Години очікування, тиснява та хамство водіїв: Як подорожчання квитків "покращило" життя запоріжців

Вартість проїзду в усіх видах громадського транспорту в Запоріжжі зросла з 1 листопада. Місцева влада пояснила подорожчання необхідністю підняти зарплати співробітникам транспортних підприємств, щоб не було відтоку кадрів, суттєвим підвищенням вартості електроенергії й палива, а також потребою в ремонтах і закупівлі нової техніки.

До цього ціни на проїзд піднімали восени 2017 року і з майже такою самою аргументацією. Різниця лише в тому, що тоді міський голова Запоріжжя Володимир Буряк ще вимагав покращити умови перевезення пасажирів, насамперед, виконувати графіки, аби люди не стояли на зупинках годинами.

Вчергове про необхідність підвищення тарифів перевізники заговорили влітку 2018 року. Буряк відмовився розглядати це питання, мовляв, маршрутники не виконують умови угод, та запевнив запоріжців, що поки перевізники не вирішать проблеми з якістю перевезень, проїзд не подорожчає. Обіцянки мер не дотримався: нові тарифи погодили в жовтні, дуже швидко. При цьому ані в проекті відповідного рішення виконкому, ані в заявах мера, ані в коментарях його прес-служби не йшлося про жодне покращення.

Керівники фірм-перевізників заявили, що не можуть надавати якісне обслуговування, тому що зазнають колосальних збитків. Економічно обґрунтованим тарифом маршрутники назвали 8-12 гривень. Виконком майже одноголосно затвердив тарифи у розмірі від 6 до 10 гривень, тим самим трішки пропіарившись, мовляв, стримуємо апетити перевізників, як можемо.

В середньому вартість проїзду зросла на дві гривні, підвищення зачепило усі види громадського транспорту: приватних маршруток, комунальних автобусів, тролейбусів, трамваїв. Звісно, найбільше "кусаються" ціни саме на проїзд у приватних автобусах: на найпопулярніших маршрутах вони сягнули 7 гривень, для віддалених районів міста – 8-10 гривень.

В якості перевезень змін не відбулося ані на дві гривні, ані на копійчину. За два тижні по черговому підвищенню запоріжці, як і раніше, скаржаться на жахливий стан маршруток, недотримання водіями графіків руху, діляться в соцмережах фото з поламаними кріслами та відео з хамською поведінкою маршрутників. Нарікають, що на багатьох маршрутах потрібно збільшувати кількість машин, оскільки салони, особливо в години пік, буквально "тріщать по швах" через переповненість. Перевищення швидкості, небажання перевозити пільговиків, паління за кермом, "убиті" маршрутки, переповнені салони та годинні очікування на зупинках – з усім цим запоріжцям доводиться стикатися щоденно, а тепер ще й сплачувати за це підвищену ціну.

Найвищий тариф, як завжди, отримали мешканці найвіддаленішого, але при цьому одного з найнаселеніших (115 тисяч жителів) Хортицького району – від 8 до 10 гривень. І саме від його жителів чутно найбільше нарікань на роботу громадського транспорту.

"Я мешкаю на Бабурці (розмовна назва Хортицького району, - Ред.), а працюю на Верхній Хортиці (місцевість у правобережній частині Запоріжжя, що межує з Бабуркою, – Ред.). Щодня я ходжу на роботу і з роботи пішки. Маршрутки настільки забиті в години пік, що проїжджають повз моєї зупинки і навіть не зупиняються. Були б великі автобуси, можливо, було б легше. А нескінченно очікувати маршрутку, яка все ж таки зупиниться і платити 7 гривень за те, щоб проїхатися, як оселедець в банці, я не хочу. На дорогу витрачаю 40 хвилин в один бік. Правда, взимку буде складніше, але іншого виходу я не бачу", - каже місцевий житель Леонід Соколов.

"Я живу в центрі Хортицького району, через що мені вкрай складно дістатися до роботи. Щоранку я виходжу з дому за півтори години до початку робочого дня, адже я ніколи не знаю, скільки часу я проведу на зупинці. Зазвичай, від 30 до 50 хвилин. І це при тому, що в нас найдорожчий проїзд! Щодня на проїзд я витрачаю 20-30 гривень. Чи варто говорити, що я ніколи не їду сидячи? Умови перевезення просто нелюдські, але, на жаль, у мешканців Бабурки немає вибору. В нас немає тролейбусів, трамваїв… Є великі муніципальні автобуси, але їх небагато, і графіка руху водії часто не дотримуються", - розповідає Анастасія Вікторова.

"Я не проти підвищення тарифів. Із порозумінням завжди ставлюся до такого. Проблема в Запоріжжі зовсім не у вартості проїзду, а в його якості. Маршрутки в настільки жалюгідному стані, що ти ніколи не будеш впевнений, що доїдеш до місця призначення без пригод. А після 22:00 взагалі вкрай складно дістатися спального району. Я часто їжджу у відрядження до Європи. Вартість проїзду там дійсно висока, але, якщо людина має пільги, її ніхто не вижене з вагону, не закриє перед її носом двері автобусу… Там є чіткі графіки руху, і водії дотримуються їх з точністю до секунди. Ну, і технічний стан транспортних засобів завжди на вищому рівні. Я згоден платити більше за проїзд, але я хочу отримувати якісні послуги за ці гроші", - каже мешканець Бородинського мікрорайону Запоріжжя, розташованого на правому березі, Максим Журавель.

Із підняттям тарифів збільшилося навантаження на муніципальний транспорт, де ціни зросли не так суттєво: тролейбусах та трамваях - із 3 до 4 гривень, автобусах – із 4 до 5 гривень.

"Я вже два тижні намагаюся пересуватися лише муніципальним транспортом. Це не дуже зручно, бо його небагато, і не в усі точки міста він ходить, але це значно дешевше, ніж користуватися маршрутками. Мені подобаються нові великі автобуси. Вони вміщують багато пасажирів, сюди може зайти і мати з коляскою, і людина з обмеженими можливостями. Так, останнім часом людей в автобусах побільшало, але все одно їх не назвеш "скотовозками", на відміну від маршруток. Сподіваюся, з часом муніципальний транспорт зможе повністю витіснити приватних перевізників", - каже мешканка Шевченківського району Валентина Ільїна.

Утім, далеко не всі запоріжці замислюються, що сплачують за комунальний транспорт насправді двічі. Адже комунальне підприємство дотують із бюджету, тобто з податків містян. Напередодні підвищення тарифів, 31 жовтня, КП "Запоріжелектротранс" виділили на сесії міськради 22 мільйони гривень, ще стільки ж планують виділити незабаром.

Протестувати проти підвищення або вимагати покращення якості перевезень запоріжці не квапляться, обмежуючись гнівними постами у соцмережах та балачками один з одним. На мітинг проти підвищення, що організував місцевий студент Захар Скрипник, вийшли лише два десятки містян. "Люди не вірять, що можуть щось змінити, вони звикли терпіти, тому і не висловлюють відкрито свої думки. Хоча досвід інших міст України, де люди не промовчали, доводить, що лише варто спробувати, і їх почують", - каже Захар.

Але активіст не опускає руки і вже цього тижня подаватиме заяву з 500 підписами запоріжців до мерії з проханням переглянути нові тарифи на проїзд. Також Скрипник планує направити до Управління з питань транспортного забезпечення кілька запитів щодо технічного стану маршруток, умов перевезення і дотримання графіку руху. Не полишають спроб вплинути на ситуацію й інші активісти. Мережа центрів громадського контролю "Дій" планує оскаржити нові тарифи в суді. Нині активісти організації вивчають юридичну практику з цього питання.

Тим часом запоріжці змушені гаяти години на зупинках в очікуванні маршруток, стояти у величезних пробках на мостах і Дніпрогесі, перейматися, чи зможуть вони доїхати до Хортицького району, Бородинського чи Південного мікрорайонів після 21:00-22:00. І сплачують за це не такі вже малі кошти.

Читайте також:

Куди втекли маршрутки: Як у Запоріжжі "догосподарювалися" до транспортного колапсу.