ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Глибина Олександра Суворова: Запорізький дайвер рятує "матрацників", рибалок і "Робінзонів"

Зусиллями водолаза-рятувальника Олександра Суворова цього року вдалося запобігти загибелі рибалок на Каховському водосховищі: у небезпечний сезон він зі своїм підрозділом практично оселився на узбережжі водойми

Depo.
17 вересня 2018 11:00
ФОТО: depo.ua

"Хтось їде на природу, гуляє в лісі, ми занурюємося. Це така сама прогулянка, тільки в незвичному середовищі. Занурюємося у кар'єрах, там джерельна кришталева вода, видимість, як в акваріумі, гробова тиша, повний спокій. Які б не були труднощі, проблеми, глибина знімає цей тягар. Виринаєш легким, з посмішкою на обличчі. Зрозуміло, проблеми нікуди не поділися, тобі доведеться їх розв'язувати. Але ось зараз, на глибині, їх немає. Занурення дає передишку ", - дайвер із десятирічним стажем та рятувальник зі стажем восьмирічним Олександр Суворов розповідає про своє захоплення зануреннями. Зізнається, може говорити про це годинами.

Утім, слова, можливо, й не потрібні. Адже любов до глибини краще за все ілюструє той факт, що глибина – це і безпосередня робота 30-річного Олександра, і хобі. Тільки за час служби в запорізькому управлінні ДСНС рятувальник провів під водою 2500 годин, тобто понад три місяці.

Хлопцем Сашко марив подвигами Кусто. У басейні навчився азам дайвінгу, але мрію реалізував уже дорослим, коли почав заробляти, адже дайвінг – хобі не з дешевих. Зате саме це захоплення стало для Суворова перепусткою у сьогоднішню професію.

Після закінчення ліцею водного транспорту молодик працював на пароплаві, а коли підприємство занепало, почав шукати нову роботу. Друзі порадили службу з надзвичайних ситуацій. Підводний досвід став неабиякою перевагою. Хоча й взяли Суворова не одразу, й направили спочатку у пожежні. Вогнеборцем підводник був півроку. Служив у так званій об'єктовій частині, тобто в пожежній охороні об'єкта – Запорізького автомобілебудівного заводу. Це була не найгарячіша точка. "Пожежа сталася лише одна – смітник зайнявся", - сміється рятувальник.

Сьогодні Суворов очолює відділення спеціальних водолазних робіт – це один із трьох підрозділів водолазної групи Управління ДСНС в Запорізькій області. Два зайняті підводними розмінуваннями. Відділення Олександра - на решті підводних і водних робіт. Саме його хлопці ловлять легковажних "матрацників", які рушають поплавати у шторм, неменш легковажних рибалок, що навіть в льодохід намагаються сидіти на кризі, чистять підводні частини пляжів від сміття тощо. Іноді занурюються, коли їх просять розібратися, що там стирчить на дні. Саме так нещодавно шукали біля острова Хортиця… танк, про який повідомили запоріжці. Це ж неабияка небезпека – поруч із танком можуть бути снаряди, власне, іржава машина також небезпечна для плавців та човнів. Але "танк", на щастя, виявився лише купою гілок. Але і без цього всілякого металобрухту підрозділ Суворова дістає зі дна чимало. Особливо з Азовського моря перед початком курортного сезону.

"Тонни мотлоху – від рибацьких сіток до кіосків та пляжних навісів від сонця", - розповідає рятувальник. Та пояснює, що осінньо-зимові шторми кожного року "злизують" десятки метрів пляжів разом з усіма тамтешніми спорудами, їхні рештки і дістають навесні рятувальники. Серед підводних знахідок більш за все вразив і потішив водолазів… кокос. Його цілесенький знайшли на дні Дніпра.

Глибина, на яку занурюється Суворов, 45 метрів. Щоправда, нині для запорізьких водолазів встановлене обмеження – не глибше за 20 метрів. Це пов'язано з відсутністю в ДСНС барокамери. Без неї, раптом щось трапиться, підводнику не нададуть необхідної допомоги. Але обмеження пошуковим роботам сильно не заважає: Азовське море не глибоке - до 16 метрів, Дніпро, там, де зазвичай відбуваються рятувальні робити, - до 20 метрів. Найглибші на Запоріжжі колишні кар'єри, заповнені водою, в деяких глибина сягає 70 метрів. Коли дна не дістатися, рятувальники використовують для пошуків спеціальні прибори.

На жаль, частіше за все відділення Суворова шукає на дні потопельників. Це найнеприємніша частина роботи, від якої, утім, нікуди не подітися. Після подібних занурень із рятувальниками, особливо молодими, працюють психологи ДСНС.

Олександр каже, що виявився психічно стійким, мерці ночами йому не сняться. Однак водолаз готовий на все, аби таких занурень було менше. Саме тому цієї весни в очікуванні льодоходу рятувальник мало не оселився на березі Каховського водосховища. Наприкінці зими-початку весни це - найгарячіша для підрозділів ДСНС точка на Запоріжжі. Сотні рибалок, 90%, за словами Олександра, нетверезі, йдуть на тонкий лід. Майже кожного року хтось гине, когось відриває і відносить на кризі. Цьогріч обійшлося без подібних інцидентів. "Сашко весь час там був, можна сказати, як в березні зайшов, то лише квітні вийшов", - жартують колеги рятувальника. Але, насправді, майже так і було.

"Ми базуємося у Василівському заливі, це найбільш зручне для нас місце, звідти можна роз'їжджатися (мається на увазі, на катері на повітряній подушці, – Ред.) одразу в будь-якій бік водойми. І саме крізь нас проходять на водосховище усі рибалки, що йдуть з Василівки. Ми завжди їх попереджаємо про стан криги. Якщо нормальний, кажемо, йдіть, не переймайтеся. Якщо лід тане, то вмовляємо не ходити. Утім, це єдине, що ми можемо зробити. Заборонити виходити на лід ми не можемо. А дослухаються далеко не всі. Цьогоріч ми їх жорстко контролювали, майже не були на базі на березі, весь час проводили з ними (на кризі, – Ред.). І нам вдалося запобігти катастрофі", - розповідає Олександр.

Коли ось-ось мав розпочатися льодохід, Суворов особисто переконав і вивів із криги 58 відчайдух. "Вивів, можна сказати, за руку, провів безпечним шляхом через всі промоїни. Я йду у водолазному костюмі попереду всієї групи, вони за мною, по моїх слідах один за одним виходять. Ще двох мало не насильно зняли з криги, що ось-ось мала відірватися, знімали за допомогою катеру", - згадує рятувальник.

Цієї весни багато хто думав, що на Каховці трапиться катастрофа. Теплішало швидко, а у вихідні на кригу виходило до двох сотень рибалок. Запорізьке управління ДСНС навіть зверталося до їхніх дружин та інших родичів, аби ті вмовили відчайдух піти з тонкого льоду. Однак катастрофі вдалося запобігти, не в останню чергу завдяки саме наполегливості Суворова і його хлопців. Перепочили водолази тільки по тому, як крига відійшла від берега і любителі підлідної риболовлі позбулися можливості пробратися на неї.

Серед інших історій зі щасливим кінцем рятувальник згадує запорізького "Робінзона" - чоловіка, який наприкінці жовтня 2012 року поплив рибачити на саморобному човні – гумовій камері від трактору – і зник. Його кілька днів шукали як потопельника. А він весь цей час "робінзонив" на одному з островів у Каховському водосховищі, куди його віднесла раптова негода . Саморобний човен теж уплив. Тож "Робінзон" сидів собі на острівці в очікуванні порятунку. Врешті його знайшли та повернули додому.

Однак загалом робота у водолаза нервова, напружена й небезпечна. Від стресу Олександра рятує родина – дружина та дев'ятимісячна дочка, друзі по дайверському клубу, занурення у затоплені водою кар'єри та товариши-надзвичайники, згуртовані глибиною.

Своє професійне свято – День рятівника, що відзначається 17 вересня, Олександр зустрічає на сесії. У нього добігає кінця навчання у виші, по закінченні рятувальник отримає офіцерські погони. До цього ж дня світлина Суворова з'явилася на дошці пошани в головному - столичному офісі ДСНС.

Друзі-дайвери не завжди розуміють, чому Суворов лишається на державній службі, адже фахівці його профілю набагато більше заробляють у приватних структурах, чимало хто їде закордон. Олександр каже, що лишається саме через дух братерства, а ще заради тих рибалок-відчайдух, яких знову буде треба провести на берег по тонкій кризі.

Читайте також:

Янгол для Ангеліни: Запоріжець врятував від жахливої смерті семирічну дівчинку та її родичку;

У полоні терористів та на кухні в розбійника: Як запоріжці надзвичайно зустрічали Новий рік.

Більше про життя в Запоріжжі та області читайте на Depo.Запоріжжя

Також читайте нас на Facebook та у Twitter