Побачити Ліон і вболівати: запоріжець автостопом здолав тисячі кілометрів заради матчу збірної

Любитель футболу об'їхав кілька європейських країни, не заплативши жодного центу

Олег Матвейчук із Запоріжжя – футбольний фанат, без перебільшення, з пелюшок. Його батько Денис став активним учасником ультрас-руху місцевого "Металурга" ще наприкінці 80-х (і досі ним лишається). Любов до футболу Денис передав сину, який у свої 18 років вже має за плечима десятки виїздів на матчі як запорізького клубу, так і збірної України.

Подарунком Олегу на повноліття від батька став квиток на матч української збірної на Євро-2016. За результатами лотереї випала гра з Північною Ірландією, яка мала відбутися 16 червня в Ліоні. Одразу визріло рішення їхати до Франції автостопом. Невтомний мандрівник розповів порталу Depo.Запоріжжя, що подорожувати в такий спосіб вже звик - наприклад, восени їздив на футбол у Македонію. 

До Львова запоріжець дістався потягом, далі перетнув польський кордон, а наступного дня після ночівлі у Варшаві вирушив у бік Німеччини. На трасі раптово трапився попутник – німець, який також їхав стопом. Разом вони зупинили водія, що прямував до Амстердама.

"Нідерланди у мій запланований маршрут не входили, але я подумав: "Чому б ні?". Врешті решт, там я ще не бував, а до матчу в Ліоні часу достатньо", - згадує Олег. Ввечері він вже був у голландській столиці, точніше, в аеропорту, де й заночував. Знімати готелі запорізький фанат не збирався, і взагалі щодо житла нічого не планував – розраховував вирішувати це питання вже на місці.

Погулявши Амстердамом, Олег вирушив на південь – в бік Ліону. Швиденько кількома автівками минув Бельгію, а далі йому пощастило – "зловив" водія-румуна, що їхав до Іспанії та міг довезти майже до самого міста призначення.
Всі водії (починаючи з самої Польщі), коли чули, куди їде юнак, посміхалися, раділи за нього та бажали перемоги нашій збірній.

Ліон, до якого врешті решт прибув мандрівник, вже буквально дихав атмосферою матчу, що наближався. Вулицями ходили натовпи уболівальників з Північної Ірландії, але траплялися і українці. З декількома нашими (і діаспорянами, і тими, що прибули з України) Олег встиг познайомитись. До речі, у такий спосіб вирішилося питання з ночівлею – земляки запропонували хлопцю поселитися в них. Одні – у зйомній кімнаті, інші – в готелі.

Спілкувалися і з фанатами-ірландцями. Ті виявилися вкрай дружелюбними та позитивними – навіть встали, коли українці в пабі співали гімн. Ультрас двох країн влаштували своєрідне змагання: по черзі співали своїх пісень та скандували кричали – хто гучніше.

Нарешті почалося те, заради чого було подолано декілька тисяч кілометрів – власне матч. Враження Олега щодо гри збірної переповідати не будемо – всі все бачили і результат пам’ятають. Неприємно вразила запоріжця млява підтримка з боку багатьох наших уболівальників – так званих "кузьмічів". "Особливо це було помітно на тлі ірландців, які всі до одного стояли та завзято співали весь матч", - каже Олег.

Гра завершилася, і попереду був довгий виснажливий шлях додому. Проте неочікувано він виявився значно коротшим, ніж мав бути. Німецький водій, з яким Олег їхав до Франкфурта, раптом заїхав аеропорт цього міста та купив для нього квиток до Києва. "Це, звичайно, була його ініціатива, я спочатку навіть нічого не зрозумів", - каже запоріжець. Добрий німець попрощався з вдячним українцем, побажав щасливої дороги та поїхав собі. Квиток від "Люфтганзи", до речі, обійшовся йому у 430 євро.

Сам Олег витратив за тиждень подорожі десь 120 євро – на їжу, міський транспорт, сувеніри. Щоправда, у Варшаві його оштрафували – не маючи досвіду, він трохи наплутав та придбав у метро дешевший квиток, ніж мусив. Але українські друзі, які приймали його у польській столиці (теж здебільшого фанати) проявили солідарність та "скинулися" на сплату штрафу.

Тепер Олег з нетерпінням чекає на наступні матчі збірної, аби знов вирушити в дорогу.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Запоріжжя