"Урізання" додаткової дотації: Як у Гончарука пошматували надії запоріжців на якісну медицину

У місцевих громад стало помітно менше коштів: Запоріжжя у порівняні з попереднім роком недорахувалося мільярду, громади поменше – від кількох сотень мільйонів до кількох мільйонів
 

"Урізання" додаткової дотації: Як у Гонч…

У грудні Запорізька обласна рада ухвалила бюджет на 2020 рік, у порівняні з попереднім він "схуд" удвічі: було 9,7 млрд. грн, стало – 4,8 млрд грн. Настільки вражаюче зменшення відбулося, насамперед, за двома причинами. Перша: функція виплати пільг, субсидій і допомог передана на фінансування до Міністерства соціальної політики України, торік це було майже 4 млрд грн. Друга: медична субвенція передбачена лише на перший квартал – грошей у порівняні з 2019-м стало менше майже на мільярд. Окрім того, "порізана" додаткова дотація на виконання делегованих громадам повноважень із утримання закладів освіти і охорони здоров’я.  

Навіщо терміново реорганізували півсотні обласних медичних закладів

З другого кварталу, тобто з 1 квітня, заклади охорони здоров’я фінансуватимуться напряму від Національної служби здоров’я України. Утім, не всі, а лише реорганізовані в комунальні некомерційні підприємства (КНП). Вони мають гарантовано отримати 60% від обсягу минулорічної медичної субвенції, ще 40% – за принципом "гроші ходять за людиною", тобто надаючи певний перелік послуг певній кількості людей.

У Запорізькій області з процесом реорганізації 56 закладів і установ охорони здоров’я Запорізької обласної ради в КНП "трохи прогальмували". Зокрема, через юридичні колізії: один закон прямо забороняє перетворювати установи в підприємства, інші кажуть, що це треба зробити. Врешті рішення про створення на базі 56 закладів 18 КНП ухвалили у грудні, на тій самій "бюджетній" сесії. Чи встигнуть фактично закінчити процес реорганізації до 1 квітня, до кінця невідомо. Ті ж заклади, які не будуть реорганізовані, грошей з держбюджету не отримають. Ті, які встигнуть реорганізуватися, можуть й не впоратися з плановими завданнями з надання послуг. Таким чином, судити про державне фінансування медичної галузі в 2020 році в Запорізькій області поки геть зарано.        

Повноваження делегували – гроші забрали

Цьогоріч додаткова дотація на утримання закладів освіти та охорони здоров’я зменшилася. Додаткова дотація – це "ноу-хау" 2017 року. До цього із державного бюджету одним траншем фінансувалися усі витрати шкіл та лікарень. Потім видатки "поділили": освітня та медична субвенції йдуть на зарплати, додаткова дотація – на виконання делегованих громадам повноважень з утримання закладів освіти й охорони здоров’я, насамперед, на комуналку. В обласному бюджеті 2020 року ця дотація майже вполовину менша, ніж у 2019-му – трохи більше 300 млн. грн, була понад 600 млн. Її на утримання закладів не вистачало й раніше. Тим більше, не вистачить цьогоріч. На опалення лікарень в одному лише Запоріжжі потрібно понад 400 млн грн.

При цьому в розрізі районів додаткова дотація становить подекуди навіть не близько половини до рівня минулого року, а набагато менше. Наприклад, за словами голови Михайлівської райради Сергія Передерія, в його районі – близько третини. Така ситуація, як переконує голова, на більшості сільських територій області. В деяких ОТГ додаткова дотація – менше 10 % до рівня минулого року.

Найбільші міста області: Запоріжжя і Мелітополь отримають додаткову дотацію, яка складає 51% до рівня 2019 року: 46,2 та 7,3 млн грн відповідно. У вже згаданому Михайлівському районі її обсяг становить 28% до минулого року: 2,4 млн, в Орхівському – 16% або 781 тис грн, у Веселівському лише 7,3% або 421 тис. грн. Подібна ситуація й в об’єднаних територіальних громадах. Наприклад, Чернігівська селищна ОТГ отримає дотацію у розмірі 81,3% до рівня минулого року, це – 4,1 млн грн. Павлівська сільська ОТГ – 10,79% (299 тис. грн), Підгірнянська сільська ОТГ – 9,4% (249 тис. грн). Є громади, для яких цю дотацію у порівняні з минулим роком збільшено, але це – виключення.

При цьому неважко зрозуміти, що питання утримання закладів охорони здоров’я якщо не напряму, то опосередковано пов’язано з попитом на них. Якщо у сільській місцевості жителям здебільшого обирати не доводиться, то у містах чимало мешканців поміж, наприклад, комунально-занедбаною бюджетною лікарнею та тепленькою й чистенькою приватною оберуть останню. А це врешті означатиме або закриття "конкуренто неспроможних" закладів, або утримання їх із місцевих бюджетів.  

Де ще "порізали", а де додали

Ще одне доволі помітне "урізання" в обласному бюджеті – субвенція на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами. Вона скоротилася на чверть.

Натомість збільшилася освітня субвенція – на 10%. Утім, це обумовлено виключно зростанням мінімальної заробітної плати. На тлі ж зменшення додаткової дотації та "інклюзивної" субвенції, це 10-відсоткове збільшення навряд чи можна вважати покращенням у галузі освіти.

Збільшилися субвенції на придбання житла для дітей-сиріт – на 32% у порівнянні 2019 роком та субвенція на забезпечення ремонту і утримання автомобільних доріг – майже в два рази.

Окрім того, з державного бюджету вперше передбачена субвенція на розвиток системи екстреної медичної допомоги у сумі 33,1 млн грн.

Утім, очевидно, що у місцевих бюджетів немає достатньої кількості коштів на виконання власних та делегованих повноважень. А це означає, що якість насамперед соціальних послуг населенню навряд чи покращиться.

Читайте також:

Примирення Зеленського, тріумф котів і війна з ярмарками: 12 подій, що зробили рік на Запоріжжі;

Працював у свята та утримувався від гучних заяв: Як минули перші 100 днів голови Запорізької ОДА;

Ключові підприємства зупиняються: Яка соціальна катастрофа чекає на Запоріжжя.

На фото: Центральна районна лікарня в запорізьких Пологах, осінь 2019 року

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Запоріжжя

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"