Фестиваль домашньої консервації: Як у Запоріжжі забезпечують тривале зберігання смаків і традицій

Дводенний фестиваль домашньої консервації розпочався у Запоріжжі сьогодні, 19 вересня. Попри те, що захід відбувається лише вшосте, він від заснування здобув всеукраїнське визнання і нині має повне право вважатися однією з візитівок Запоріжжя.

На відміну від попередніх, цьогорічний фестиваль готувався нашвидкуруч, позаяк майже до початку вересня були сумніви, чи вдасться провести захід в умовах коронавірусного карантину. Через обмеження геть звузилася географія фесту. Постійні його учасники з регіонів, які нині перебувають у червоних та помаранчевих епідемічних зонах, не приїхали.

Тож сьогодні на традиційній локації фестивалю – площі Маяковського свою продукцію представили виробники лише з Запорізької та Дніпропетровської областей. "Головні особливості цьогорічного фестивалю у тому, що він готувався в екстра короткі терміни і відбувається з дотриманням усіх карантинних вимог. Немає гостей із червоних і помаранчевих зон. Так, вужча у нас географія, але нічого страшного. Усе одне, фестиваль є", – каже організаторка фестивалю Наталя Бабенко.

Звуження географії, звісно, відбилося на асортименті, але не надто сильно. Понад 80 зареєстрованих учасників пропонують десятки найменувань продукції.

У відповідності до вітчизняних традицій переважна більшість асортименту – консервація в банках: від класичних салатів, солених і маринованих кавунів, баклажанів, помідорів до оригінальних джемів й соусів.

Учасники фестивалю – люди з різним досвідом консервації. Разом із родиною Сус – фермерами, соління яких в Запоріжжі добре знають, свою продукцію, наприклад, пропонує дачниця Тетяна: чатні (фруктову пасту) й пастилу з фруктів і ягід, які виростала на свої сотках. Жінка каже, що шукала більш оригінальні способи консервації, ніж звичайні "закрутки". "Треба було кудись урожай той подіти. Мені вже просто набридло закручувати його у банки і потім роздавати. Перероблювати все одно треба, бо воно своїми руками вирощене й зібране, смачне. Мені дуже подобається щось некласичне, нетипове. Тому почала робити чатні", – розповідає Тетяна. Чатні та пастилу продає в Інстаграмі. Смаків десятки: полуниця-йогурт, абрикос, яблуко-кориця тощо.     

"Солодке життя" пропонує на фестивалі й Ірина Калебанова. У майстрині – сад на 12 сотках у Запоріжжі. Саме з вирощених у ньому фруктів та ягід зроблений зефір. Ірина пропонує свою продукцію на ярмарках та фестивалях уже три роки. Цьогоріч вирішила збільшити попит виробництвом "солодощів для чоловіків", запропонувавши… пивний зефір. На вид він майже нічим не відрізняється від звичного, однак має ледве вловимий аромат хмелю та житнього хлібу.       

Фермери з Кам’янки-Дніпровської на фестивалі руйнують стереотип, що Кам’янка – це перці й помідори. Смачнючий виноград із ягодами розміром зі сливу до війни везли з Кам’янки-Дніпровської до Криму. Тепер те, що не продали, переробляють: родзинки, вино, чача – чого душа забажає.

З Оріхівщини на фестиваль "приїхали" мариновані кавуни та копчене сало.

Окрім консервів, екзотику пропонує на фестивалі уже згадана родина Сус: окру (бамію) й букетики лаванди – усе вирощене власноруч. Вікторія Сус-Вєрозубова, про "лавандовий експеримент" якої раніше розповідав портал Depo.Запоріжжя, поділася: експеримент був вдалим і вже наступного року лаванда під Запоріжжям має розквітнути на полі площею у гектар.

Є на фестивалі кілька локацій з різноманітними сирами, представлені ковбаси, переважно сиров’ялені, з оригінальними смаками, крафтові макаронні вироби, чимало меду та різноманітних алкогольних напоїв.

Ціни теж різноманітні. Родзинки з Кам’янки, наприклад, напрочуд дешеві: 150 гривень за кілограм, ціни на тверді сири трохи "кусаються" – від 300 гривень за кілограм, сиров’ялені ковбаси – від 160 гривень за 150-200-грамову "паличку", ціни на соління в середньому не відрізняться від магазинних.       

Фестиваль домашньої консервації – виріс з волонтерського руху зі збору консервів для бійців: його учасники передавали частину продукції в АТО/ООС. Наприклад, на другому фестивалі у 2016 році для війська зібрали 1492 кілограми "закруток", нашаткували та заквасили 270 кілограмів капусти. Це був офіційно зареєстрований рекорд.  

Благодійним захід залишається й зараз. Однак цьогоріч фестиваль уперше був організований коштами самих його учасників, тому благодійність – не є обов’язковою умовою. "Якщо минулі фестивалі ми проводили за рахунок конкурсу соціальних ініціатив "Ми – це місто", то цьогоріч ані конкурсу не було, ані інших коштів, аби провести фестиваль. Нам допомогло місто з технічним райдером: прибирання, електрика. Але решта – це наші учасники скидалися грошима. Тому ми розуміємо, що ще обтяжувати людей не зовсім правильно. Тому запропонували: "Хто може – передає". Й там, де у нас сидить оргкомітет, я бачу вже потрохи збирається те, що потішить наших хлопців", – каже Наталя Бабенко.           

Щодо рекордів, організаторка вважає рекордом те, що фестиваль взагалі відбувся і впевнена інші рекорди –  попереду. Наталія сподівається, що невдовзі Фестиваль домашньої консервації вийде на міжнародний рівень, при цьому наголошує: "Наш фестиваль не лише про консервацію. Це – про традиції, родинні цінності, про те, що ми повинні консервувати в історії, в собі, для того, щоб мати продовження".

Продовження ж цьогорічного смачного фесту чекає на запоріжців та гостей міста цієї неділі, 20 вересня, на незмінній локації – площі Маяковського.  

Читайте також

Невичерпані стратегічні запаси: Як запоріжці консервують для фронту і тилу