Округ №186: "Червоне підчерев'я" Херсона, де директор ринку кращий за двох нардепів

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Округ №186

Центр - місто Олешки (до декомунізації Цюрупинськ)

Опис меж - місто Гола Пристань, Голопристанський, Каланчацький, Скадовський, Цюрупинський райони, частина Чаплинського району

Місцезнаходження ОВК – будинок побуту "Біла акація", розташований на вулиці Гвардійській 23-24

Кількість виборчих дільниць - 166

Орієнтовна кількість виборців - 177 376

Округ із центром в Олешках з'явився на виборчій мапі лише 2006 року. До цього території, що нині входять до його складу, ділилися між трьома округами. Утім, межі змінювалися й після 2006-го. Можна припускати, що робилося це зокрема з маніпулятивними цілями. Як, наприклад, 2012 року, коли зі складу округу вивели частину "найчервонішого" Чаплинського району, аби розпорошити голоси прихильників КПУ.

Довідка. Згідно з даними ЦВК, в межі 186 округу під час парламентської кампанії 2014 року входили місто Гола Пристань, Голопристанський, Каланчацький, Скадовський, Цюрупинський (після декомунізації – Олешківський) райони, частина Чаплинського району. Під час президентських виборів-1999 більшість цих районів, а саме: Каланчацький, Скадовський, Чаплинський разом із Каховським входили в округ № 186 із центром у Каховці. У 2004-му – округ №188 у складі Каховки – центру округу та Голопристанського, Каховського, Скадовського, Цюрупинського районів. До своїх сучасних меж наблизився 2010-го. Тоді, як і на президентських виборах-2014, це був виборчий округ № 187 із центром в Цюрупинську (сучасних Олешках), до складу округу входили Голопристанський, Каланчацький, Скадовський, Цюрупинський райони.

Під час парламентських виборів 1998-го - виборчий округ №186 із центром у Каховці, до складу входили Каховський, Каланчацький, Скадовський, Чаплинський райони. У 2002-му до складу округу додали Цюрупинський район, номер залишився - 186. На парламентських виборах 2006 та 2007 років - територіальний виборчий округ № 187 із центром у Цюрупинську в складі Голопристанського, Каланчацького, Скадовського, Цюрупинського районів. Напередодні парламентської кампанії-2012 округ №186 набув сучасних меж: центр – у Цюрупинську, до складу увійшли Голопристанський, Каланчацький, Скадовський, Цюрупинський райони та частина Чаплинського.

Територія округу розтягнута від Херсона, адже Олешки – це супутник обласного центру, до чорноморського узбережжя на півдні та майже до межі з анексованим Кримом на сході. Райони, що входять до складу округу, переважно курортні та сільськогосподарські. На території округу розташований Чорноморський державний біосферний заповідник. Регіон відрізняє етнічна різноманітність, тут компактно проживають кримські татари, а також турки-месхетинці.

Упродовж багатьох років, зокрема, й після набуття Україною незалежності однією з важливих тутешніх ідеологем була героїзація "громадянської війни", втіленням якої є пам'ятник тачанці, що досі стоїть у місті Каховка. Лише зараз місцеві жителі потрохи дізнаються про справжню історію національно-визвольних змагань на території регіону, який тривалий час пручався більшовизації. Й хоча переоцінювати вплив радянської ідеології на настрої тутешніх мешканців не варто, повністю скидати його з рахунків теж не можна.

Головні проблеми регіону, які потребують розв'язання, тож стануть відправними точками передвиборчих обіцянок – якість доріг та загалом інфраструктури, зайнятість населення, розвиток рекреаційних зон, захист від потенційної загрози з боку анексованого Криму.

"Ліві" погляди тутешнього електорату та використання адміністративного ресурсу на президентських виборах 1999 року дозволили Петру Симоненку отримати в окрузі переконливу перемогу над Леонідом Кучмою - 58,29% (63513) проти 37,19% (40523) голосів. Це був один із найкращих результатів Симоненка на Херсонщині, більше він набрав лише у сусідньому 185 окрузі.

На виборах 2004 року відносний результат Віктора Януковича тут був приблизно таким, як й в інших херсонських округах, зате в абсолютних показниках саме цей округ надав йому найбільшу підтримку на Херсонщині. За Януковича проголосували 49,58% (71 627) виборців, за Віктора Ющенка – 45,63% (65 917).

До президентських виборів-2010 округ отримав майже сучасні межі. За Януковича тут тоді проголосували 58,60% (56 896) виборців, за Юлію Тимошенко – 35,84% (34 801).

Під час дострокових президентських 2014 року Тимошенко стала в окрузі головною суперницею Петра Порошенка, але відстала дуже суттєво. За нині діючого президента проголосували 49,18% (38 526) виборців, за Тимошенко – 12,35 % (9 679).

Президентські вибори (межі округу №186)

1999 рік. II тур	Петро Симоненко 58,29%	Леонід Кучма 37,19%
2004 рік. III тур	Віктор Янукович 49,58%	Віктор Ющенко 45,63%
2010 рік. II тур	Віктор Янукович 58,60%	Юлія Тимошенко 35,84%
2014 рік	Петро Порошенко 49,18%	Юлія Тимошенко 12,35%

На парламентських виборах рейтинг електоральних симпатій в окрузі тривалий час очолювали комуністи. Показовими стали вибори 2012 року. Попри зміни меж округу, які, на думку деяких експертів, відбулися на користь тодішньої партії влади – "регіоналів", за пропорційною системою КПУ знову стала лідером перегонів. Округ був єдиним в Україні, де тоді перемогли комуністи.

Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №183)

1998 рік	Комуністична партія України 44,07% Прогресивна соціалістична партія України 6,46% Партія Зелених України 5,70% Блок Соціалістичної та Селянської партій "За правду, за народ, за Україну!" 5,51% Народно-демократична партія 4,58% Всеукраїнське об'єднання "Громада" 4,47%
2002 рік	Комуністична партія 31,59% Блок к Віктора Ющенка "Наша Україна" 11,82% Соціалістична партія 8,21% Соціал-демократична партія України (об'єднана) 7,94% Блок "За Єдину Україну!" 7,16% Блок Юлії Тимошенко 4,33%
2006 рік	Партія регіонів 37,92% Блок Юлії Тимошенко 19,43% Блок "Наша Україна" 10,57% Комуністична партія 7,15% Соціалістична партія 4,15% Народний блок Литвина 3,65%
2007 рік	Партія регіонів 42,72% Блок Юлії Тимошенко 24,87% Блок "Наша Україна – Народна самооборона" 9,61% Комуністична партія 8,59% Блок Литвина 3,66%
2012 рік	Комуністична партія 26,61% Партія регіонів 25,70% Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" 22,74% УДАР Віталія Кличка 13,34%
2014 рік	Блок Петра Порошенка 22,15% Народний фронт 17,07% Радикальна Партія Олега Ляшка 10,78% Комуністична партія 9,61% Опозиційний блок 8,77% Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" 6,33% Партія Сергія Тігіпка "Сильна Україна" 5,73% Об'єднання "Самопоміч" 5,46%

Кандидатам від комуністів щастило в окрузі менше, ніж партії загалом. Безперечні перемоги вони здобували тут лише у 1990-х. На парламентських виборах 1998 року в окрузі точилася запекла боротьба між нардепом від КПУ Андрієм Снігачем та засновником "Таврійських ігор", українським шоу-бізнесменом-медіамагнатом осетинського походження Миколою Баграєвим. Переміг тоді комуніст, але доволі невпевнено. За нього віддали голоси 27,52% (30148) виборців, за Баграєва – 26,99% (29567).

Уже на наступних парламентських виборах - 2002 року - самовисуванець Баграєв переміг комуніста Володимира Мельничука "з розгромним рахунком": 48,12% (66057) проти 12,77% (17530) голосів комуніста. Ці вибори стали початком тривалої політичної кар'єри Баграєва. У Верховній Раді він увійшов до фракції Блоку Юлії Тимошенко, ще два рази здобував депутатський мандат у списках цієї політсили. У 2012-му "переметнувся" до "регіоналів", пройшов у ВР за їхнім списком – йшов 51-м. У лютому 2014 року вийшов із фракції ПР та увійшов до щойно створеної депутатської групи "Суверенна європейська Україна" як безпартійний депутат. Напередодні дострокових парламентських виборів 2014 року заявив, що не буде балотуватися, адже оголошене в країні перезавантаження влади потребує нових облич, зокрема й в парламенті. Як і раніше опікується в якості організатора, благодійника, шоу-бізнесмена музичним фестивалем, що щороку відбувається на Херсонщині – "Чорноморські ігри", а також масштабними заходами загальнодержавного значення. Попри те, що бізнесмен мешкає у Києві, Херсонщина залишається зоною його впливу. Тож можна пророкувати, що Баграєв буде одним із гравців на виборах, хоча не обов'язково в якості кандидата у народні депутати.

Вибори 2012 року піднесли округу з центром в Олешках (тоді Цюрупинську) кілька сюрпризів, не лише у вигляді перемоги комуністів за пропорційною системою, про що вже згадувалося. Поки в КПУ переймалися тим, що від округу "відкусили" частину "найчервонішого" Чаплинського району, а експерти називали основними претендентами на мандат двох нардепів – регіонала Олексія Журавка та комуністку Катерину Самойлик, на політичному небосхилі округу зійшла "нова зірка". Нею став безумовно добре відомий в окрузі, але мало відомий за його межами 54-річний бізнесмен Федір Негой – керівник і власник одного з найбільших гуртових ринків Херсонщини. На вибори Негой йшов як самовисуванець, й поки комуністка та регіонал "вчіплювалися один одному в горлянку", "тихо" набрав свої 30,52% (26 833) голосів виборців. Два його суперники-нардепи прийшли до фініші зі схожими результатами в межах 22% голосів. У Верховній Раді Негой увійшов до фракції "УДАРу", який підтримував його під час виборів. Потрапив в епіцентр скандалу через заяву про кавказців, які торгують на ринках України, назвавши їх "раковою пухлиною держави". Колеги вимагали від ГПУ розібратися з ксенофобськими висловлюваннями Негоя, але це зійшло нардепу з рук.

Під час дострокових парламентських виборів 2014 року самовисуванець Негой конкурував із висуванцем від "Блоку Петра Порошенка" Віталієм Поповим і впевнено переміг кандидата від влади. За Негоя віддали голоси 27,52% (17 480), за Попова - 16,44% (10 443) виборці. Третім прийшов до фінішу представник "Батьківщини".

Парламентські вибори (межі округу №186)

1998 рік	Андрій Снігач 27,52%	Микола Баграєв 26,99%
2002 рік	Микола Баграєв 48,12%	Володимир Мельничук 12,77%
2012 рік	Федір Негой 30,52%	Олексій Журавко 21,92%
2014 рік	Федір Негой 27,52%	Віталій Попов 16,44%

У Верховній Раді Негой увійшов до фракції "БПП", за чотири місці вийшов із неї, але 2016-го знову повернувся, перебуває у фракції до сьогодні. "Метання" нардепа, можливо, були пов'язані з проблемами, що виникли навколо ринку, яким тепер офіційно володіє родина Негоя. У Верховній Раді Негой також позначився першою у VIII скликанні бійкою – з нардепом Володимиром Парасюком.

Нардеп має суттєвий вплив в окрузі, тож на це доведеться зважувати учасникам передвиборчих перегонів. Партія влади, рейтинги якої тут й без того не були захмарними, суттєво втратила у підтримці. Натомість більш впевнено почувається "Батьківщина". Утім, округ неодноразово підносив виборчі сюрпризи, немає сумнівів, що без них не обійдуться й майбутні президентські та парламентські вибори.

Читайте також:

Округ № 183: Де битва екс-губернаторів закінчилася приголомшливою поразкою партії влади;

Округ №182: Зачарований Херсон, чиї обранці втрапляють у темні історії.