Таємна зброя запорожців: Як козацький лист ремейками обростав (ФОТО, ВІДЕО)

Адресатами козацьких листів були кілька османських султанів, Григорій Потьомкін (з великою долею ймовірності), Гітлер, Сталін, секретар ЦК КП України Щербицький, тепер - Путін. Перефразуючи відомий анекдот: козаки вийшли у фінал

Таємна зброя запорожців: Як козацький ли…

П’яте сторіччя поспіль з’являються нові редакції або, так би мовити, ремейки знаменитого "Листа запорожців турецькому султану". Осучаснюється його мова, змінюються адресати, проте незмінним лишається гострий, як шабля, козацький гумор і те, що всі, кому ці листи адресовані, в решті решт, бувають переможені козаками.

Портал Depo.Запоріжжя зібрав до купи найвідоміші козацькі листи "султанам" всіх часів і переконався, що це була справжня таємна зброя запоріжців, що допомагала, до слова, не лише їм.

Як козацький лист Європу від османів врятував

Вперше "Лист" у вигляді листівок надрукували у 1683 році у Австрії. Перекладений з української мови на німецьку, за наказом командування, він поширювався серед військ, що боронили від турецької навали Відень. Козацька епістола відразу набула шаленої популярності та швидко розповсюджувалася іншими мовами воїнів, що чинили опір османцям. Підбадьорене "Листом" військо європейської коаліції держав у битві за австрійську столицю перемогло та змусило Османську імперію назавжди відмовитися від намірів завоювати Європу.

Адресатами козацьких листів були кілька османських султанів, Григорій Потьомкін (з великою долею ймовірності), Гітлер, Сталін, секретар ЦК КП України Щербицький, тепер - Путін. Перефразуючи відомий анекдот: козаки вийшли у фінал - фото 1

Монумент запорозьким козакам, встановлений на околиці австрійського Відня.

Автор німецького перекладу "Листа" невідомий. Утім, за припущенням науковців, ним міг бути український шляхтич Юрій Кульчицький - герой "Віденської відсічі" 1683 року. Він прославився, коли пробрався крізь ворожі турецькі позиції до козацького війська зі звісткою, що виснажені голодом оборонці Відня потребують підтримки. У нагороду тоді він отримав чималі гроші від Віденської міської ради та трофейні триста мішків кави, що дозволило йому відкрити першу у Відні кав’ярню. Каву готував за власним рецептом, дотепер вона відома як "віденська". Кульчицький був перекладачем, тож, ймовірно, "Лист" переклав не лише німецькою, а й польською.

Друкований "Лист" українською побачив світ лише у 1843 році як додаток до "Історії Малоросії" Маркевича. Двома роками раніше був опублікований польською мовою у часопису "Львов’янин". Згодом віршований переклад "Листа" французькою створив Гійом Аполлінер. Англійською його переклала канадка Флорін Лайвсей. У 1870-х роках запорозький краєзнавець Яків Новицький знайшов рукописну копію, написану у XVIII столітті, та передав її до Катеринослава (нині місто Дніпро) історику Дмитру Яворницькому. А той одного разу зачитав "Листа" своїм гостям, серед яких був Ілля Рєпін. Вражений колоритним гумором запорожців, московський художник вирішив намалювати картину та попросив про фахову допомогу історика.

Чому Рєпіну довелося змінити назву своєї найвідомішої картини

Яворницький та Рєпін, обидва - родом зі Слобожанщини, швидко знайшли спільну мову. Дмитро розповів все, що знав, навіть возив Іллю на місце перебування Чортомлицької Січі, щоб той краще уявив собі образ легендарного кошового отамана Івана Сірка.

За порадою земляка, художник мандрував Україною, місцями, прославленими запорожцями, а також відвідав Кубань та Північний Кавказ, де створював ескізи майбутньої картини. Ця робота була захоплюючою та кропіткою, тривала чотирнадцять років. Рєпін настільки перейнявся історичними подіями та козацькими легендами, що аж трохи перестарався - "вліпив весь сир в один вареник" і поряд з історичною постаттю Івана Сірка втулив літературних гоголівських Тараса Бульбу із синами: Остапом із забинтованою головою та Андрієм у круглій шапці. Спочатку назвав картину "Запорожці", але невдовзі перейменував у "Запорожці пишуть листа турецькому султанові", і таке уточнення було небезпідставним.

Справа у тому, що в гоголівських героях на картині сучасники побачили відсилання к "Вирши, говоренной гетману Потемкину запорожцами". Тож вирішили, можливо, й не зовсім безпідставно, що лист запорожці пишуть Грицьку Нечосі (запорозьке прізвисько Потьомкіна), який подав ідею цариці ліквідувати Січ. Тоді виходило, що справжній "Лист" катерининському коханцю тодішні царські спецслужби переробили у "турецький" та підкинули історикам.

Утім, картина Рєпіна на вітчизняних виставках та за межами імперії набула не меншої популярності, аніж сам "Лист" за часів оборони Відня. Певно, завдяки уточненій назві, у 1892 році була куплена за 35 тисяч рублів Олександром III та до 1917 року прикрашала царські палати, а нині – Державний російський музей. Схоже, теперішні кремлівські карлики й не здогадуються, що у них прямо під носом причаїлась "бомба", що ототожнює невмирущі традиції української зброї – дотепного гумору та здорової сатири. І не важливо, якою мовою, або пензлем, писано.

Слід додати, що друга авторська версія відомої на весь світ картини, дещо інакша і менша за розмірами, зберігається в Україні: шедевр Репіна можна побачити у Харківському художньому музеї.

Найвідоміші козацькі "Листи"

Відомо чимало редакцій "Листа", датованих 1600, 1619, 1620, 1667, 1683, 1696, 1713, 1775 та іншими роками, аж до наших днів.

Найпопулярніший - "віденський" лист. За легендою, написаний Іваном Сірком "з усім кошом Запорозьким" у відповідь турецькому султану Мехмеду IV. Відомо чотири редакції. Перша така:

Таємна зброя запорожців: Як козацький лист ремейками обростав - фото 1

Дмитро Яворницький пов’язує цей лист з Іваном Сірком через епізод 1674 року, коли взимку, під Різдво, сорокатисячна татарська орда та п’ятнадцять тисяч турецьких яничар намагалися підступом заволодіти військовим гарнізоном на Чортомлицькій Січі. Вороги сподівались, що козаки на свято напилися та будуть неспроможними захищатися. Але запорожці витримали нічну атаку та розгромили численні загони османців. Наступного року козаки помстилися завойовникам походом до Криму. Про що Іван Сірко листовно оповістив султана:

Таємна зброя запорожців: Як козацький лист ремейками обростав - фото 2

Зверніть увагу, як відрізняються ці два листи. Справа в тому, що дипломатичне козацьке листування з володарями інших країн, у тому числі й з турецьким султаном, дотримувалося певного етикету та здебільшого велося латинською мовою. А перекладений з української на німецьку та інші мови "Лист запорожців турецькому султану", що став популярним під час боїв під Віднем, ймовірно, кількома десятками років раніше був написаний жартома козацьким писарем, сподобався січовикам та передавався з вуст у вуста. А отже, зрозуміло, що ніякому султану не відсилався.

Відомо декілька таких літературних варіантів листів запорожців, адресованих Осману, Махмеду IV, Ахмету III, Ахмету IV, та не тільки султанам. Приміром, під час Другої світової війни у сатиричному журналі УПА "Українському перці" був надрукований лист Гітлеру та Сталіну, датований листопадом 1943 року:

Таємна зброя запорожців: Як козацький лист ремейками обростав - фото 3

У тому ж 1943 році на кшталт Листа запорожців турецькому султану написали в’їдливу вісточку "партизани Н-ского загону" із Житомирщини:

Таємна зброя запорожців: Як козацький лист ремейками обростав - фото 4

Оригінал листа. Зберігається у Житомирському краєзнавчому музеї

Уже за радянських часів, на початку 1980-х, як стверджує Володимир Мартинюк, у книгарні між сторінками університетського підручника з теоретичної фізики він знайшов вкладений аркуш з листом нащадків запорозьких козаків секретарю ЦК КП України Щербицькому. Повний текст цього листа він опублікував у 2003 році у журналі "Освіта":

Таємна зброя запорожців: Як козацький лист ремейками обростав - фото 5
Таємна зброя запорожців: Як козацький лист ремейками обростав - фото 6

"Таємну зброю" козацького пекучого гумору застосовують й наші сучасники. За ці уже майже три роки війни на сході написано чимало листів та викладено у соцмережах. А один з найперших листів Путіну було відзняте на відео мистецьким об’єднанням Babylon13. Бійці 95-ї аеромобільної бригади переодяглися в козацькі шата, подібно до намальованих Рєпіним, але в руках тримають сучасну автоматичну зброю. "Царю" Путіну українські вояки обіцяють дати копняка під зад, а на завершення додають уже відомий у всьому світі приспів: "Путін хуйло, ла-ла-ла-ла!" Опубліковане на YouTube це двохвилинне відео набрало сотні тисяч переглядів.

Крім того, у соцмережах народ ставить "лайки" і репостить "Лист запорозьких козаків фюреру XXI століття - Путіну!":

Таємна зброя запорожців: Як козацький лист ремейками обростав - фото 7

Всі новини Запоріжжя сьогодні читайте на Depo.Запоріжжя

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme