Мапа долання радянсько-російських стереотипів: Які набої отримали бійці інформаційного фронту

Традиційні підсумки місяця, які підбиває для читачів постійний автор "Архівів КДБ" у Depo.Запоріжжя – кандидат історичних наук Юрій Щур, цього разу присвячені появі потужного інтернет-ресурсу, який стане в нагоді як історикам і краєзнавцям, так і пересічним бійцям із совковістю

Юрій Щур
Кандидат історичних наук, старший викладач кафедри новітньої історії України Запорізького національного університету
Мапа долання радянсько-російських стерео…
Структура ОУН на Дніпропетровщині згідно з матеріалами НКВС

У березні відбулася подія, яка доволі жваво обговорювалася у публічному просторі, однак, здається, не отримала повноцінного осмислення. Йдеться про потужний інтернет-ресурс "Похід ОУН на Схід: Як ОУН воювала у різних куточках України". Звичайно, можна висловити сумнів з приводу доцільності використання саме слова "війна" на характеристику того, чим займалася ОУН на Наддніпрянщині від 1941 року. Доцільніше і правильніше писати про "діяльність". Однак ми живемо у пост-інформаційному суспільстві, яке споживає спершу очима, а потім розумом. За таких умов, враховуючи вже сім років сучасної війни, зрозуміла логіка автора (авторів) саме такої назви проєкту.

Про що власне йдеться. Завдяки співпраці Центру досліджень визвольного руху, видання Texty.org.ua й Олександра Оксимця за підтримки Українського культурного фонду було розпочато реалізацію проєкту "Інтерактивна мапа ОУН", яка охоплює усі регіони України. Нарешті, у допитливих читачів з’явилася можливість дізнатися про діяльність підпілля ОУН лише "тицьнувши" на визначеному населеному пункті на інтерактивній мапі.

Скрін з сайту "Похід ОУН на Схід: Як ОУН воювала у різних куточках України"

Авторами-дослідниками, які безпосередньо зайняті збором та синтезом інформаціє для проєкту є Ігор Бігун та Ярослав Антонюк. Зрозуміло, що обробити величезний масив доступних на сьогодні документів та матеріалів самотужки цим дослідникам було би важко. Тому добре, що до реалізації проєкту в якості консультантів долучилися дослідники українського націоналістичного руху Іван Патриляк (Київ), Андрій Когут (Київ, Львів), Геннадій Іванущенко (Суми), Юрій Щур (Запоріжжя), Володимир Бірчак (Київ, Тернопіль), Іван Ковальчук, Юрій Зайцев (Миколаїв), В’ячеслав Труш (м. Лозова Харківської обл.), Олександр Вєтров (Черкащина), Роман Шляхтич (Кривий Ріг) та Володимир Семистяга (Луганськ).

Чим так важливий проєкт? Перш за все, публічною презентацією історії українського націоналістичного руху саме на територіях, які довгий час вважалися ледь не оплотом "русского мира" й заповідником "homo soveticus". Так, звичайно, архівна революція в рамках декомунізації надала доступ до багатьох документів радянських спецслужб, і кількість досліджень про наддніпрянські аспекти діяльності ОУН та збройної боротьби УПА невпинно зростає. Але є проблема з оприлюдненням цих матеріалів. "Серйозні" дослідники пишуть для "серйозних" журналів, які читають здебільшого такі ж "серйозні" дослідники. На масові, публіцистичні роботи у таких авторів інколи просто не лишається часу. І це не сарказм, а реалії сучасної української науки і її нормативів. Краєзнавці ж, маючи більше можливостей для публічної роботи, часто грішать у інтерпретації подій та явищ. По суті, замкнене коло.

Тож важливий проєкт інтерактивної мапи саме тим, що реалізується професійними істориками, але на платформі доступній широкому загалу. Про ОУН на Східній Україні тепер можна говорити у публічній площині, завжди маючи під рукою фактологічний матеріал. Тому мапа зацікавить не лише істориків, але й "пропагандистів" – бійців з совковістю. Події останніх  років яскраво засвідчують, що цей відтинок фронту також дуже важливий у сучасній війні.

Один з авторів проєкту, київський історик Ігор Бігун також зробив запоріжцям невеликий подарунок, знайшовши у волинських архівах інформацію про ще одного бійця Української повстанської армії, який народився у Запорізькій області. Отже, з дозволу дослідника наведемо невеличку інформацію.

Михайло Драгой (Драгай), народився у 1917 році. Уродженець села Георгіївка Приазовського району. Село було засноване арнаутами – переселенцями з бессарабського села Каракурт і спочатку називалося Тюшки. До 1929 року Михайло вчився у школі, а потім разом з батьками працював у колгоспі. Так було до 1932 року. Під час Голодомору в селі померло щонайменше 130 жителів, серед них були й батьки Михайла. Після цього його відправили до дитячого будинку. У 1936 році юнак переїхав до Мелітополя, після закінчення робфаку працював на заводі ім. Воровського. У 1941 році потрапив на фронт – поранення, полон. Зрештою, опинився в УПА, під псевдо "Вишня" був сотенним у курені 32 ім. Сагайдачного загону ім. Богуна. Засуджений 11 жовтня 1944 року до розстрілу із заміною на 20 років каторжних робіт.

Постанова на арешт Михайла Драгоя

Постанова на арешт Михайла Драгоя

Читайте також

Місце зборів ОУН і спірний знімок Василя Вишиваного: Які історичні загадки розгадали запорізькі учні

Незбагнена Соборність і переписування підручників: Як вшановували й чим паплюжили українську історію в січні

Роздуми над сплюндрованим роком: Забута у Запоріжжі Українська революція та інші підсумки 2020-го

Всі новини Запоріжжя сьогодні читайте на Depo.Запоріжжя

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"