Крізь сталінське сито: Як на Запоріжжі репатріантів "фільтрували"

Понад 19 тисяч запоріжців, які за різних обставин під час Другої світової війни опинилися у Німеччині та союзних до неї країнах, пройшли по поверненні спеціальну перевірку – фільтрацію

Depo.
8 жовтня 2017 12:00
ФОТО: depo.ua

Портал Depo.Запоріжжя розпочинає нову рубрику "Крізь сталінське сито", в якій йтиметься про жителів України, насамперед, Запоріжжя, які в силу різних обставин під час Другої світової війни опинилися у Німеччині або союзних до неї країнах. По поверненні "додому", добровільному чи примусовому, усі вони проходили спеціальну перевірку – фільтрацію. Як наслідок, в архівах спецслужб осідали фільтраційні справи – своєрідні досьє з матеріалами різного походження: радянськими, німецькими, союзницьких військ.

Станом на 1 березня 1946 року на територію Запорізької області прибули та було взяті на облік 47 132 репатрійованих громадянина СРСР, з них перевірку пройшли 19 103 людини.

За час перевірки було виявлено, що 43 особи, на яких були отримані документи, на територію області не прибули. Після проведення місцевих заходів з розшуку дані на "неповерненців" були передані до 1-го Спецвідділу УНКВС для оголошення їх у Всесоюзний розшук. Крім того, до відділу з Боротьби з бандитизмом надійшло 4100 анкет та реєстраційних карток, за якими встановлювали місця проживання кожного репатріанта і після встановлення викликали для проходження перевірки.

На кожного репатріанта, який проходив перевірку, надсилалися запити та через 1-й Спецвідділ УНКВС, Відділ "А" і 2-й Відділ УНКВС відбувалася перевірка за обліками і списками розшукуваної нацистської агентури (або й агентів західних союзників). Результати перевірки вкладалися до фільтраційних справ.

Станом на 1 березня 1946 року фільтраційними комісіями у Запорізькій області було виявлено та заарештовано 531 репатріанта. Розбивка заарештованих за категоріями була наступною: "гласних і негласних співробітників розвідувальних і контррозвідувальних органів противника - 87, агентів цих органів - 32, зрадників, запроданців, ставлеників і посібників ворога - 370, учасників антирадянських організацій і груп - 29, решти антирадянського елемента - 13".

Водночас серед репатрійованих відбувалася робота із залучення їх до агентурного апарату органів НКВС. До березня 1946 року було завербовано 95 осіб: п'ять агентів (з них два упізнавачі) та 90 інформаторів.

Власне, фільтраційна справа мала більш-менш усталений вигляд. Вона містила анкету опитуваного й, за потреби, протоколи допитів, автобіографію. До справи обов'язково долучалися усі документи, які були у репатріанта. А це могли бути документи, видані окупаційними органами влади на території України та на території безпосередньо Німеччини, куди вивозилися, або виїжджали опитувані під час окупації.

Такі документи, наприклад, містить фільтраційна справа Петра Секушенка, жителя вулиці Гарнізонної міста Запоріжжя, працівника заводу Баранова (тепер – Мотор Січ). Тут є анкета опитуваного, де перелічені усі віхи життя запоріжця та міститься інформацію про його родину, документи Секушенка, видані у Німеччині, а також резолюція перевіряючого.

Незабаром портал Depo.Запоріжжя розповість про окремі фільтраційні справи, а їх у Запоріжжі зберігається понад 10 тисяч, з цікавими документами та людськими біографіями.

Ми також щиро сподіваємося, що знайдуться родичі героїв цих публікацій, які доповнять матеріали і розкажуть, як склалася подальша доля репатрійованих. В свою чергу, маємо надію, що віднайденими матеріалами збагатимо їхні сімейні архіви.

Більше про життя в Запоріжжі та області читайте на Depo.Запоріжжя