"Справа Коміссарова": До кого з запоріжців ще можуть прийти з обшуками

9 листопада співробітники обласної прокуратури та управлінням захисту економіки ГУНП завітали з обшуком до будівлі Департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міськради. Прес-служби обох структур були небагатослівними: лише повідомляли, що слідчі дії проводять в рамках кримінального провадження за обставинами 2012-2015 років. Інші деталі обіцяли розповісти пізніше.

Згодом з власних джерел журналісти дізналися, що правоохоронці працюють у кабінеті директора департаменту Сергія Польового. А також те, що у кримінальній справі фігурують фірми "Запоріжзв'язоксервіс" та ГЮСС бізнесмена Юрія Коміссарова.

Це стало логічним продовженням попередніх подій – вересневої заяви генпрокурора Юрія Луценка про кримінальну справу проти Коміссарова та рішення суду про арешт бізнесмена. Очільник ГПУ звинуватив запорізького бізнесмена – мовляв, його фірма незаконно нараховувала містянам подвійні комунальні платежі, за рахунок чоло власник присвоїв собі 1,5 млн доларів.

Запоріжцям прізвище Коміссарова добре відоме. Ще у 1990-х він створив фірми, які згадувалися у зв'язку з обшуком – ГЮСС та "Запоріжзв'язоксервіс". Остання займалася прийомом від населення комунальних платежів, беручи певний відсоток. У роки одіозного "смотрящего" Анісімова (2010-2013) Коміссаров був одним із найзапекліших його ворогів. Причина, подейкують, була банальна – Анісімов вимагав у нього, як і у всіх, відсоток з доходу, а Коміссаров не захотів ділитися. Після арешту "смотрящего" Коміссаров став одним із ключових свідків у кримінальній справі.

Тому після заяви Луценка прибічники Коміссарова (низка місцевих бізнесменів, політиків, активістів) почали шукати у справі проти нього "анісімовський" слід: мовляв, "смотрящий", який всі останні роки був "у бігах" за кордоном, "порішав" все із новою владою і незабаром повернеться в Запоріжжя. А справа Коміссарова – це банальна помста. В якості доказу наводилося те, що "анкету" Анісімова тепер не можуть знайти в розшуковій базі на сайті Інтерполу. Прокуратура поспішила все спростувати – мовляв, ніхто нікого з розшуку не знімав, а на "інтерполівському" сайті технічна помилка.

Коміссаров невдовзі після заяви генпрокурора влаштував прес-конференцію, на якій відкинув всі звинувачення й назвав справу проти себе "маячнею". Суд арештував бізнесмена, але у ізоляторі він провів лише пару днів, вийшовши під заставу.

Запорізький "Фейсбук" ще деякийчас обговорював кримінальну справу та постать її фігуранта - одні наполягали, що це репресії, інші впевнені, що Коміссаров теж далеко не чистий перед законом, і Анісімов тут ні до чого. Пригадали голові "Запоріжзв'язоксервісу" і симпатії до "русского мира" та Путіна, але це якби "між іншим", бо немає жодної інформації про те, що він робив якісь реальні кроки для втілення своїх політичних вподобань.

У жовтні Запоріжжя про Коміссарова та його справу почало забувати, і тут силовики провели обшук у Депаратаменті ЖКГ. Прокуратура наступного дня підтвердила неофіційну інформацію: слідчі дії проводилися саме у рамках цієї справи. Її розслідують за ч. 5 ст. 191 КК України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою). При цьому було озвучено меншу (порівняно з заявою Луценка) вкрадену суму - майже 9 млн. грн.

Джерело порталу Depo.Запоріжжя повідомило, що реальна основна причина "розкручування" справи Коміссарова – гучна заява генпрокурора. Перед його вересневим візитом до Запоріжжя з "шухляди" терміново витягнули три старі справи-"напівфабрикати",аби було про що звітувати. Це справи проти екс-мера міста Олександра Сіна (йому закидають незаконне відчуження землі), організованої злочинної групи "арташів" (яких підозрюють у замаху на вже згаданого Анісімова) та Коміссарова. Оскільки ці епізоди були згадані на найвищому рівні, то найближчим часом робитимуться ще показові кроки щодо їх розслідування. Тому до обшуків або затримань варто було б підготуватися і Сіну, і тим, кого називають "арташами" (всі вони – на волі). Але, як вважає, джерело, до суду швидше за все дійде лише одна справа – відносно Комісарова. У ній серед трьох найбільша доказова база.