Топ-10 фейкових цитат про Україну від "Че Гевари" з "Бісмарком"

Цитати відомих людей – один з найулюбленіших аргументів у історико-політичних дискусіях. Така собі істина в останній інстанції. Якщо цифрами і документами можна маніпулювати, то які можуть бути сумніви у правоті Махатми Ганді чи Фрідріха Ніцше? Для більшого ефекту потрібне висловлювання має бути оформлене у вигляді картинки з портретом автора. Можна ще підкреслити окремі слова та додати власний коментар в дусі "от бачите, людина 300 років тому жила, а як у воду дивилася". І що цьому протиставиш?

Проте, посилаючись на слова тих чи інших авторитетних діячів, люди часто забувають одну просту річ: значна частина цих цитат – звичайнісінькі фейки. Дотепні фрази можуть насправді належати іншим, менш відомим, авторам (згадати хоча б десятки висловів Черчилля, до яких він не має відношення), бути вирваними з контексту або просто вигадані звичайними інтернет-користувачами. Зазвичай це фальсифікації невисокої якості – вони не мають посилань на першоджерело, а стиль мови не відповідає добі (наприклад, людина 18 століття оперує сучасними поняттями). Однак це не заважає фейкам плодитися на політичних форумах та у групах соцмереж. Любов публіки до сумнівних цитат сама по собі вже стала інтернет-мемом.

Це явище не могло оминути і український сегмент мережі. Вигадані вислови завзято штампують та поширюють як патріоти, так і "ватники" (і місцеві, і російські). Портал Depo.Запоріжжя зібрав десять популярних цитат про Україну та її історію, достовірність яких, м’яко кажучи, викликає сумніви.

1. Українська мрія Бісмарка

"Могутність Росії може бути підірвано тільки відділенням від неї України", "Для величезного тіла Російської імперії смертельною є лише одна операція - ампутація України" та навіть "Треба не тільки відірвати, але і протиставити Україну Росії, стравити дві частини єдиного народу і спостерігати, як брат буде вбивати брата", - все це ніби казав батько німецької нації Отто фон Бісмарк. З точки зору російського шовініста підступні наміри Бісмарка мають доводити "штучність" української нації як такої. Тому у відповідних колах наведені вислови ще за часів Ющенка набули не меншого поширення, ніж міфи про "австрійський генштаб" та "більшовиків, які вигадали Україну".

Цитатами "залізного канцлера" зацікавилися журналісти "Німецької хвилі", які відправили запит до Фонду Бісмарка. Науковий співробітник установи доктор наук Ульф Моргенштерн запевнив: "Нічого подібного Бісмарк не говорив. І не міг говорити".

А ще трапляється ось такий шедевр, не менш "достовірний":

2. Вольтер знає, де справжня Русь

У суперечках про значення поняття "Русь" деякі українці використовують в якості "важкої" артилерії титана французького Просвітництва Франсуа-Марі Аруе, якого всі знають як Вольтера. Той в одному з листів російській цариці Катерині II нібито запевняв, що європейці знають тільки Київську Русь та її останнього короля – Данила Галицького.

При цьому жодних посилань не наводиться (хоча листування імператриці з філософом давно було видане), а фраза трапляється тільки на українських сайтах. До того ж термін "Київська Русь" почали використовувати вже після смерті Вольтера – у першій половині 19 століття.

3. Гітлер вчиться в Бісмарка

Без Гітлера в такій справі обійтися не могло. Фраза схожа на вищенаведені розмірковування псевдо-Бісмарка, і не виключено, що автор в них один і той самий. Один з українофобських сайтів посилається на книгу Х’ю Тревор-Ропера "Застільні бесіди Гітлера" (без конкретної сторінки). У наш час неважко знайти в мережі книжку та здійснити пошук за потрібними словами, аби впевнитись, що такої фрази там немає.

У російській Пермі дійшло до курйозу. Місцеві проімперські активісти розклеювали в громадських місцях стікери з цим висловлюванням. Проти них порушили кримінальну справу за розповсюдження екстремістських матеріалів.

4. Синьо-жовтий Острів Свободи.

Поширений у патріотичному середовищі міф – компліменти в бік Української повстанської армії з боку двох легендарних постатей минулого століття. Перший з них – кубинський революціонер Че Гевара.

"Яка армія може похвалитися тим, що ще протягом десяти років по закінченні Другої світової війни могла вести бойові дії без підтримки ззовні? Четники Михайловича в Югославії склали зброю через рік після приходу до влади Тіто. "Зелені брати" у Прибалтиці трималися два роки. Армія Крайова у Польщі - також два роки. УПА виявилася найстійкішою", - ці слова вкладають у вуста команданте. Проте в дійсності вперше вони пролунали в статті політолога Костя Бондаренка в "Дзеркалі тижня" 14-річної давнини.

Історія про Че Гевару та українських націоналістів пішла далі. У 2010-му блогерка Олександра Шелковенко написала цілу статтю (чи оповідання) про тісну співпрацю легендарних українця та кубинця (її неважко знайти в мережі – "Че Гевара и Степан Бандера: правда и вымыслы"). Текст – такий собі постмодерністський стьоб, як і все, що пише Шелковенко. Йдеться, наприклад, про те, що Че пропонував зробити українську другою державною мовою Куби, а Хрущов наказав вбити Бандеру, адже побоювався, що "завтра вся Гавана стане синьо-жовтою". "Якби не бандерівці, ми ніколи не просунулися далі передмість Сантьяго", - а це вже нібито заявив Фідель Кастро.

При тому всі ці абсурдні пасажі були оформлені як наукова публікація – з великою кількістю посилань (звичайно, недійсних) на літературу та джерела. І деякі читачі, не надто обізнані в історії українських визвольних змагань, як то кажуть, "повелися". У їхніх лавах опинився, наприклад, російський доктор філософських наук Ігор Чубайс (брат відомого реформатора), який навів "факти" зі статті у телеефірі, чим дав привід для глузувань.

5. УПА для де Голля.

Ця цитата зазвичай йде у зв’язці з попередньою. Слова французького генерала та майбутнього президента Шарля де Голля регулярно трапляються в патріотичних спільнотах соцмереж, але ніколи – у працях серйозних дослідників українського визвольного руху.

6. Кобзар та "хохли"

Доволі свіжий українофобський "витвір", ймовірно, написаний протягом двох останніх років. Кожен другий "ватник" в "Однокласниках" вважає своїм боргом поширити демотиватор з цим "віршем Шевченка", а найбільш екзальтовані ще й роз’яснюють, кого автор мав на увазі (як на ілюстрації нагорі). Той факт, що написаний він російською, нікого не засмучує: "Шевченко писал на русском" - один з улюблених аргументів прихильників "другої державної". Напевно, навіть якби в цих рядках трапилася лексика на кшталт "майдауни" чи "свідоміти", чимала частина "цільової аудиторії" все одно сприйняла б фальшивку за чисту монету.

Насправді це перероблений вірш Гарвила Державіна "Вельможа":

"Осел останется ослом,
Хотя осыпь его звездами;
Где должно действовать умом,
Он только хлопает ушами.
О! тщетно счастия рука,
Против естественного чина,
Безумца рядит в господина,
Или в шумиху дурака."

Крім того, можна припустити, що невідомого автора опусу надихнули рядки Ігоря Губермана:

"Россию не поднять с колен!
Покуда плеть нужна холопу.
Нам ветер свежих перемен
Всегда вдували через жопу!"

7. Українофоб Жуков

"Навіщо озброювати цих хохлів", - ці слова Георгія Жукова неодмінно наводяться під час дискусій про Другу світову. Ким був маршал, геніальним полководцем чи "м’ясником" - окрема тема, в якій нехай розбираються воєнні історики. Але фраза, яку йому приписують, викликає небезпідставні сумніви.

Насамперед з огляду на першоджерело. На відміну від більшості інших наведених тут цитат, у цьому випадку ми чітко знаємо, звідки вона пішла. Це спогади учасника війни Юрія Коваленка, опубліковані в низці ЗМІ. Чи можна довіряти його словам, судіть самі – він  також стверджує, що у віці 15-17 років був на аудієнції в Сталіна, зухвало сперечався з тим самим Жуковим, особисто взяв у полон німецького фельдмаршала Паулюса… Не біографія, а голлівудський блокбастер. Розповіді Коваленка можна знайти у матеріалі "Я жалкую, що не воював в УПА", а їхній критичній аналіз – у статті "Онук барона Мюнхгаузена".

Крім того, у історії з нарадою командування Воронезького фронту, на якій нібито були сказані ті самі слова про "хохлів", "не клеїться" низка деталей. Зокрема, маршал Рокосовський начебто відповів Жукову, що це "справжній геноцид народу", однак слово "геноцид" тільки було винайдене в тому році, коли відбувалася нарада (1943-му), а загальновживаним стало пізніше. Також дивним видається сама присутність Рокосовського, який до Воронезького фронту не мав жодного відношення.

8. День, на який чекав Бандера

Функція майже всіх наведених у статті цитат – комусь щось довести. Але в цієї такого завдання нема – просто красива пафосна фраза, і все. Тим не менше, лідер революційної ОУН такого не казав.

9. Куди відправляти дурнів?

Два варіанти одного висловлювання, приписувані двом різним постатям та протилежні за змістом. Швидше за все, першими були росіяни з Іваном Грозним та Галіцією (як московський цар міг засилати когось на тодішні польські землі - незрозуміло). Десь у 2009-му році в Москві хтось навіть замовив та вивісив на вулиці банер з цими словами. Ну а наші вже потім відповіли вустами Ярослава Мудрого.

10. Цар дурниць не скаже!

Як вже було зазначено, зазвичай подібні фейки є низькопробними – у стилі вгадується сучасний анонімний любитель політбаталій, а не видатна особистість минулого. Але тут мову 300-літньої давнини імітовано непогано. І це не дивно – адже автором цитати є український та російський письменник 19 століття Данило Мордовцев (Мордовець). Шанобливі слова про "малоросів" Петро Перший промовляє у його історичному романі "Тінь Ірода" ("Ідеалісти та реалісти").

Те, що якась цитата є "новоробом", а якась справжньою, ще нічого не доводить.
УПА і без вихвалянь з боку Че Гевари показала приклад стійкості та жертовності. І навпаки – навіть якби слова Бісмарка були реальністю, вони б зовсім не означали, що "українців не існує". Врешті решт, навіть видатні вчені та політики помилялися. Згадати хоча б Бернарда Шоу, який, побачивши СРСР зі зразково-показового боку, писал оди Сталіну та називав Голодомор "фальшивкою". Тим більш обережно треба ставитися до політичних висловлювань сучасних акторів, співаків та спортсменів.

До того ж ніколи не слід забувати про потребу фільтрувати величезні потоки інформації з інтернету. Зробити красиву картинку з портретом визнаного генія та цитатою – справа п’яти хвилин, але в такий спосіб можна маніпулювати свідомістю тисяч людей, запевнюючи у власній правоті одних та сіючи зневіру і розчарування в інших. Тому коли вам здається, що ви бачите мудрі слова генія, перевірте їх – можливо, насправді з вами говорить лише черговий ольгінський бот.