Ласкаво просимо, "мігранти": Як новостворений заказник наближає Запоріжжя до Європи

Днями президентом України Петром Порошенком були підписані одразу 11 указів про створення нових та розширення вже існуючих природоохоронних територій у шістьох областях. Відповідно до них, загальна природоохоронна площа в Україні збільшилася на 80 тисяч гектарів. Серед них понад 13 тисяч гектарів – ділянка Азовського моря, на якій створено гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Приморський". Портал Depo.Запоріжжя разом із завідувачем міжвідомчої лабораторії моніторингу екосистем Азовського басейну Мелітопольського державного педагогічного університету, доктором біологічних наук Віктором Демченком спробував розібратися, чим цінний цей шматок моря, що змінить для його тваринно-рослинного світу державний статус та з якими обмеженнями доведеться тепер стикатися тут людям.

У запорізькому примор’ї чимало мальовничих куточків, один із найкрасивіших розташований в межах Приморського району. Це химерно вигнута Коса Обиточна, що тягнеться в Азов майже на 30 кілометрів, та створена нею Обиточна затока. Початок коси забудований базами відпочинку, але далі – царство птахів, солоні озерці, порослі очеретом острови, піщана безкінечність, дивовижні краєвиди. Власне Коса є ландшафтним заказником, окрім того вона разом із Обиточною затокою включена до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, що підпадають під дію Рамсарської конвенції.

Тепер природоохоронною зоною з загальнодержавним статусом стала і смуга моря завширшки два кілометри, що тягнеться вздовж цього району. Віктор Демченко пояснює, з обох боків до новоствореного заказника "Приморський" примикають дві заповідні ділянки Приазовського Національного природного парку.  У Приморському ж районі існувала така собі "дірка" – тут двокілометрової природоохоронної зони з державним статусом не було. Зі створенням заказника "Приморський" заповідна морська смуга в межах Запорізької області стала суцільною. Загалом зараз більшість прибережних акваторій Азовського моря включені до складу різних національних парків: в Донецькій області - НПП "Меотида", в Запорізькій - Приазовський НПП та новостворений гідрологічний заказник, в Херсонській – Азово-Сиваський НПП.

Ця смуга, без перебільшення, має світове значення. По-перше, саме нею пролягає міграційний коридор, яким летять у більш теплі країни Європи та Африку десятки видів птахів. Тут вони роблять зупинки, відпочивають, годуються для продовження великого перельоту. Зокрема, саме через ці ділянки мігрують птахи з тундри, для яких наш Азов і його мілководні акваторії стали прихистком. По-друге, у ці води приходять на нагул десятки видів риб, зокрема, і цінних, червонокнижних, таких як осетри, севрюги, білуги тощо. Але і без "мігрантів" місцевий тваринно-рослинний світ є унікальним і потребуючим захисту – від морської рослинності до дельфінів- "азовки", що останнім часом з’являється тут все частіше.

Статус заказника загальнодержавного значення надає більше можливостей для захисту усього цього розмаїття. "Створення заказника – це вже зовсім інший режим охорони. Не можна будувати, добувати пісок, штрафи за браконьєрство в таких природно-заповідних зонах в чотири рази більше, ніж на інших територіях", - перелічує Демченко.

Утім, як саме забезпечуватимуть тут режим охорони та збереження акваторії ще має визначити Уряд. На затвердження Положення про заказник "Приморський"  йому відводиться шестимісячний зі дня підписання Указу термін. Поки можна сказати лише те, що рибальство у цій зоні буде збережено. Також поки невідомо, хто саме буде опікуватися заказником. У природні парки призначають керівників, заказники мають дещо нижчий статус, тож зазвичай обов’язки з дотримання тут охоронного режиму покладаються на керівників територій, до яких вони належать. 

Розширення природно-заповідного фонду передбачено угодою про Асоціацію з Європейським союзом. Нині за цим показником Україна суттєво відстає від країн ЄС. Там заповідники займають близько 18% площі, у нас тільки наблизилися до 7%. Однак на початку незалежності було лише 3%. Розширення заповідних територій – не якась примха Євросоюзу: це український вклад в охорону природи, але насамперед – турбота про своїх громадян, які повинні жити в екологічно безпечному світі і мати можливість насолоджуватися його природним розмаїттям.

Читайте також:

Азовський ромб: Чи посуне бердянська камбала бичка-годувальника;

Шторми, медузи, водорості: Чому з азовських курортів тікатимуть туристи.