Легендарні частини ЗСУ: 55-та окрема артилерійська бригада

Depo.ua продовжує цикл публікацій про сучасні легенди українського війська

Легендарні частини ЗСУ: 55-та окрема арт…

Артилерію можна назвати недооціненим родом військ. Рівень суспільної уваги до "гармашів" часто нижчий, ніж до десантників або добробатів. Іноді доводилося чути від людей "не в темі" щось на кшталт "артилерія... ну, вони ж не зовсім на передовій, там десь, позаду стоять". В будь-якого військового такі роздуми викличуть посмішку. Насправді у масштабних боях без "богів війни" далеко не уїдеш. За підрахунками фахівців, саме артилерія у сучасній війні знищує до 70% сил супротивника. У російсько-українській війні чимало крові терористам попила запорізька 55-та окрема артилерійська бригада імені генерал-полковника Василя Петрова, про яку й піде мова.

Легендарні частини ЗСУ: 55-а окрема артилерійська бригада

Історія бригади

Перша назва майбутньої "55-ки" - 16-а артилерійська дивізія прориву. Створено її було у Чебаркулі (Урал) за часів Другої світової війни. Формування частини завершилося 30 грудня 1942 року, ця дата і є офіційним днем її народження. Першим командиром дивізії став генерал-майор Микола Гусаров. Вже за два місяці частина отримала перший бойовий досвід. Через Україну дивізія потрапила до Молдавії, далі – взяття Будапешту, Відня, Братислави.

Після завершення війни дивізія (яка тоді мала почесне звання Кіровоградської) переїхала до Запоріжжя та "оселилася" на території, яку містяни знають як "Уральські казарми". Ще двічі з’єднання міняло статус (з дивізії на бригаду, потім навпаки) та нумерацію. "55-кою" воно стало у 1973 році.

Вже за незалежності, у 2005 році, дивізія знов стає бригадою. У 2010 році частині присвоїли почесне ім’я уродженця Запорізького краю, двічі Героя Радянського Союзу Василя Петрова. Він відомий тим, що повернувся на фронт після втрати обох рук.

Легендарні частини ЗСУ: 55-а окрема артилерійська бригада

Участь у бойових діях на Донбасі

З перших тижнів збройної агресії Росії проти України стало зрозумілим, що це буде не просто антитерористична операція, а повномасштабна війна, і без "богів війни" нашим бійцям не обійтись. А 55-та бригада була єдиною окремою артилерійською частиною на сході України.

"Таких, як наша артилерійська бригада, в Україні лише дві - ще 26-та, що базується в Бердичеві, але вона більше самохідна. Була ще одна в Тернополі, але її розформували", - розповів у інтерв’ю виданню "Цензор" командир частини полковник Сергій Брусов.

Легендарні частини ЗСУ: 55-а окрема артилерійська бригада

Фото Дани Коваленко

До складу з'єднання входило п'ять дивізіонів: 3 гаубічних, протитанковий та розвідувальний

Перший бойовий досвід у цій війні бригада отримала у секторі "Д". Кілька батарей запорізьких артилеристів разом із 72-ою та 79-ою бригадами блокували кордон із Росією. Тоді наші бійці два місяці знаходилися під обстрілом з території "братньої" країни, а відповідати не могли.

Літо 2014-го – перші втрати бригади. Капітан Сергій Білокобильський загинув 19 липня під час обстрілу наших позицій неподалік від села Дякове Луганської області. Вихід з Південного "котла" уніс життя майора Петра Третяка та сержанта Євгена Сиротіна.

Легендарні частини ЗСУ: 55-а окрема артилерійська бригада

Майже "кіношна" історія трапилася з 22-річним старшим лейтенантом Юрієм Смірновим. Влітку 2014 року він потрапив у полон під Моспиним. Сепаратисти, які утримували бійця, дізналися, що він – онук Героя Радянського Союзу. Після цього полоненого повезли особисто до Захарченка. Голова "ДНР" 40 хвилин вмовляв воїна перейти на їхній бік. Якби терористам вдалося переконати Юрія, це стало б неоцінимою знахідкою для їхньої пропаганди. Але той повів себе, як справжній офіцер, і присязі не зрадив. Врешті решт терористи відпустили Смирнова на знак поваги до покійного діда.

Серед тих, хто залишив свої життя у сумнозвісному Іловайську, були лейтенанти з 55-ї ОАБр Дмитро Севостьянчик та Іван Габчак.

Не можна не згадати про випадок, що стався під час відходу двох запорізьких батарей зі Старобешевого наприкінці серпня 2014-го. Восьмеро бійців тоді загубилися. Незважаючи на величезний ризик, комбат Олександр Мосейчук не залишив своїх солдат – після відводу техніки він повернувся за ними, всю ніч шукаючи бійців у лісі, фактично в тилу бойовиків. Загублених воїнів вдалося знайти та врятувати, а Мосейчук (незважаючи на молодий вік, його зазвичай називають Сан Саничем) став "легендою" бригади.

Легендарні частини ЗСУ: 55-а окрема артилерійська бригада

Фото Геннадія Старцева.

На жаль, у Старобешевому артилеристи втратили ще двох своїх - Віктора Катанова та Юрія Дьячкова.

Восени 2014 року у складі бригади на Донбасі служив "ВІП-боєць" - син Юрія Луценка Олександр. За словами солдат, особливого ставлення до себе родич впливового політика не вимагав. "Нормальний пацан, воював як і всі, пільг і привілеїв у нього не було. І спав під машинами, і в багнюці, і снаряди тягав", - згадує Віктор, мобілізований боєць "55-ки".

Щоправда, в армії Луценко-молодший пробув недовго – десь півтора місця, після чого був демобілізований за станом здоров’я. Але про бригаду не забував – допомагав воякам як волонтер.

Легендарні частини ЗСУ: 55-а окрема артилерійська бригада

Наприкінці 2014 – на початку 2015 років вся країна спостерігала за запеклими боями у Донецькому аеропорту. Десантники та піхотинці, що брали участь в обороні терміналу, яких ми знаємо як "кіборгів", часто наголошують: без влучних пострілів запорізьких артилеристів навряд чи вдалося б тримати ДАП так довго.

Легендарні частини ЗСУ: 55-а окрема артилерійська бригада

Фото Гліба Гаранича.

На "відмінно" відпрацювали гармаші з Запоріжжя і в Дебальцевому, а трохи згодом – у Мар’їнці. Але Дебальцеве – це нові втрати бригади: свої життя віддали сержант Євген Дужик та солдат Олександр Говоруха. Влітку 2015 року загинув солдат Олег Щербань.

Легендарні частини ЗСУ: 55-а окрема артилерійська бригада

Майор Ярослав Шерстюк вже понад рік служить у Києві, у штабі ракетних військ, але є вихідцем із запорізької бригади. Ще до війни він розробив (а потім постійно вдосконалював) для наших артилеристів програму "Укроп", що робить всі необхідні розрахунки, чим суттєво пришвидшує їхню роботу. У минулому році він представив свій новий продукт - програмний комплекс автоматизованого управління вогнем артилерійської батареї "ArtOS", створений разом із фахівцями інженерної школи "Ноосфера".

Наразі "55-ка" продовжує нести службу на Сході. Шістьох бійців бригади нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, 27 - орденом "За мужність".

Легендарні частини ЗСУ: 55-а окрема артилерійська бригада

Бойовий прапор бригади

Тих, хто допомагає бригаді, чимало, але найчастіше бійці з вдячністю згадують волонтерський фонд "Сестри перемоги" та його активістку, запоріжанку Катерину Матюху.

"Все ж, як не крути, за останній час забезпечення бригади покращилось, - каже вона. - Звичайно, все далеко не ідеально, але загалом 55-ка – молодці, вони в цьому плані можуть давати приклад багатьом іншим частинам".

Легендарні частини ЗСУ: 55-а окрема артилерійська бригада

Фото Дани Коваленко

У статті використано матеріали другого випуску видання "Усна історія російсько-української війни", надані співробітником Інституту української археографії та джерелознавства Михайлом Павленком.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Запоріжжя

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"