для виконання робіт із розчистки з'єднувального каналу між Азовським морем і Молочним лиманом, компанія також орендує техніку, до того ж малопотужну. "Компанія з Миколаєва в генпідряді, але я так розумію, вона суто паперова. Субпідрядник з Мелітополя", - коментує активіст Віктор Шейко. Він продемонстрував і техніку, що працює розчистці.

Навесні цього року розчистка вимоїни обійшлася волонтерам в 260 тис. грн, нині "паперова" миколаївська фірма отримала майже 400 тис. грн авансу, за ці гроші за 10 днів встигла прорити 60 метрів каналу, ширина якого від 15 до 136 метрів, довжина – 420 метрів.

Утім, очільник Запорізької ОДА заявив, що "Техморгідрострой Миколаїв" взагалі до робіт не приступав. Тому будуть направлені листи до правоохоронних органів щодо внесення до ЄРДР матеріалів стосовно посадових осіб товариства у зв'язку з невиконанням умов договору.

Швидка та різка реакція ОДА на екологічну катастрофу на Молочному лимані дуже схожа на спробу дистанцінуватися якомога далі від цього. Однак це буде важко, адже адміністрація також намагалася зняти піар-вершки на проблемі багатостраждальної водойми. Достатньо глянути на бадьорі звіти прес-служби, на кшталт "Завдяки активному сприянню голови облдержадміністрації Костянтина Бриля сьогодні в Молочний лиман нарешті пішла вода з моря".

Винуватцями ж лиха тепер, скоріше за все, стануть підозрюваний у зв'язках з терористами "Техморгідробуд Миколаїв" та керівництво Приазовського національного природного парку, яке не забезпечило "підтримки діючого гирла лиману та проведення інших заходів щодо підтримання оптимального гідрологічного режиму заказника, що спричинило особливо великі збитки державі".

"Ми розуміємо, що суб'єктом господарювання на цій території є Приазовський національний парк. Проте щороку навесні та восени виникає одна й та сама проблема із замуленням вимоїни. З боку облдержадміністрації було проведено ряд заходів, таких як виділення коштів та проведення тендеру на розчистку. Проте низка факторів призвела до екологічної катастрофи", - заявив керівник області.

Як стало відомо лише після масової загибелі риби, Мелітопольська місцева прокуратура вже тиждень, ще з 19 вересня, розслідує події на вимоїні за ч.2 ст. 242 (Порушення правил охорони вод) та ч.2 ст. 364 (Зловживання владою або службовим становищем) КК України. На жаль, це розслідування жодним чином не допомогло запобігти екологічній катастрофі на Молочному лимані.

В ОДА кажуть, що про бездіяльність підрядника знали, і саме за зверненням чиновників від 16 вересня прокуратура порушила справу. Проте, прогнозувати екологічну катастрофу було неможливо, пояснив директор Департаменту екології і природних ресурсів Віталій Гордієнко. Відповідно, рішення про вжиття термінових заходів щодо порятунку водойми та її мешканців ухвалили вже після масової загибелі піленгасу – у понеділок, 25 вересня, на засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на чолі з Брилем.

Нині територія лиману оголошена зоною екологічного лиха. На подалання його наслідків з обласного резервного фонду виділено 200 тис. грн. На вимоїні зараз працюють нацгвардійці та рятувальники. Вихід в море вже відкритий, однак риба не поспішає виходити. Як пояснює головний еколог ОДА, скоріше за все, питання в температурній різниці між лиманом і Азовом. Утім, такі речі мають контролювати фахівці-іхтіологи, визначати, коли, при яких умовах риба має виходити. Таких фахівців не залучали, адже порятунок піленгасу триває в авральному режимі.

В обладміністрації нарікають на бездіяльність Мінекології щодо розв'язання проблем лиману. Мовляв, ані копійки за 25 років. Натомість бажаючих "розв'язувати" їх на місці не бракує. Запорізька влада жадає, аби опіку над Молочним лиманом передали Кирилівській місцевій громаді, до якої територіально належить вимоїна, або ж виділили кошти – десятки мільйонів - на будівництво нового з'єднувального каналу. Чи стане це запобіжником екологічних катастроф на Молочному лимані – відкрите питання. Адже, як бачимо, перша ж спроба розв'язати проблему за бюджетний рахунок обернулася багатомільйонними збитками.

Довідка.

Молочний лиман – колишня затока Азовського моря, яка за сторіччя перетворилася на солене озеро. Із середини та майже до останньої чверті XX сторіччя водойму з'єднувала з Азовським морем постійно функціонуюча штучно створена протока. Саме тоді тут був реалізований унікальний експеримент з акліматизації цінної промислової риби родини кефалевих – піленгасу, який до того мешкав за тисячі кілометрів від Азова – в Японському морі. У Молочному лимані розвели піленгасів, які звідси поширилися спочатку Азовським, потім Чорним морем й нині трапляються навіть в Середземному.

Сам лиман є унікальною екосистемою з вражаючим різноманіттям фауни, насамперед птахів та водних мешканців. У 1974 році водойму було оголошено гідрологічним заказником загально державного значення, у 2010-му вона увійшла до складу Приазовського національного природного парку. Біологічне різноманіття Молочного лиману охороняється, зокрема, Рамсарською конвенцією про водно-болотяні угіддя, що мають міжнародне значення.

Без живлення з моря лиман швидко висихає, солоность води в ньому підвищується й тут починає гинути все живе.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Запоріжжя