Спадкоємні скрині, шлафбанки, годинники: Як меноніти поєднували раціоналізм зі смаком (ФОТОРЕПОРТАЖ)

У запорізькому музеї експонують елементи побуту переселенців-менонітів, чиї колонії з’явилися на півдні України, зокрема, у межах сучасної Запорізької області наприкінці XVIII – початку XIX сторіч.

Залишивши Батьківщину через релігійні утиски, колоністи зробили значний внесок в економічний розвиток територій, на яких осіли. А ще надали їм європейського шарму, позаяк будували свої поселення за тодішніми європейськими традиціями. Архітектурний спадок менонітів можна побачити в Запоріжжі і сьогодні. "Меноніти – це протестанти, одна з течій анабаптизму, яка виникла в XVI столітті на території Голландії. Ці люди зробили значний внесок в розвиток економіки південної України. Вони були знаними хліборобами – дбайливо ставилися до землі, яку отримали, їхні підприємства сільськогосподарського машинобудування були відомими не тільки в регіоні, а й в інших країнах. Виробництво цегли та черепиці в колоніях дозволило надати поселенням європейського вигляду", – розповіла старший науковий співробітник відділу історії краю Запорізького краєзнавчого музею Ольга Чайка.

Планування менонітських поселень було лінійним. Будинки проектувалися за європейськими традиціями – під одним дахом розташовували житлові та господарські приміщення. Були вони великими цегляними під червоною черепицею. Один із мандрівників, який побував в Олександрівську (сучасному Запоріжжі) у період розквіту менонітських колоній, писав, що Олександрівськ почав нагадувати Баварію.

Доволі цікавими в порівнянні з українською хатою були інтер’єри менонітських будинків. Коли в українській хаті були сіни, льох, кімната та комора, у менонітській – по три-чотири кімнати, кухня з великою піччю біля стіни вітальні та кутової кімнати. Нижня частина димаря була широкою та використовувалася для копчення м'ясних виробів.

Внутрішнє планування будинку дозволяло дотримуватися принципу особистого простору. Навіть у сім'ях незаможних колоністів опочивальня батьків була окремим приміщенням. Оселю обставляли меблями власного виробництва. В одному лише Молочанському менонітському окрузі (це також територія сучасної Запорізької області) працювали понад 50 майстрів, які виготовляли меблі для жителів колоній, поміщиків, містян.

Саме меблюванню менонітських будинків й присвячена виставка у краєзнавчому музеї. Тут представлені 60 предметів, які дають можливість оцінити наскільки раціональним, разом із тим непозбавленим смаку був цей побут. "Обстановка традиційного будинку колоніста не була дорогою, вишуканою. Але все що його оточувало робилося раціональним, зі смаком. Головним предметом в менонітській сім'ї була скриня, яка передавалася у спадок по жіночій лінії та завжди мандрувала всюди з господарями. Її робив батько дівчини або замовляв майстру. Мати складала туди предмети посагу: скатертини, серветки, рушники, білизну – все те, що стане у пригоді молодій сім'ї. Скриня була символом благополуччя сім'ї і вважалася особистою власністю заміжньої жінки", – говорить Ольга Чайка.

Також традиційними менонітськими меблями були шлафбанки – такі собі дерев'яні дивани з відігнутими назовні підлокітниками та спинкою з округленими кутами. Сидіння підіймалося, в шухляді під ним зберігалися ковдра, простирадло, подушка.

Одяг розвішували в шафі з двома дверцятами. Вішалки в шафі пересувалися, це дозволяло вміщувати більше речей. У нижній частині шафи була  висувна шухляда. Часто меблярам замовляли і комоди з декількома шухлядами.

Святковий посуд меноніти зберігали у шафах зі скляними дверцятами. У нижніх шухлядах складали документи, гроші, бухгалтерські книги, Біблію, збірки псалмів. Сюди не мали доступу діти. Зате для малечі робили іграшкові меблі.

Обов’язковим атрибутом менонітського житла були й годинники. Їх можна було побачити на стінах вітальні. Годинники були певною мірою витвором мистецтва, їхні циферблати прикрашали рослинні орнаменти або біблейські сцени.

Меблі були різними за кольором: чорними або зовсім світлими, з рослинним декором.

Дізнатися про те, які ще предмети побуту були обов’язковими в оселях менонітів, яким чином господині робили домівки більш затишним, та подивитися на добротні старі речі у Запорізькому обласному краєзнавчому музеї можна буде впродовж найближчих місяців. Вартість вхідного квитка для дорослого – 50 грн, для дитини – 25 грн.

Читайте також

Час збирати каміння: Звідки у фундаменті запорізького амбару десятки німецьких надгробків