Вбивство "Сармата": У кого відрикошетять кулі, випущені в АТОвця

"Сармат" стрімить біля завалених сміттям контейнерів на вулиці Нагірній в Бердянську, потім з'являється в кадрі та звертається до чиновників Бердянської міськради: "У стоп'ятисотий раз до вас звертаюся, коли ви почнете вивозити сміття, прибирати контейнери". Подібні ролики бердянський активіст Віталій Олешко, він же колишній боєць батальйону "Донбас" з позивним "Сармат", робив постійно. Інших теж закликав брати смартфони та знімати "вбиті" дороги, переповнені смітники, хамство чиновників тощо. Але це відео особливе. "Сармат" зняв його дорогою із засідання виконкому Бердянської міськради, де традиційно наводив "шухеру", додому за півгодини до того, як його було зухвало вбито.

Вбивство приголомшило й побратимів Олешка, й більшість тих, хто спостерігав за діяльністю активіста. Сталося це на подвір'ї "Сармата", де розташовані його будинок і міні-готель. Бердянськ – курортне місто, Олешко ще до війни був підприємцем. Двоє нападників (поліція повідомляє лише про одного - безпосередньо вбивцю, якого і розшукують) під'їхали до двору ветерана на темно-вишневій "Таврії", зайшли у двір, один поцілив у "Сармата" зі спини. Відбувалося це майже на очах у родини Олешка та його побратимів. Один з них, Андрій Маджаров, повідомив, що стріляли з рушниці, влучили в спину. За іншими даними, один з пострілів був, якщо можна так сказати, більш професійним – у потилицю. Олешко помер на місці. Перше моторошне відео з місця події зараз видалили з Facebook: там Віталій лежить обличчям у землю, поруч із ним захлинається криком дружина.

Побратими "Сармата" доволі швидко оговталися, один вихопив травматичного пістолета та поцілив у нападників, що сіли в машину і тікали. Чи влучив, невідомо. Принаймні, на "Таврії", яку згодом знайшла поліція, лишився слід. Але вбивці втекли. Їх нині шукають у двох областях – Запорізькій і Донецькій. Чому саме в Донецькій, поліція не пояснює. Можливо, через близькість. З Бердянська до межі з Донеччиною на автівці менше години, на неконтрольованих територіях легко сховатися. Щоправда, аби потрапити туди, треба знати, як об'їхати блокпости.

Перше відео з місця вбивства примітно ще тим, що побратим "Сармата" Маджаров вказує на винуватця – "Саша Перхоть". Так бердянські активісти з оточення Олешка називають нардепа Олександра Пономарьова, якому "Сармат" оголосив справжню війну. Донедавна війна тривала може й не на рівних, точно не по-джентльменськи, але без крові і трупів. Тепер з'явилося й те, й інше.

Про свою активну громадянську позицію Віталій Олешко (тоді ще не "Сармат") заявив ще під час подій першого Майдану 2004 року. Під час другого був активістом Автомайдану, певний час очолював бердянську Самооборону. Навесні 2014-го добровольцем пішов на війну, воював в батальйоні "Донбас", брав участь у штурмі Попасної та Лисичанська, боях за Іловайськ, потрапив у полон, в якому провів півроку та зустрів своє 39-річчя. "Сармата" обміняли у лютому 2015 року. Після демобілізації Олешко повернувся до підприємницької діяльності та громадської активності. Виступав разом із побратимами проти колишнього мера Бердянська Олексія Бакая. Ця діяльність "Сармата" дуже подобалася нардепу Олександру Пономарьову, адже в нього були свої плани щодо фігури мера. Принаймні у бердянських ЗМІ, які пов'язують з депутатом, радо надавали Олешку слово, всіляко підкреслювали, що проти "безпрєдєлу" виступає боєць "Донбасу". Втім, коли влада в місті змінилася, а "безпрєдєл" нікуди не подівся, Олешко прийшовся не до двору.

Варто зазначити, що грунт для громадської активності "Сармата" був угноєний саме Пономарьовим, коли той забезпечив такі місцеві вибори, що за підсумками дуже походили на призначення – й міського голови, й частини депутатів. На цьому тлі Олешко, який спочатку переважно виступав за права АТОвців, навесні цього року переключився на загально політичну боротьбу, насамперед у Бердянську – проти місцевої влади і нардепа Пономарьова. Трохи з виходом у загально обласну площину. Зокрема, він влаштував кілька акцій в Запоріжжі, під час яких дісталося й голові ЗОДА Костянтину Брилю. Йому "Сармат" насамперед закидав підтримку Пономарьова.

Пономарьовська медіа-артилерія відповідала потоками лайна в адрес ветерана. Найжахливішим був запис якогось бійця "Донбасу", який з'явився на деяких "зливних бачках", де "Сармату" закидалося негідне поводження у полоні. Звинувачення були огидними і дурними. Терпець урвався навіть у бійців, які жодним чином не підтримували політичну діяльність Олешка. Фейсбук вибухнув коментарями ветеранів, які заявляли, що претензій до Віталія в них немає, а ось до автора бруду є.

Весняні акції "Сармата" збирали чимало учасників і викликали чимало співчуття у прихильників. Але мали вигляд фальстарту: якщо починати боротьбу, то запал варто зберегти ближче до виборів. Бердянці вважали, що Олешко балотуватиметься в мери Бердянська у 2020-му році. У будь-якому випадку, збільшення активності "Сармата" та його оточення очікували восени – з початком нового політичного сезону. Постріли, що пролунали у Бердянську, поставили на цьому хрест.

Звинувачення АТОвців у бік нардепа Пономарьова цілком зрозумілі, бо мало в кого є сумніви, що й депутат, й чимало бердянських чиновників мріяли, аби "Сармат" зник. Але навряд чи таким жахливим чином.

Кулі, випущені в бійця, без сумнівів, відрикошетять в Пономарьова, й в бердянську "верхівку", й в губернатора Бриля, й в місцевих правоохоронців, які могли б очікувати подібного розвитку подій та запобігти їм. Навіть, якщо вбивство "Сармата" й немає жодного стосунку до його політичної діяльності і керівництва області. Це цілком може бути. От тільки хто повірить.

Фото: архів Depo.Запоріжжя.