Шторми, медузи, водорості: Чому з азовських курортів тікатимуть туристи

Цьогорічний курортний сезон на запорізькому та херсонському узбережжях Азовського моря позначився кількома природними інцидентами, які щоразу лякали відпочивальників. На курорти обрушилося кілька штормів, потім до берегів рушив натовп гігантських медуз, непритаманних Азову, навздогін узбережжя найпопулярнішого курорту Запорізької області – Бердянська – щільно вкрили водорості. Із ними не можуть впоратися вже другий тиждень.

Через шторми на початку курортного сезону на Запоріжжі довелося влаштовувати цілу рятувальну операцію: відрізаних на косі від суші туристів вивозили тракторами. А на Херсонщині хвилі геть затопили пляжі. Утім, шторми із затопленням баз відпочинку – явище на азовських курортах не рідкісне. Здивували, а потім й налякали туристів інші природні інциденти. Хоча на них можна було очікувати ще навесні, коли до азовських берегів масово "повалили" чорноморські дельфіни.

Саме ці дружелюбні морські тварини стали першими вісниками прийдешнього локального апокаліпсису. Фахівці пояснили, до азовських берегів чорноморські гості вирушили на полювання. З'ясувалося, полюють вони на камбалу, якої раптово побільшало в Азові. І дійсно, невдовзі бердянські прилавки були завалені цією рибою, яку також називають азовським ромбом та калканом.

"Калкана у нас в такій кількості вже давно не було на ринку. Тобто рибалки виловлювали його, але так масово він, певно, вже двадцять років не ловився", - каже доцент кафедри біології лісу, мисливствознавства та іхтіології Запорізького національного університету Володимир Сарабеєв.

Камбала, звісно, нікого не налякала, але слідом за нею біля азовських берегів з'явилися менш приємні гості – величезні медузи коренероти, що зазвичай мешкають у Чорному морі. Причини масового прибуття камбали та медуз, за словами фахівця, однакові: збільшення солоності Азовського моря.

Медузи спочатку з'явилися біля Арабатської стрілки на Херсонщині, а потім біля Федотової та Бердянської кіс на Запоріжжі. Через них деякі туристи кілька днів не заходили у воду. А відпускники, які тільки збираються поїхати на Азов та чули про медуз, тепер вагаються, чи їхати.

"Шановні учасники групи, ті, хто зараз на Арабатці, скажіть, будь ласка, які справи з медузами зараз? Чула, вони стихійно там опинилися і потихеньку пропадають. Це так?! Діти обожнюють цю косу і доводиться їздити туди з Одеси. Заради теплого моря і відсутності медуз", - подібні питання - не рідкість в курортних пабліках.

Черговий природний негаразд, пов'язаний, знову ж, із збільшенням солоності води, - водорості. Десятки, якщо не сотні тонн морської трави, вкрили бердянські пляжі на початку липня. Курортники не могли через неї зайти у воду, скаржилися на сморід, адже на сонці водорості починали гнити та смердіти на десятки метрів. З пляжів купи "дарів моря" другий тиждень вивозять вантажівками, але море викидає нові порції.

"Ми кожен день намагаємося з ними боротися… Бригада виходить двічі на день, прибирає водорості, доходить до тонни до двох. Вивозять вантажівками", - каже адміністраторка одного з бердянських пляжів Наталія Одоєвська.

Море біля Бердянську і раніше цвіло, але майже наприкінці сезону. Такої кількості водоростей у липні місцеві мешканці не пригадують.

Солоність в Азовському морі збільшується через брак води, що має потрапляти з річок. Насамперед, з Дону, котрий тече виключно територією Росії. Що там із ним відбувається, чим і ким він засмічується, скільки води звідти відбирають на зрошення, достеменно невідомо. За пару останніх десятиріч Дон сильно обмілів та втратив можливість для самоочищення через великі нашарування мулу на дні. При цьому українська частина моря страждає від браку донської води більше за російську: Дон впадає в Азов на Росії, тож солоність там все одно "розбавляє", а в українську частину моря течії навпаки приносять ще більш солону воду з Чорного моря та Сивашу.

Втім, фахівці поки не вбачають великої проблеми в тому, що відбувається. "Не вважаю аномалією міграцію риб з Чорного моря в Азовське, це буденна ситуація. В принципі, більшість риб роблять ці сезонні міграції, наприклад кефалеві риби. Для них це нормально - заходити на нагул, так би мовити, в Азовське море, воно більш кормове, ніж Чорне… Що стосується медуз: в принципі, це коливання солоності в Азовському морі - воно є. Але воно не катастрофічне. На кілька проміле може коливатися, ці коливання можуть бути пов'язані з сонячною радіацією, зі стоком річок тощо", - зазначає біолог Сарабеєв.

Заспокоюють фахівці відпочивальників і стосовно водоростей. Кажуть, морська трава, що вкрила бердянські пляжі, називається "кладофора" і жодної небезпеки для людини не несе. "Вони абсолютно ніякої шкоди для людини не можуть приносити, бо це, власне кажучи, звичайні водорості", - коментує завідувачка лабораторією Інституту рибного господарства та екології моря Віра Гетманенко.

Проте навряд чи науковцям вдасться переконати туристів у тому, що плавання з медузами чи водоростями – приємний відпочинок. Якщо коливання солоності Азовського моря і надалі робитимуть такі сюрпризи, курортників на Азовському узбережжі може поменшати.

З подібною ситуацією стикається не лише Україна. Наприклад, через нашестя отруйних медуз, яке з 2008 по 2011 рік періодично спостерігалося на популярних пляжах Середземномор'я, звідти масово тікали туристи. Турагенції били на сполох, а влада змушена була вживати заходів: встановлювати сітки й інші огородження, навіть фрахтувати судна, які виловлювали медуз. Репутацію курортів тоді врятували.

Морські гості, що окупували Азовське узбережжя, звісно, менш небезпечні, ніж середземноморські, а українські туристи, що їдуть на херсонські і запорізькі курорти, менш вибагливі. Але і в них може урватися терпець.

Читайте також:

Азовський ромб: Чи посуне бердянська камбала бичка-годувальника