У гонитві за всесвітньою славою: Чи визнають запорізьке Соцмісто спадщиною ЮНЕСКО

Зразок архітектурного конструктивізму, колишнє запорізьке Шосте селище, хочуть внести у попередній список всесвітньою спадщини ЮНЕСКО. Перший крок вже зроблено
 

У Запоріжжі презентували історичне досьє колишнього Шостого селища – запорізького Соцміста, що є зразком архітектурного конструктивізму. Досьє – перший крок до того, аби внести цей історичний квартал Запоріжжя до об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Поки – до попереднього переліку. Журналісти Depo.Запоріжжя розбиралися, що таке історичне досьє, чи дійсно у Соцміста є шанси стати всесвітньо визнаною пам’яткою та що це змінить для Запоріжжя та його жителів.

Що таке Шосте селище

Шосте селище – побудований "з нуля" за дуже невеличкий проміжок часу у 1920-1930-х роках квартал Запоріжжя, розташований між Дніпрогесом та вулицею 12 квітня. Включає кілька десятків об’єктів у стилі міжвоєнного (мається на увазі період між Першою та Другою світовими війнами) модернізму, який визначають як конструктивізм. Архітектура Шостого селища не зазнала змін під час відбудови після Другої світової війни. Можна з певною долею припущення казати, що до нинішнього сторіччя стиль селища дійшов майже у первісному вигляді.

Розповсюджена назва Шостого селища – Соцмісто. Воно вважається однією з туристичних родзинок Запоріжжя. При цьому його будівлі перебувають далеко не в ідеальному стані. У рамках проекту "Запоріжжя, що втрачаємо" портал Depo.Запоріжжя розповідав про те, як будинки Соцміста псується прибудовами, як зникає з фасадів туф, що використовувався для облицювання, як унікальну архітектуру спотворюють пластикові балкони тощо.         

Правда і міфи Соцмістечок

Побудовані у стилі конструктивізму квартали на території колишнього СРСР вважаються надбанням соціалізму періоду індустріалізації. Саме звідси назва "Соцмісто". Таких містечок по колишньому Союзу, переважно у промислових містах України та Росії, набудовано близько чотирьох десятків. До кінця проекти "соціалістичних кварталів" майже ніде не були доведені, адже період конструктивізму в радянській архітектурі був доволі швидкоплинним. При цьому завдячувати конструктивізмом соціалізму – це навіть не помилка, а повторення тез радянської пропаганди. Конструктивізм – це надбання і головна тенденція XX сторіччя.

Світ, напевне, не знав поки більш руйнівного сторіччя, ніж минуле, але разом із тим, саме воно втілило у життя безліч гуманістичних цінностей, до яких людство прагнуло віками. Серед цих цінностей особливе місце посідає теза про те, що краса має бути зручною, а зручність – красивою. А проголошено її було на початку XX сторіччя одним із засновників німецької вищої школи будівництва й дизайну Баугауз архітектором Вальтером Ґропіусом. Назву Баугауз (Баухаус) отримав і напрямок архітектури та прикладного мистецтва, в якому була максимальна скорочена відстань між, власне, мистецтвом та ремісництвом. Практично й оригінально – головний лозунг школи. Саме так будувалися і радянські соцмістечка, тим більше, що серед їхніх архітекторів було чимало вихідців і з Баугауза.

Безперечно, радянські конструктивісти, зокрема й ті, що будували запорізьке Соцмісто, внесли в головну мистецьку тенденцію XX сторіччя своє бачення та ідеологію. Утім, це жодним чином не спростовує того, що Соцміста – надбання світової, а не колишньої радянської культури. 

Чи є у запорізького Соцміста шанси здобути всесвітню відомість

Приклади визнання архітектури, подібної до запорізького Соцміста, об’єктами всесвітньої спадщини, є. Мабуть, найвідоміший – "Біле місто" у Тель-Авіві. Там у стилі Баухаус переважно іммігрантами з Німеччини побудовано півтори тисячі будинків. До спадщини ЮНЕСКО їх занесли на початку 2000-х.

Звісно, запорізьке Соцмісто зовсім інше за архітектурними рішеннями. Також його унікальність у тому, що, на відміну від більшості радянських Соцміст, його "не вписували" у вже побудований населений пункт, а створювали на голій території "з нуля". Ще одна перевага запорізького Соцміста, у тому, що воно не зазнало значних пошкоджень під час Другої світової і не було перебудоване. Первісний вигляд збережений десь на 70%, а це чимало.

Утім, попри усі ці переваги, цінність Шостого селища ще треба довести світові. Для цього і почали збирати його історичне досьє. Як розповідає головний спеціаліст з охорони культурної спадщини Департаменту культури і туризму Запорізької міськради Павло Кравчук, створення історичного досьє – спільний українсько-німецький проект, реалізований за підтримки Генерального консульства ФРН. Ініційовано його було восени 2017 року на міжнародній конференції "Баухаус-Запоріжжя", де порушувалися питання модернізму (конструктивізму) в архітектурі. Досьє, що його презентували громадськості 21 березня, складається з історико-архівних, містобудівних та деяких інших досліджень, покликаних визначати цінність тутешньої архітектури. Роботу зі збору досьє виконав науковець із Києва, кандидат архітектури, співробітник Інституту культурної спадщини Олександр Харлан. Темою запорізького Соцміста науковець переймається з 2011 року.

Звітуючи про результати своїх досліджень, Харлан наголосив, що архітектурна історія Шостого селища здебільшого міфологізована, воно пропагується виключно як образ соціалістичного Запоріжжя, але при цьому не значиться пам’яткою містобудування. За підрахунками дослідника, 41 будинок Шостого селища є історичними пам’ятками, тож потребує відповідного ставлення. Аби вписати Соцмісто до об’єктів спадщини ЮНЕСКО, потрібно визначитися з обліковою документацією на них та зонами охорони.

Коли чекати всесвітнього визнання

Час одночасно працює і на всесвітнє визнання Соцміста, і проти цього. Проти, тому що чи не кожного дня – із новим пластиковим балконом, вивіскою, прибудовою – Шосте селище втрачає свій шарм. На нього, бо інтерес у світі до подібної архітектури зростає і зростатиме далі. Інакше й бути не може, адже запропонована ХХ сторіччям ідея про поєднання краси і функціональності стала стилем сторіччя двадцять першого, і чимало людей хочуть бачити витоки цього стилю.

У департаменті культури і туризму міськради запевняють, що зі стартом процесу включення Соцміста до попереднього списку ЮНЕСКО шанси зберегти та реставрувати його зросли. Тим більше, що рух на визнання передбачений міською Програмою охорони пам'яток історії та культури на 2018-2022 роки.

"Зважаючи на нинішні темпи, уже за п’ять років нам буде не соромно показати туристам Соцмісто", – запевнив головний спеціаліст департаменту Павло Кравчук.

Таким чином, шанси стати всесвітньо відомим, у запорізького Соцміста є. А це, природно, викличе сплеск туристичного інтересу до Запоріжжя. Утім, не менш важливим є збереження Шостого селища саме для містян, адже разом із Хортицею та Старим Олександрівськом воно є важливою частиною культурного коду, ідентичності запоріжців.     

Читайте також:

Як містяни кинулися рятувати старовинну водонапірну вежу;

До яких місць у Запоріжжі варто зробити паломництво закоханим;

ТОП-5 скель Хортиці, яких оббрехали московські каторжани.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Запоріжжя