Округ №76: У вотчині "Запоріжсталі" не варто чекати "демократичних рецидивів"

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Округ №76

Центр - місто Запоріжжя, Вознесенівський (до декомунізації - Орджонікідзевський район)

Опис меж - Вознесенівський, Хортицький райони міста Запоріжжя

Місцезнаходження ОВК - адмінбудівля районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, розташована на вулиці Сєдова, 5

Кількість виборчих дільниць - 90

Орієнтовна кількість виборців - 165 579

Межі виборчого округу, який на останніх парламентських виборах був під номером 76, час по часу змінювалися. Іноді сюди не входили деякі дільниці Хортицького району та навпаки входили дільниці Заводського. Центр – завжди був у Вознесенівському. Райони, що нині входять до складу округу, подібні за кількістю населення, але на цьому подібності закінчуються.

Довідка. Згідно з даними ЦВК, в межі 76 округу під час парламентської кампанії 2014 року входили Орджонікідзевський (тепер – Вознесенівський) та Хортицький райони Запоріжжя. Під час президентських виборів 1999, 2010, 2014 років це був округ №77, причому 1999-го до складу округу входила й частина Заводського району , 2004-го це був округ №78 у межах двох районів – Вознесенівського та Хортицького. Під час парламентських виборів 1998 року – 77-й округ із деякими дільницями Заводського району, 2002-го – 78-й – у тому ж складі. На парламентських виборах 2006 та 2007 років райони, що нині входять до складу округу, були в окрузі №71. Під час виборчої кампанії 2012-го, як і у 2014-му, це був округ № 76, що включав Вознесенівський та Хортицький райони.

Вознесенівський район – адміністративний центр міста, тут розташовані мерія, облрада, обладміністрація, апеляційний суд, податкова тощо. У районі розвинута інфраструктура, майже немає проблем із транспортом. Житловий фонд, побудований переважно у першій половині XX сторіччя. Сталінський ампір вздовж проспекту Соборного, а також острів Хортиця – роблять район туристичною візитівкою Запоріжжя. Щоправда, стан будинків, спотворення ансамблів сучасними конструктивними елементами, а також заводські "аромати", які тут доволі відчутні, нищать його привабливість.

Хортицький район, навпаки, найекологічніший у Запоріжжі, забудований переважно в останню третину минулого віку. Його мешканці чи не кожного дня стикаються з транспортними проблемами, розв'язати їх покликані нові мости. Але їх будівництво не надто наближається до завершення вже друге десятиріччя.

Комбінат "Запоріжсталь" вважає округ своєю вотчиною: у Хортицькому районі живе чимало заводчан. І центр періодично на виборах "виступав у компанії" з Заводським районом. Нині тенденція лише поглибилася через те, що виконавчі органи міськради цілком афілійовані з металургійним комбінатом. Після того, як місто очолив головний інженер "Запоріжсталі" Володимир Буряк та "завів" до влади чимало заводських кадрів, запоріжці почали називати мерію "заводомерією".

Місцевий електорат завжди демонстрував помітну лояльність до діючої влади, яких би "кольорів" вона не була.

Як і всі округи, розташовані у межах обласного центру, на президентський виборах 1999 року, округ із центром у Вознесенівському районі спрацював на перемогу діючого тоді президента Леоніда Кучми. За нього віддали голоси 53,55% (54808) виборців, за комуніста Петра Симоненка - 40,2% (41147). Зазначимо, що в цілому Запорізька область на тих виборах потрапила до "червоного поясу" – регіонів, де переміг комуніст.

На виборах 2004 року округ, до складу якого входили Хортицький і Вознесенівський райони, забезпечив перемогу Віктора Януковича - 61,90% (82 577). За Віктора Ющенка проголосували 32,07% (42 788) виборців.

У 2010 році Янукович покращив свій результат в окрузі як в абсолютних., так і у відносних показниках - 63,23% (76 610). Його суперниця у другому турі Юлія Тимошенко навпаки погіршила показники свого попередника Ющенка – 28,50 (34 538).

Зважаючи на любов тутешніх виборців до найсильніших, не варто дивуватися тому, що під час дострокових президентських виборів-2014 Петро Порошенко продемонстрував в окрузі найкращий в області результат – 42,19% (40 390) голосів. Його найближчий суперник Сергій Тігіпко був підтриманий 11,60 % (11 105) виборцями.

Президентські вибори (межі округу №76)

1999 рік. II тур	Леонід Кучма 53,55%	Петро Симоненко 40,2%
2004 рік. III тур	Віктор Янукович 61,90%	Віктор Ющенко 32,07%
2010 рік. II тур	Віктор Янукович 63,23%	Юлія Тимошенко 28,50%
2014 рік	Петро Порошенко 42,19%	Сергій Тігіпко 11,60%

На парламентських виборах округ стабільно підтримував "лівих", хоча у 1990-х їм намагалися скласти гідну конкуренцію правоцентристи. Потім тут панувала Партія регіонів, яку 2014-го змінив "Опоблок". Політична сила, що виникла на руїнах ПР, хоча й перемогла на виборах в окрузі, утім сукупний результат умовних демократів був куди більш вражаючим.

Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №76)

1998 рік	Комуністична партія України 26,35% "Наша Україна" 10,52% Партія Зелених України 9,05% Прогресивна соціалістична партія України 7,71% Соціал-демократична партія України (об'єднана) 5,81% Народно-демократична партія 5,15% Народний Рух України 4,60%
2002 рік	Комуністична партія України 27,96% Соціал-демократична партія України (об'єднана) 10,19% Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" 8,78% Блок Наталії Вітренко 6,22% Партія "Яблуко" 5,77% Блок "За Єдину Україну!" 5,30% Політичне об'єднання "Жінки за майбутнє" 4,76% Команда Озимого Покоління 4,47%
2006 рік	Партія регіонів 42,28% Блок Юлії Тимошенко 15,11% Блок Наталії Вітренко "Народна опозиція" 7,02% Блок "Наша Україна" 7% Комуністична партія України 4,92% "Віче" 4,56%
2007 рік	Партія регіонів 49,02% Блок Юлії Тимошенко 19,75% Комуністична партія України 8,46% Блок "Наша Україна – Народна Самооборона" 5,79% Блок Литвина 4,61%
2012 рік	Партія регіонів 32,24% Комуністична партія України 19,27% Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" 19,01% "УДАР" Віталія Кличка 15,97% Всеукраїнське об'єднання "Свобода" 6%
2014 рік	Опозиційний блок 20,04% Блок Петра Порошенка 18,28% Народний фронт 13,05% Об'єднання "Самопоміч" 12,73% Комуністична партія України 7,06% Партія Сергія Тігіпка "Сильна Україна" 5,48%

Щодо "мажоритарки", округ не делегував у вищу владу жодної по-справжньому яскравої особистості. Двічі – у 1994 та 1998 роках – депутатський мандат тут здобував комуніст Віктор Понеділко. Член спочатку радянської, потім української Компартії. Доцент кафедри українознавства запорізької "машинки" (технічного університету), він, як і чимало тодішніх комуністів, сповідував демократичні принципи, переймався питаннями свободи слова. У парламенті був членом Комітету з питань свободи слова та інформації, головою підкомітету з питань електронних ЗМІ. Потім посів посаду першого заступника голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. У цій якості стояв біля витоків майбутнього переходу з аналогового на цифрове телебачення, причому демонстрував у цьому питанні певну недалекоглядність. Вважаючи, що з переходом не варто поспішати, адже глядачів цифрового телебачення буде в Україні так само мало, як і користувачів Інтернету. Понеділку закидали травлю мелітопольської радіокомпанії на замовлення конкурентів.

На виборах 1998 року суперником Понеділка був директор Дніпроспецсталі, самовисуванець, член Народно-демократичної партії Геннадій Кійко. Але не зміг скласти нардепу комуністу гідної конкуренції. За Понеділка проголосували 25,33% ( 25810) виборців, за Кійка – 14,07 % (14337).

Понеділко намагався здобути в окрузі й третій депутатський мандат – у 2002 році. Утім, блок "За Єдину Україну!" висунув тут першого заступника голови правління - технічного директора "Запоріжсталі" нині покійного Геннадія Горлова. Ресурси головних кандидатів - й фінансові, й адміністративні - були не співставні. Переміг "запоріжсталівець" – 31,60 % (29 786). За Понеділка віддали голоси 19,47% (18350) виборців. Третім до фінішу прийшов місцевий бізнесмен, майбутній нардеп Сергій Кальцев.

У 2012 році, коли знову в Україні почали проводити вибори за змішаною системою, в окрузі безроздільно панували "регіонали". Ними у кандидати в нардепи був висунутий колишній заступник гендиректора "Запоріжсталі", двічі голова ЗОДА і двічі мер міста Євген Карташов – виходець із однієї з найвпливовіших у Запоріжжі фінансово-промислових груп, так званих "індусів" (від назви групи "Індустріал", що контролювала "Запоріжсталь"). Це були "веселі" вибори, адже у схватці за мандат із Карташовим зійшовся його наступник на запоріжсталівській посаді, зять гендиректора комбінату, доволі одіозний Сергій Пшигоцький. На вибори він йшов від комуністів, хоча до цього певний час обертався в демократичному таборі. Під червоними знаменами Пшигоцькому вдалося отримати солідну підтримку електорату - 21,21% (19 373). Утім, політична вага Карташова була набагато більшою. Він переміг із результатом 31,59% (28 851).

А ось вдруге з парламентом Карташову не пощастило, хоча в його суперника політична історія була не дуже привабливою. У 2014 році в окрузі з Карташовим зійшовся висуванець від БПП - ректор Запорізького національного університету Микола Фролов. Його політичну позицію можна було б визначити як "тихий кон'юнктурник", якщо не знати реалій української політики, в якій керівникам вишів та і не лише їм, доводиться ставати політичними флюгерами. Фролов був членом КПУ, потім СДПУ(о), керував регіональним штабом Віктора Януковича на виборах 2004 року, у 2010-му пройшов в обласну раду від "Батьківщини". Те, що виборці попри сумнівний "анамнез" підтримали саме його кандидатуру, можна пояснити хіба що егідою БПП та запитом на нові обличчя. Перемога Фролова була не впевненою – ­21,75% (17 148), за Карташова проголосували 20,49 % (16 151) виборців. Третьою до фінішу прийшла висуванка від Радикальної партії, одна з лідерок запорізького Майдану Ірина Лех – 9,05% (7 138). Можна, звісно, вважати, що саме вона відтягнула голоси у Фролова. Але з тією ж долею вірогідності варто припускати, що при наявності підтримки та інших ресурсів Лех могла скласти гідну конкуренцію Карташову, а округ отримав би, можливо, більш дієвого і принципового представника у ВР.

Парламентські вибори (межі округу №76)

1998 рік	Віктор Понеділко 25,33%	Геннадій Кійко 14,07%
2002 рік	Геннадій Горлов 31,60%	Віктор Понеділко 19,47%
2012 рік	Євген Карташов 31,59%	Сергій Пшигоцький 21,21%
2014 рік	Микола Фролов ­21,75%	Євген Карташов 20,49%

Так чи інакше, але отриманий Фроловим в окрузі мандат – прецедент, який скоріше за все, не матиме повторення й для самого ректора, і для політичної сили, яку він представляв. У цьому можна було переконатися вже 2015 року, коли нардеп Фролов програв мерські вибори головному інженеру "Запоріжсталі" Володимиру Буряку.

Нині, задовго до офіційної виборчої кампанії 2019 року, округ вже став "гарячою точкою" на мапі Запорізької області. У цьому сенсі громадську і політичну активність, що вирує тут, можна порівняти лише з подіями в окрузі №78 із центром в Бердянську до вбивства головного лідера місцевого протестного електорату Віталія Олешка.

Поштовхом для "дострокових пристрастей" в окрузі з центром у Вознесенівському районі стали події навколо парку, де місцевий депутат від "Нашого краю" Володимир Кальцев за мовчазного сприяння запоріжсталівської влади міста збирається будувати торгово-розважальний комплекс. Йому протистоїть місцева активна громада, підтримувана окремими депутатами-укропівцями. БПП натомість вирішив залишитися "над схваткою". Зокрема, жодним чином не реагував на гучні події з вирубкою дерев, знесенням будівельного паркану, бійками тощо нардеп від округу Фролов. Хоча події навколо парку – заділ насамперед на місцеві вибори-2020, але реакція на них в цілому показова. Традиційно "запоріжсталевський округ" таким і залишиться, тут і надалі посилюватиметься вплив ахметівського крила "Опозиційного блоку", а також "Нашого краю". Насамперед їхні представники змагатимуться за мандат нардепа, скоріше за все, з "Батьківщиною". Ставки у президентській кампанії ще не зроблені, але щойно "Запоріжсталь" визначиться з ними, можна буде прогнозувати підсумок перегонів. Тутешній електорат традиційно поставить на найсильнішого.

Читайте також:

Округ №74: Де запоріжці голосували "під пильним оком" товариша Сталіна;

Округ №75: "Просунуте" Запоріжжя обіцяє сюрпризи;

Округ №77: "Шевчик" – злітна смуга для своїх;

Округ №78: Нардеп Пономарьов битиметься за Бердянськ до останнього;

Округ № 80: Хто посуне "Опоблок" в Мелітополі;

Округ №81: Колишня вотчина Пшонки-молодшого приваблює "донецьких";

Округ №82: Кого піднесе політичний трамплін запорізького поплічника Януковича.