Крізь сталінське сито: Як запорізьких школярок "на зраду" перевіряли

Портал Depo.Запоріжжя продовжує вивчати так звані "фільтраційні" справи - зібрані чекістами досьє на жителів Запорізької області, які в силу різних обставин під час Другої світової війни опинилися у Німеччині або союзних до неї країнах. На німецькі роботи мобілізовували переважно молодь, тобто дівчат, адже хлопці раніше пішли на фронт. Після повернення та "фільтрації" остарбайтери все життя мали повідомляти в анкетах, що мешкали в окупації та працювали у німців. Цього разу йтиметься про трьох запорізьких жінок, мобілізованих на роботи до Німеччини, а потім репатрійованих. Старшій із них на момент мобілізації було 22 роки, молодшій лише 16.

Катерина Шовкопляс

Жителька Запоріжжя Катерина Шовкопляс народилася 1921 року у селі Новоолександрівка Веселівського району Запорізької області. Отримавши фах електрика, з березня 1939 року по серпень 1941 року працювала на підстанції Запорізького сталеплавильного заводу №1. Під час німецької окупації повернулася до рідної Новоолександрівки та влаштувалася у колгосп. Звідси ж у вересні 1943 року 22-річна дівчина була мобілізована на роботи до Німеччини. Працювала у Нюрнберзі. Чорноробкою на фірмі, що виготовляла мастила. Працівників робочого табору звільнили у квітні 1945 року американські війська. Дівчину повернули до Запоріжжя. Фільтраційну перевірку в НКВС вона проходила 25 жовтня 1945-го.

Фільтраційна справа Шовкопляс цікава тим, що тут містяться документи, не типові для інших справ: власноручно написані автобіографія та нарис про життя у Німеччині. На відміну від "сухих" анкет, тут є більш повні дані про тогочасні події у житті дівчини, яка до своїх 24 років встигла побувати і остарбайтером, і репатріанткою. Зокрема, розповідаючи про причини переїзду із Запоріжжя до села під час окупації, вона писала про неможливість проживання у місті через складні побутові умови. Шовкопляс розповідала, що після звільнення американцями та передачі радянській стороні її вперше перевіряли у Дрездені. Потім мала вирушити у Фрайберг, але не доїхала –забрали до однієї з радянських військових частин на роботу у підсобному господарстві. Тут дівчина працювала аж до 16 вересня 1945 року, після чого потрапила "під скорочення штату" та, пройшовши ще одну фільтраційну комісію, отримала дозвіл виїхати додому.

Запорізькі "чекісти" не знайшли в історії остарбайтерки-репатріантки жодного "компромату", тож перевірку Шовкопляс пройшла, її справа підлягала здачі в архів.

Матрона Заматаєва

Інша запоріжанка Матрона Заматаєва потрапила на роботи у Німеччині у віці 16 років. Народилася вона 1926 року на Харківщині, мешкала у Запоріжжі. Тут до окупації встигла закінчити сім класів школи. Влаштувалася садівницею при місцевій поліклініці. Мобілізували дівчину у травні 1942 року, направили спочатку на кондитерську фабрику у Берліні, потім на низку різних робіт у столиці Німеччини. Після зайняття Берліну радянськими військами, Матрона вирушила додому. Запоріжжя дівчина дісталася 17 червня. Тут її перевірив місцевий НКВС, компрометуючих даних не знайшов.

Галина Стадник

Третя героїня - уродженка та жителька Запоріжжя Галина Стадник війну зустріла 15-річною ученицею 6-го класу. Під час окупації ніде не працювала, була на утриманні батьків. У травні 1943 року, коли Галині мало виповниться 17, її відправили на роботи до Німеччини. Мешкала вчорашня школярка у селі неподалік міста Людвігслюст, працювала у господарстві Фріца Зіферда цілих два роки. Звільнили Галину американці, передали радянській стороні, після чого дівчина вирушила додому. У Запоріжжі проходила фільтраційну перевірку. Під час неї жодних підозр у НКВС Стадник начебто не викликала. Утім, за деякий час, у листопаді 1945 року, старший слідчий фільтраційної комісії викликав на допит сусіда дівчини. "Чекіста" цікавило, як поводилася шестикласниця під час окупації. Сусід дав лаконічну відповідь, очевидну для всіх, окрім, мабуть, НКВС: "Вона на той час була ще дівчинкою й з німцями жодних зв'язків не мала". Чоловік також свідчив, що Галину до Німеччини вивезли поза її бажанням. Зважаючи на те, що отримані дані підтверджували попередні висновки фільтраційної комісії, справу Стадник також було передано до архіву.

Цих дівчат, як загалом усіх "відфільтрованих", об'єднувало у подальшому одне – усі життя в анкетах вони мали зазначати, що проживали на окупованій території, а особливо те, що перебували на роботах в нацистській Німеччині.

Нагадаємо, понад 19 тисяч запоріжців, які за різних обставин під час Другої світової війни опинилися у Німеччині та союзних до неї країнах, пройшли по поверненні спеціальну перевірку – фільтрацію. Загалом же на територію Запорізької області прибули та було взяті на облік 47 132 репатрійовані громадянина СРСР.

На головному фото: фрагмент "трудової книжки для іноземців" Галини Стадник, такі видавали у Німеччині "східним працівникам".

Читайте також:

Як запоріжець у Німеччині пластуном став;

Як запорізькому зварювальнику влаштували потрійну фільтрацію;

Як фільтрували запоріжанку з "цукерковим" аусвайсом.