Крізь сталінське сито: Як запорізького вчителя "фільтрували"

Портал Depo.Запоріжжя продовжує вивчати так звані "фільтраційні" справи - зібрані чекістами досьє на жителів Запорізької області, які в силу різних обставин під час Другої світової війни опинилися у Німеччині або союзних до неї країнах. Нова історія - про сільського вчителя Євгена Абалімова.

Фільтраційна справа Абалімова - стандартна: пара протоколів допиту та резолютивні документи. Утім, два папірці зі справи не дозволяють поставити в ній крапку, лише крапкИ.

Житель села Кінські Роздори Пологівського району Євген Абалімов народився у 1915 році у Пензенській області Росії. Згідно з протоколом допиту, працював вчителем у Кінських Роздорах, 6 жовтня 1941 року був мобілізований до Червоної армії Пологівським районним військкоматом. Однак, стати "повноцінним" червоноармійцем в нього, як і в його товаришів по нещастю, не вийшло. Групу призовників із Пологівщини відправили до селища Велика Янісоль Сталінської області (тепер – Велика Новосілка Донеччини). Неподалік цього місця не організовані, не озброєні та не приписані до військової частини новобранці були розсіяні німецькими підрозділами.

Абалімов кілька днів переховувався, а потім повернувся до Кінських Роздорів. СМЕРШівця, що проводив допит, цікавило, як чоловік тоді не потрапив до німецького полону. Абалімов пояснив просто: мав не військовий вигляд, навіть одяг лише цивільний.

У селі, що вже було окуповано німцями, трохи працював вчителем математики, допоки не був звільнений зі школи. Потім займався господарським справами.

У вересні 1943 року німці евакуювали Абалімова разом із родиною до села Крутий Берег Нікопольського району Дніпропетровської області. Пізніше він був відправлений в район Кривого Рогу, де працював на польових роботах. У січні 1944-го разом з іншими чоловіками Абалімова вивезли до міста Ессен на заході Німеччини. Тут він працював на фабриці "Крупп" до звільнення американськими військами 10 квітня 1945 року. Після чого чоловіка репатріювали, тобто повернули на батьківщину.

Особливих підозр біографія чергового репатріанта, а їх, нагадаємо, перевіряли десятками тисяч, у співробітника опергрупи Управління контррозвідки "СМЕРШ" Московського воєнного округу не викликала. У лютому 1946 року СМЕРШівець поставив на фільтраційній справі Абалімова свою резолюцію: "Компрометуючих матеріалів по справі не здобуто, тому Абалімова Євгена Савелійовича направити в розпорядження командування (чоловік залишався військовозабов'язаним, - Ред.) для роботи в промисловості".

На цьому можна було б поставити крапку, якби не ще два документи, які з часом з'явилися у справі Абалімова. Один свідчив про те, що вже 14 липня 1946 року колишній сільський вчитель самовільно залишив військову частину польова пошта №77158, до якої був приписаний, і станом на вересень не повертався.

Ще цікавіший другий документ, який ставить під сумнів всю історію, яку Абалімов розповів СМЕРШівцю на допиті. Або ж історію, яку залишили чекісти у фільтраційній справі. Згідно з цим документом, колишній сільський вчитель аж ніяк не міг бути мобілізованим з Кінських Роздорів Пологівського району в жовтні 1941 року, адже ще 1940-го вибув з села, більше туди не повертався, куди подівся - невідомо.

Чи намагався хтось із відповідальних робітників приховати таким чином факт мобілізації хлопців із Пологівщини в нікуди, чи Абалімов насправді був не тим, за кого вдавав себе на допитах СМЕРШу, сьогодні можна лише гадати.

Зазначимо, понад 19 тисяч запоріжців, які за різних обставин під час Другої світової війни опинилися у Німеччині та союзних до неї країнах, пройшли по поверненні спеціальну перевірку – фільтрацію. Загалом же на територію Запорізької області прибули та було взяті на облік 47 132 репатрійованих громадянина СРСР.