Як ахметівський господарник Буряк зрізався на першому ж сніжку

Комунальні питання – улюблені коники промислових топ-менеджерів, яких час від часу господарі відряджають керувати містами присутності свого бізнесу.

Це, звісно, не дивно. По-перше, в технічних питаннях всілякі головні інженери розбираються у будь-якому випадку краще ніж у гуманітарних. По-друге, чимала частина населення, особливо на Лівобережжі, досі мліє від словосполучення “міцний господарник”. Й, нарешті, як ще прикажете позиціонувати заводського менеджера, що йде у мери?! Ну, справді, не досвідченим же політиком чи безкомпромісним борцем з корупцією і справжнім патріотом? Смішно!

Отже й Володимир Буряк разом з ахметівськими політтехнологам підсапував Запоріжжя у якості господарника, а як тільки обійняв посаду мера, зосередився саме на комунальних питаннях. Запоріжцям пообіцяли, що буде якісніше, надійніше й дешевше.

Проте вже за два місяці виявилося, що, насправді, буде, як завжди.

Полонених брати!

До першого снігу мер-господарник готувався ретельно. Напередодні снігопаду містян запевнили: в повній готовності перебувають і комунальники, і техніка, створено “протильодовий“ запас піску та солі.

Запевнення навіть дещо налякали: невже насувається справжня негода? Так, сніг 7 січня все ж таки випав. Ну як сніг? Скоріше, сніжок.

Проте навіть цих мізерних опадів вистачило, щоб запоріжці відчули себе у справжньому полоні - частково сніговому, частково - грязьовому. Адже вулиці, які посипали, але майже не прибирали від снігу, вкрилися густою мокрою “кашею“.

У наступні дні стовпчик термометру скакав з мінусу до плюсу, а городяни поперемінно “насолоджувалися“ то слизькою кригою, то бурхливими потоками, які бігли по всіх вулицях і подвір'ях. А в запорізьких лікарнях вишукувалися черги травмованих від ожеледиці.

Тим часом мер звітував, що Запоріжжя прибирають 79 снігоприбиральних одиниць техніки КП “ЕЛУАД“ та понад 100 працівників підприємства.

З полону Запоріжжя звільнилося природним шляхом – нарешті підсохло.

Але комунальні негаразди завершилися не для всіх.

Справи – труба

У вівторок 12 січня Запоріжжі сталася аварія на магістральному водогоні – єдиній артерії, яка живить найбільший район Запоріжжя – Хортицький. О дев’ятій годині ранку без води залишилися щонайменше сто тисяч жителів. Техніка дісталася місця аварії за три години.

Ліквідація наслідків прориву труби тривала близько доби, воду городянам повернули за півтори.

При цьому мешканці Бабурки, як у просторіччі зветься Хортицький район Запоріжжя, вимушені були черпати воду з калюж, адже перши водовозки з’явилися у районі майже ввечері. Біля машин миттєво з’являлися величезні натовпи, водовозів явно не вистачало. Декому з бабурців у чергах ставало зле.

Мер оцінив комунальну катастрофу і свої дії з ліквідації її наслідків дещо інакше.

“Ще не знаючи масштабів аварії, я вжив заходів щодо додаткового залучення підрядних будівельно-монтажних організацій міста - для того, щоб можна було ліквідувати аварію в найкоротші терміни“, - похвалився Володимир Буряк у той час, коли на Бабурці ще черпали воду з калюж.

Піар замість посипання голови попелом

Вочевидь, комунальні негаразди сьогодні на користь Володимиру Буряку, адже остаточно розв’язують руки для перезавантаження комунальних підприємств, насамперед “Водоканалу“.

Наприкінці минулого року було оголошено результати аудиту підприємства, який провели “на замовлення“ Володимира Буряка. Вони жахливі, й щонайменше кажуть про неефективне управління водоканалом, щонайбільше – про його банальне розкрадання.

Тих, кого ці результати не переконали, ймовірно покликана переконати аварія на водогоні.

Запорізький мер цього не приховує.

“Якщо говорити про системність підходу до експлуатації водоводу - то її практично не було. Була відсутня побудована керівництвом система роботи щодо запобігання таким ситуаціям. Я розумію, що побачити порушення у землі неможливо - але в камерах, де знаходяться стики, це реально. І якби було бажання і відповідальність керівників “Водоканалу“ - починаючи від директора і начальників дільниць - то і робота відбувалася би системно: по товщині труб, якості швів, відсутності зауважень. Тоді й аварії можна було би запобігти“, - зазначив Володимир Буряк і додав, що кадрові зміни чекають не лише керівництво “Водоканалу“.

“Дана аварія лише підтверджує, що розкриті сумнівні схеми, що використовувалися на даному підприємстві, дійсно мали місце, і в ремонти відвідав кошти не вкладалися. Тому кадрові зміни будуть - і не тільки в “Водоканалі“, - пообіцяв мер.

“Бойовий шлях” справжнього мера-господарника

Чи чекати у зв’язку з цим запоріжцям змін у комунальному господарстві? Звісно, так. Але чи будуть ці зміни на краще – не факт. Оскільки “бойовий шлях” усіх мерів-господарників, відряджених на ці посади їхніми господарями, на жаль, відбувається однаково.

Не залежно від того, чи повністю відірвано них від корпоративної груді, чи їм покладені бонуси, такі керівники дуже занепокоєні своїм фінансовим благополуччям і прикладають чимало зусиль для того, щоб його усталити. Звісно, премії з бюджету проблему не розв’язують.

Саме комунальна сфера, яка не є такою збитковою, як зазвичай розповідають пересічним громадянам, і стає додатковим прибутком для очільників міст.

Звісно, мова йде не про банальне “розпилювання“ бюджетних коштів, хоча цього теж виключати не варто. А про створення власних (“афілійованих“) підприємств, або роботу з такими.

Вони, зазвичай, виявляються дорожчими, пафоснішими, але не більш ефективними, ніж якийсь комунальний водоканал.

А ось тішити себе тим, що “мер-господарник“ захистить городян від комунальних негараздів не варто. Володимир Буряк, наприклад, січневі іспити снігом, водою і трубами не склав.