Блогер Тайлер Андерсон: "В Україні любов до свого кіно прикривають жорсткою шароварщиною"

Співзасновник YouTube-каналу "Geek Journal" Тайлер Андерсон не задається питанням, хто його аудиторія. Він просто цікаво та смішно розповідає про кіно
 

Наталія Литвинова
Журналіст відділу «Життя» і ведуча блогу Depo.Кухня
Блогер Тайлер Андерсон: "В Україні любов…
фото: Facebook

Якихось 4 роки тому хлопець Олексій із Запоріжжя разом з дівчиною Юліаною "по приколу" зняли відео. У них тоді не було мети ставати популярними YouTube-блогерами, фінансової мети також не переслідували. Хлопцю та дівчині просто було цікаво, що з цього вийде. Так і народився популярний тепер український YouTube-канал "Geek Journal" (в перекладі – "записки задрота") з оглядами світових та українських фільмів у смішній та водночас нестандартній подачі. Олексій, відомий на YouTube як Тайлер Андерсон, є обличчям каналу, а Юліана монтує, оформлює та іноді виконує роль режисера. На відміну від більшості блогерів, Тайлер Андерсон не слідкує за трендами і не задається питанням, хто його аудиторія – він просто робить свою роботу, а глядачам це подобається. В інтерв’ю Depo.ua він розповів, чого бракує українському кінематографу та зізнався, що сам був би не проти зіграти у якому-небудь фільмі.

"Записки задрота" – це саме те, що треба

Олексію, як виникла ідея створити канал Geek Journal?

– Історія абсолютно банальна. Якщо хтось зі слухачів хоче почути історію успіху про те, що ми старались, з низів пробивались, то, на жаль, все не так. Все починалось з того, що ми просто захотіли зняти відео "по приколу". От і все. У нас було тільки одне питання: що, власне, знімати. Нас найближче зачіпала тема фільмів, серіалів, тож ми зробили мінірев'ю на фільм "Дедпул". Якщо я не помиляюсь, це було 2016 року. Ми навіть не виклали це відео, бо воно вийшло максимально поганим. Наступне відео було більш-менш кращим, і ми вирішили, що можна його викласти. От і вся, власне, історія.

Як виникла назва Geek Journal?

 Коли ми у 2016 році почали робили канал, то мене найбільше цікавила тема коміксів і всього, що з ними пов’язано – світів вигаданих і тому подібного. Мене все це і зараз цікавить, але формат ми розширили, а назва лишилась. Перші відео були у форматі начитки тексту та відеоряду. До слова "Geek" найближе, що підходить за перекладом, це "задрот". Тобто, людина, яка захоплюється чимось конкретним. Ми подумали, що "записки задрота" – це саме те, що треба. Власне, це і є дослівний переклад назви.

Скільки людей працює над створенням одного відео для Geek Journal?

– З самого початку і зараз над створенням відео працюють двоє людей – я і моя дівчина Юліана. Я пишу сценарій, дивлюсь кіно, про яке буде йтися. Юліана робить, збирає різні цікаві факти чи теорії, коли потрібно, вона знімає, монтує і виступає у ролі режисера. П'ять років разом робимо спільну роботу. Якщо так задуматись, то я роблю навіть меншу частину.

 Назва каналу Geek Journal перекладається як

"За переглядами ми сильно не ганяємось"

Конкуренція на ринку YouTube зараз колосальна (є дані про те, що щохвилини на YouTube вантажать біля 400 годин відео). Чи відслідковуєш ти найсвіжіші тренди, аби слідувати ним і не втрачати популярність?

– Ми за якимись цифрами та переглядами не те щоб сильно ганяємось. А щодо 400 годин відео на YouTube щохвилини, то давайте подивимось, що це за контент. Частіше за все це якесь "пукання на вітер",  розрізання розплавленим ножем ручок, чи ще якась байда. Тобто, це не завжди якісний контент. Також є різні жанри та тематики, відповідно, вони не пересікаються ніяк. Ми зі своєю тематикою чисто фізично не можемо конкурувати, скажімо, зі співачкою Аlyona Alyona. Я вважаю, що на українському YouTube немає конкуренції. Адже наш YouTube надто маленький. Ми – як маленьке село, повинні допомагати один одному, а не сваритись. Ми не відслідковуємо найсвіжіші тренди. Із найпершого дня, коли ми зробили відео, ми вирішили робити те, що нам цікаво. По сьогоднішній день ми робимо те саме з такою ж цікавістю. Ми віщаємо на ті теми, які особисто нам важливі.

За що, на твою думку, тебе цінує твоя аудиторія?

– Аудиторія, все-таки, не моя, а наша, бо ми робимо разом цей канал з дівчиною, яка виконує більше роботи, ніж я. Я ж ніяк не працюю над своєю унікальністю. З часом починаєш розуміти важливість дикції, можливо, харизми. Все це приходить з часом. Я є я, і я себе показую. Я без поняття, за що мене цінує моя аудиторія. Це питання ніколи у мене в голові не виникало. Можливо, за те, що я говорю не награною українською мовою, а тою, якою я розмовляю в житті. Також інші люди говорять, що у мене є якась харизма, і їм просто цікаво слухати. Але мені складно себе слухати і дивитись: я досі не звик ні до голосу, ні до зображення. Можливо, аудиторія також цінує мене за те, що на каналі ми намагаємось робити не просто огляди, а трохи більше: впихнути туди жартів, робимо не просто сухий матеріал.

Скільки заробляєш на каналі?

– На каналі наш основний дохід – це патреон (patreon – інтернетплатформа, що надає творчим людям можливість фінансової підтримки за системи підписок). YouTube за такої кількості підписників приносить дуже мало (на Geek Journal зараз 86 тис. підписників). Останнім часом він почав приносити десь $150, саме з партнерської програми. Така сума для сімейства дуже мала, при тому, що ми робимо роботу, яка вартує значно більше. Мій матеріал не завжди на якійсь платформі може приносити гроші, а от монтаж точно повинен коштувати більше. Роки 2 тому, а може і 3 ми запустили свій патреон, причому, одні з перших в Україні, і там у нас уже близько $1500 є. Патреон – це крута штука. Нам є кошти на життя-буття, оновлення техніки. Починали ми знімати з IPhone 4, а зараз у нас є хороша камера. Це було придбано за гроші, зароблені на патреон. Але я все ще не покинув підпрацьовувати фрілансом, бо на якісь певні цілі потрібно значно більше грошей. Оскільки це фріланс, то я можу його дозувати – тобто, зменшувати чи збільшувати.

"Все те гівно, яке йшло по телевізору, я дивився"

На яких фільмах ти ріс? І звідки цей нік – Тайлер Андерсон?

– Тайлер Андерсон – це поєднання двох імен з моїх улюблених фільмів: "Матриці", з головним героєм містером Андерсоном, і Тайлера Дердена з фільму "Бійцівський клуб". Ці фільми відіграли найбільшу роль у моєму світобаченні і сприйнятті світу. А так, все те гівно, яке йшло по телевізору, я дивився. Коли я ріс, у мене не було ні комп’ютера ні телефона, нічого подібного. Тож я виріс радше на каналах – ICTV, "Новий канал", "ТЕТ" і "1+1".

Який укрїнський фільм твій найулюбленіший?

– Однозначно, це "Мої думки тихі" (фільм українського режисера Антоніо Лукіча 2019 року), "Дике поле" (фільм Ярослава Лодигіна 2018 року) і "Кіборги" (фільм Ахтема Сеїтаблаєва). Найбільше виділю "Мої думки тихі" – фільм реально зачепив своєю самобутністю. Він показує Україну такою, якою вона є, тут нема спроб "вдаватися в Голівуд". Нехай навіть забиті села чи елітні міста, але це це те, що є у нас. Я почав слідкувати за режисером  Антоніо Лукічем і цей фільм змусив мене любити наше ще більше.

Чи маєш свого якогось авторитета у блогерському середовищі?

– Колись я рівнявся на Дага Уокера, ностальгуючого критика, але з часом я припинив дивитись і його відео. Я мало дивлюсь YouTube останнім часом, більше серіали і фільми. Поперше, це треба по роботі, по-друге – назбирався цілий список того, чого хотілось подивитись. Я лише нещодавно подивився фільм "Апгрейд" і зрозумів, що у 2018 році дарма його проґавив – ця картина просто шикарна. А щодо авторитета… Мені здається, що у свої 27 років я можу сам собі бути авторитетом, рівняюсь на себе і думаю теж самотужки. 

Хотів би сам знятись у кіно?

– Безумовно, я хотів би спробувати себе в кіно. Якщо мені хочеться і можна спробувати, і це не протизаконно, то чому б ні? Гадаю, що найкраще зіграв би рівно того, кого б мені сказали б зіграти. Мені цікаво зіграти будь-якого героя. Позитивного, негативного чи другорядного. Це досвід, і я хотів би, аби в мене він був. Я не знаю, що мені, наприклад, зіграти важче чи легше. Я хотів би, щоб у мене був сам факт, що я когось зіграв у кіно.

 На думку Тайлера, українському кінематографу бракує самостримання

Чого, на твій погляд, не вистачає українському кінематографу?

– Нашому кінематографу бракує самостримання. Часто у нас не розуміють, що знімати блокбастери в нашій країні, з тими бюджетами, які нам доступні, трішки не доцільно. Те, що для нас є великим бюджетом, то для світового кіно тої суми не вистачить, мабуть, і на ніготь з мізинця якого-небуть Джонні Деппа. Та блокбастери у нас роблять, і мені здається, що дарма. Ще нам не вистачає любові до свого. У нас любов до свого прикривають жорсткою шароварщиною. Типу, от, як у дідів! Так діди робили! А це не правильно. Але є хороший приклад – це серіал "Козаки. Абсолютно брехлива історія". Так, тут козаки в шароварах, але зроблено так, що виглядають вони крутими. Але частіше в нас якось так: або шаровари, або "Голівудщина". 

Твоя сторінка Instagram показує нам іншу сторону тебе. Там ти художник. Розкажи про це хобі.

– Моя сторінка в Instagram мала б бути максимально секретною. Там ім’я у мене абсолютно інакше (Instagram: Trinkenundmalen), і я на тому акцент не роблю. Художник я не талановитий. Сторінка моя присвячена тому, що навіть якщо ти кепський художник, то треба над собою працювати, і цю філософію я намагаюсь впроваджувати, всюди, де можу. Якщо ти хочеш чогось досягти, то треба брати, робити і вчитися. Сторінка в Instagram не скільки про художні готові роботи, а скільки про шлях до чогось.

Чи плануєш це хобі якось монетизувати у майбутньому?

– Мені першим чином хочеться реалізувати себе як художника, а монетизувати в даному випадку – це вже питання другорядне. З художнім надбанням я поки що нічого не планую робити. Це просто мої навчальні скетчі.

Всі новини Запоріжжя сьогодні читайте на Depo.Запоріжжя

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme