Найдобріша дитина проти сімейного насильника: Що відомо про вбивство батька п’ятикласником на Запоріжжі

Трагедія сталася на приватному подвір’ї у Вільнянську. Усі її подробиці поки відомі лише з короткого релізу поліції (від докладних коментарів правоохоронці утримуються) та розповідей тих, хто знав родину. Останні здебільшого переповідають те, що почули від Оксани – матері хлопчика, який, за версією слідства, зарізав батька.

Що сталося

Близько третьої години дня 7 жовтня нетверезий голова родини, 41-річний Олександр, прийшов додому та влаштував сварку з дружиною Оксаною. Не першу – чоловік вже перебував на обліку як домашній насильник. Свідком батьківського конфлікту став 10-річний Кирило. Він вдарив батька ножем, той помер на місці. Оксана викликала поліцію і швидку.

Ось так коротко розповіли про пригоду, яка розслідується за статтею "Умисне вбивство", у поліції.

Що відомо про родину

Оксана і Олександр прожили разом 16 років. У них двоє дітей: уже згаданий п’ятикласник Кирило, в школі та на вулиці його називають Кирюшею, та 15-річний Роман – учень 9-го класу.

Оксану у Вільнянську добре знають, тут вона народилася, тут мешкають її батьки, брати із сестрами, вона випускниця тієї самої школи, в якій нині навчаються двоє її дітей. Олександр – прибулий. Хтось каже, що він із Росії, хтось, – що з Луганська. У Луганську, принаймні, нині мешкає його матір, яка має приїхати на поховання сина.

Познайомилися Оксана з Олександром на заробітках. Шлюбу не укладали. У їхніх дітей різні прізвища: у старшого – батьківське, у молодшого – материнське.

Після заробітків родина осіла у рідному Оксанчиному Вільнянську. Свого житла тут вони не мали, знімали квартири та хати. За словами вчителів гімназії, де навчаються Кирило з Романом, дуже часто змінювали місця мешкання.

Що розповідають у місті про кожного з учасників драми

У гімназії тим, що сталося, шоковані. Директорка Тамара Стефаненко, а слідом за нею і вчителі, дізналися про трагедію від самої Оксани. Жінка прийшла до школи, аби написати заяву про звільнення старшого сина Романа від уроків. Розповіла про трагедію і сказала, що хоче, аби старший доглянув тепер за малим.

Директорка та завуч школи, де навчається Кирило

У школі до Оксани ставляться дуже добре. Називають Оксанкою, розповідають, що за дітьми вона доглядала, дослухалася до усіх порад соціального педагога, психолога, класних керівників. А ті були не рідкісними гостями в родині, що, все ж таки, не була цілком благополучною. Сама Оксана до школи теж приходила часто.   

У школі згадують, що певний час жінка шукала роботу, потім влаштувалася продавчинею у магазин "Корзинка", їй там подобалося, і всі цим тішилися.  

Батька дітей Олександра в школі не бачили, не заставали його вчителі і вдома, коли приходили до родини. Кажуть, нічого про нього не знають. Здогадувалися, що Олександр б’є дружину, але Оксана не була відвертою щодо родинних проблем. Навіть, коли до неї підступалися педагоги, казала: "У мене все добре".

Добре не було – у цьому переконана подружка Ольга. Вона каже, Оксана дуже часто ходила побитою, чимало разів зверталася до поліції через агресію Олександра. Правоохоронці приїздили, трохи того вгамовували, на цьому усе і закінчувалося. "Він був справжнім тираном", – каже брат Оксани Євген, який теж іноді був змушений заспокоювати родича.

"Чули, що випивав та бив її", – приблизно таке розповідають сусіди. Про Олександра також відомо, що останнім часом він працював на місцевій "олійниці". Більше містянам, принаймні тим, з ким спілкувався кореспондент Depo.Запоріжжя, немає чого сказати про загиблого.

Про хлопчиків, Кирила та Романа, знайомі і вчителі відгукуються як про спокійних, доброзичливих дітей. "Найдобріша дитина. Хлопчик із відкритими очима, завжди вітається", – так характеризують у гімназії п’ятикласника Кирила.

Школа

Директорка каже, що хлопець, бувало, не доходив до школи, любив десь побродити, але здебільшого уроків не прогулював. Утім, останнім часом Кирило на заняття не ходив, бо їхній п’ятий клас перебуває на самоізоляції через коронавірус. Уроки мають поновити з понеділка, 12 жовтня.

Докладна версія вбивства від Оксани

Оксана нині знайшла прихисток у друзів. Поліція знає про її місце перебування, але родичі та знайомі журналістам його не "здають", мовляв, жінці треба прийти до тями, вона у шоковому стані. Тому версію Оксани щодо трагічних подій переповів її брат Євген, який прибув на місце трагедії одним із перших.

Отже, в роковий день вдома постійно перебував Кирило, згодом прийшла з роботи Оксана, а близько третьої години дня – п’яний Олександр. Впускати його до хати Оксана не хотіла, але він спробував залізти через вікно. Жінка злякалася, що він пошкодить орендований будинок, тому двері чоловікові відчинила. Олександр одразу її вдарив, Оксана впала на порозі. Вискочив Кирило, чи вже з ножем, чи ні, Євген достеменно не знає. Хлопчик намагався заступитися за матір, але батько вдарив і його. Тоді Кирило пригрозив батькові, а той начебто почав його провокувати: "Ну вдар, вдар, боїшся". І Кирило вдарив – чи то на ганку, чи то поруч із ним. Удар був один, але Олександр помер на місці.

Оксана, за словами брата, хотіла сховати ніж та намагалася відмити ганок від крові. Євген пояснює це тим, що жінка була не в собі від шоку.

Той самий ганок, де все сталося

Що нині з п’ятикласником Кирилом та чи дійсно він вбив батька

Поліцейські разом із психологами опитували Кирила кілька годин. За словами дядька Євгена, до 11-ої години вечора. Відповідно до оприлюдненої поліцією інформації, основна версія: саме хлопчик вбив батька. Але невідомо, на яких підставах зроблені такі висновки: чи були свідки, чи є результати експертиз.

Десятирічні діти ніде у світі, за виключенням хіба що Великої Британії (яку за це час по часу ганьблять), не несуть відповідальності за вбивства. Вважається, що десятирічна дитина не усвідомлює до кінця ані наслідків цього, ані взагалі того, що таке смерть. В Україні кримінальна відповідальність за тяжкі злочини починається з 14 років, тож Кирилові вона не загрожує.

У цього є і зворотній бік. Буває, що на дітей такого віку перекладають відповідальність дорослі. Найчастіше таке трапляється саме у домашніх конфліктах, але, як правило, правоохоронці в змозі це з’ясувати. Тож залишається дочекатися результатів розслідування.

Нині Кирило перебуває у бабусі разом зі старшим братом. За словами дядька, почувається, як для пережитого, нормально. Але Євген переймається, що буде далі: як вплине це на Кирила, як ставитимуться до нього у школі тощо.

Цілком очевидно, що першопричина трагедії – насильство в родині. Воно у переважній більшості випадків посилюється і закінчується трагедіями. Найчастіше жертву вбиває чи калічить домашній насильник, іноді – жертва, захищаючись, вбиває чи калічить кривдника. Але без наслідків домашня тиранія не минається. В Україні домашнє насильство з січня 2019 року криміналізоване, у правоохоронців є чимало механізмів для запобігання ньому та убезпеченню його жертв. До слова діти, які не беруть участі у родинному конфлікті, а лише є його свідками, теж вважаються жертвами.

Портал Depo.Запоріжжя звернувся до поліції з питанням, чи виносилися стосовно Олександра заборонні приписи, якими  на певний час домашньому тирану забороняється наближатися до жертв, чи вживалися інші санкції. Виявилося, що був складений один протокол за статтею 173-2 КУпАП (Вчинення насильства в сім'ї...), його розглянув суд, який призначив Олександрові штраф.

Читайте також

В оселі з ворогом: Як запорізькі поліцейські зупиняють домашнє зло