ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

"Треба, щоб башмак детонував": За що у Запоріжжі сидить пенсіонерка, яку можуть віддати в "ДНР"

Затримані в Запоріжжі маріупольська пенсіонерка та донецький студент у суді намагалися довести, що диверсію не планували і в місті опинилися випадково. Але спроби "викрутитися" були марними - виявилося, що їхній поплічнік насправді працював на СБУ

Depo.
2 лютого 2018 13:00
ФОТО: depo.ua

Невдовзі після грудневого повернення в Україну десятків полонених з території сепаратистських "республік" почала лунати інформація про наступний етап обміну. Адже, незважаючи на озвучену формулу "всі на всі", обидві сторони процесу заявили про десятки своїх людей, які ще перебувають у неволі. На навколосепаратистських ресурсах з'явилися і списки бойовиків та їхніх посібників, яких нібито мають обміняти.

Серед кандидатів на обмін (якщо, звичайно, ці списки достовірні) є принаймні одна людина, пов'язана з Запоріжжям. Це 59-річна жителька Маріуполя Ольга Клименко.

6 лютого 2015 року її затримали оперативники СБУ в Запоріжжі, і з тих пір вона перебуває (або принаймні перебувала донедавна) в місцевому СІЗО. На деяких сайтах прізвище в списку супроводжує коментар - мовляв, жінку арештували "за доносом як мати секретаря КПУ міста Борисполя". Формулювання дивне й незрозуміле, та й вірити в таких питаннях проросійським діячам - справа невдячна. Натомість згадати, за що ж справді сидить Ольга Клименко, допомагає реєстр судових справ.

Клименко "пов'язали" на залізничному перегоні між станціями "Запоріжжя-2" та ім. Алімова - це в межах Жовтневого району Запоріжжя.

Десь тут затримали Клименко. Запоріжці здалеку бачать це місце, приїжджаючи дамбу між площею Пушкіна та вулицею Гагаріна

Разом із жінкою був затриманий 22-річний бойовик "Інтернаціональної бригади №15" "деенерівського" формування "Кальміус" Павло Бєлоконь із позивним "Кіо". А поруч, на залізничній колії, знайшли металевий пристрій під назвою "гальмівний башмак", встановлений таким чином , що поїзд, який би їхав цією дорогою, неодмінно перекинувся б. У "башмаку" лежала граната РГД-5, що мала здетонувати та вибухнути.

Класична диверсія на залізниці. Схожі випадки в ті роки траплялися неодноразово - наприклад, влітку 2014-го сепаратистам вдалося підірвати залізничний міст у Оріхові Запорізької області.

СБУ прозвітувала про знешкодження диверсантів "ДНР". Українські ЗМІ поширили повідомлення спецслужби, хоча сенсацією воно не стало: це вже був далеко не перший подібний випадок. Тому про історію з Клименко та Бєлоконем широка громадськість невдовзі забула.

Під час слідства та на суді обидва фігуранти свою провину не визнавали і взагалі доводили свою непричетність до справи. За версією Клименко, вона – мирна пенсіонерка, яка жила в Маріуполі і ніякого відношення до сепаратистів не мала. Наприкінці 2014-го року вона нібито вирушила у Донецьк до сина, а виїхати змогла тільки в бік Запоріжжя – мовляв, блок- пости на інших напрямках були закриті через обстріли. У Запоріжжі жінка, за її словами, заночувала у номері готелю, який знімав знайомий сина. І саме того ранку, коли Клименко нібито вже збиралася вертатися електричкою додому (для чого і поїхала на таксі до станції), її затримали СБУшники і почали "шити" підготовку диверсії.

Схожа версія була і в Білоконя: він – простий донецький студент, який приїхав до Запоріжжя шукати роботу. Знайшлося і пояснення того, що при собі в молодика був документ бригади "Кальміус" на його ж ім'я: мовляв, знайомі допомогли зробити лише для того, аби його не затримували патрулі під час комендантської години в Донецьку. Обвинувачені додавали, що раніше не знали один одного, і випадково зустрілися у номері запорізького готелю, який винаймав їхній спільний знайомий на прізвисько "Німець".

Інформація про "простого студента" Бєлоконя з бази даних сепаратистів потрапила до "Миротворця". Фото молодика знайти не вдалося

Проте СБУ з легкістю спростувала наведену обвинуваченими "легенду". Як виявилося, оперативники майже з самого початку "вели" цю групу диверсантів та знали про їхні плани. "Німець", про якого згадували обидва фігуранти, проходив у справі в якості свідка. Ім'я чоловіка засекречено – відомо лише, що він уродженець Донеччини. Судячи зі всього, "Німець" має навички військового та знається на різних видах зброї та вибухівки. Тому у грудні 2014-го, коли той був у Донецьку, на нього вийшли "деенерівці". Чоловіку запропонували увійти до складу диверсійної групи, яка "працюватиме" в Запоріжжі (напевно, не безкоштовно). Той погодився, але в Запоріжжі одразу пішов до СБУ та все розповів.

У січні "Німець" жив у запорізькому готелі "Джан" на вулиці Радгоспній (нині Говорухи) та регулярно телефоном обговорював з терористами "Кальміусу" (зокрема з одним із командирів на прізвисько "Сивий") плани майбутніх диверсій. На їхню вимогу він об'їздив різні залізничні станції міста, підшукуючи місце для закладання "башмаку", який би спричинив схід потягу. Говорили і про застосування гранат та пластиду – для конспірації їх називали "яблуками" та "пластиліном". Всі розмови, звичайно, слухала та записувала СБУ.

Наприкінці січня, як і було домовлено, в Запоріжжя приїхав ще один учасник диверсійної групи – вже знайомий нам Бєлоконь-"Кіо". У грудні молодик вже побував у Запоріжжі - на "розвідці". Тепер він підселився до "Німця", і чоловіки почали підготовку до майбутньої "акції" вже разом. Зокрема вкрали біля станції "Запоріжжя-2" потрібний для диверсії "башмак" - їх у своїй роботі використовують залізничники.

5 лютого до чоловіків приєдналася Ольга Клименко. Втрьох у тому ж готельному номері вони обговорили заплановану на наступний ранок диверсію, розподілили ролі та позначили на карті ділянку залізниці, де мали лишити "башмак" із гранатою.

Двоє при цьому не підозрювали, що СБУ встановила в номері приховану камеру та знімає їх. "Треба щоб він (башмак) ще і детонував. Чи нема чим?", - ці слова Клименко з відеозапису розмови в готелі увійшли до тексту судового вироку.

Не знали диверсанти й про те, що підготовлена граната насправді є муляжем, який "Німцю" передали в СБУ.

Наступного ранку, о 5:30 (ще було темно) Клименко та Бєлоконь на таксі прибули на місце. До речі, всі ці дні зловмисників возив один і той самий водій, що теж виступив свідком у суді. "Кіо" приніс та встановив на колії "башмак", а Клименко світила ліхтариком та спостерігала, аби їх ніхто не помітив. Після цього диверсантів і "прийняли" оперативники СБУ.

Приблизно тут мав перекинутися потяг

Кадр з оперативного відео затримання

Того ж дня відбувся обшук у готельному номері, де правоохоронці знайшли вибухівку, набої, "деенерівські" документи та схему залізниці.

Слідство та суд тривали понад два роки – до травня 2017-го. Зібраних доказів виявилося достатньо, аби колегія суддів визначала обох винними у груповому замаху на диверсію (ст. 113), а Бєлоконя – ще й у незаконному походженні з боєприпасами та вибухівкою (ст. 263) та 258-3 (створення терористичної групи чи терористичної організації). З обвинувального вироку щодо чоловіка вилучили лише епізоди щодо чергування на блокпостах та участь у бойових діях – не знайшлося доказів.

Врешті решт Бєлоконю судді призначили 11 років у в'язниці, а Клименко – 10 (обом – із конфіскацією майна). Обидва пробули понад два роки в СІЗО – цей час згідно "закону Савченко" їм порахували за принципом "день за два". Наступні кілька місяців адвокати Клименко та Бєлоконя подавали апеляційні скарги, вимагаючи виправдати підзахисних. Вони зокрема наполягали, що спостереження за диверсантами було незаконним, а дії "Німця" - провокацією. Однак суд апеляції відхилив.

Тепер, якщо вірити оприлюдненим спискам, Клименко має шанси вийти на волю на кілька років раніше завдяки обміну. Українські правоохоронці, як і в більшості подібних випадків, це питання не коментують. Неофіційно вважається, що коли йдеться про обмін сепаратистів-фігурантів кримінальних справ, хоч один член конкретної злочинної групи має лишитися за ґратами – як правило, ватажок, організатор чи просто найактивніший. Здається, в нашому випадку це Павло Бєлоконь.

Більше про життя в Запоріжжі та області читайте на Depo.Запоріжжя

Також читайте нас на Facebook та у Twitter