Чайка за 20 років після "зльоту": Чи дочекаються старовинні запорізькі човни туристичного буму

Кінець XX сторіччя позначився, серед іншого, масовими підводними дослідженнями затонулих у давнину суден, які геть перевернули уяву про древнє суднобудування. Зробили свій вклад у цю справу і запорізькі науковці
 

Чайка за 20 років після "зльоту": Чи доч…

Цьогоріч запоріжці, насамперед фахівці й любителі історії, відзначають ювілеї двох подій, які, без перебільшення, назавжди закарбували Запоріжжя на мапі підводних досліджень. Двадцять років тому, у жовтні 1999-го, з дна Дніпра була піднята на поверхню козацька чайка 1737 року. П'ятнадцять років тому, у листопаді 2004-го, поверхні дісталася бригантина 1738 року. Обидві входили до складу Дніпровської флотилії за часів російсько-турецької війни 1735-1739 років.   

Підйоми човнів стали важливими кроками у розвитку в Запоріжжі підводних досліджень, а також технологій консервації та реставрації суден. Головне ж – врятували та продемонстрували світові дві майже трьохсотрічні пам’ятки. Як зазначав ще у мирному 2004 році хедлайнер підйому бригантини, російський співак Андрій Макаревич: "Політика політикою, а така бригантина можливо єдина лишилася у світі".  

Лідер гурту "Машина часу" Андрій Макаревич був одним із співзасновників проекту "Бригантина"    

Друга половина XX сторіччя у різних країнах світу позначилася масовими підводними дослідженнями затонулих у давнину суден, оскільки нарешті з’явилися технології, які дозволяли підняти ці кораблі. Найгучнішою подією став підйом у 1982-му році англійського військового корабля Mary Rose, який затонув на початку XVI сторіччя. Це – яскравий, але не єдиний приклад: у 1960-х було піднято шведський галеон "Ваза",  що затонув на початку XVII століття, рештки бременського кога XIV століття тощо.

Бременський ког у Німецькому музеї судноплавства в Бремергафені

Загальний тренд не оминув й Запоріжжя. Ще у 1971 році з Дніпра було піднято фрагменти дубель-шлюпки кінця XVIII століття. Оскільки на консервацію суден у Запоріжжі тоді ще не замахувалися, після досліджень і виготовлення креслень шлюпку закопали у пісок на березі.

Фрагмент дубель-шлюпки, який підняли у Запоріжжі 1971 року

Запорізькими ж "мері роуз" стали військові кораблі – чайка і бригантина. Обидва судна, які у XVIII столітті входили до складу Дніпровської флотилії та мирно затонули у берегів Хортиці, були знайдені певної мірою випадково, після весняних паводків.

Археолог Дмитро Кобалія розповідає про підйом човнів та значення досліджень викладачам історії   

Підйом чайки у 1999-му році один із його учасників, археолог Дмитро Кобалія називає цілковитою авантюрою – у тому сенсі, що у дослідників не було необхідно досвіду. До того ж, взятися за реалізацію проекту ентузіастам дозволили лише за умови, що човен буде піднято до 14 жовтня (Дня вигнання з Запоріжжя німецьких загарбників), коли очікувався приїзд тодішнього президента Леоніда Кучми. В останні дні учасники проекту працювали мало не цілодобово. Чайка перебувала у воді з великим креном (диферентом, як кажуть моряки): ніс стирчав угору, корма ж була закопана у піску. Її відкопували. Козацький човен було піднято урочисто, за величезної кількості спостерігачів. Таке габаритне судно –завдовжки чайка близько 20 метрів – було підняте вперше в Україні.

Підняття козацького човна – чайки у жовтні 1999 року

Чайка півроку перебувала просто неба, бо відповідного приміщення для неї ще не було. На вулиці її і консервували, тобто обробляли спеціальним чином, аби човен не зруйнувався. 

За п’ять років зі дна було піднято понад 30-тонну бригантину. До реалізації цього проекту готувалися вже ретельно, але, як розповідає Кобалія, без помилок не обійшлося. Наприклад, уже під час підйому з’ясувалося, що огородження причалу не дозволяє крану пересувати судно, огородження зрізали. Коли бригантину покотили, від платформи, на якій вона стояла, почали відвалюватися колеса. "Була маса помилок, які могли закінчитися фатально для проекту. Але усе минулося добре, певно, пощастило", – каже Кобалія.

Підводні дослідження бригантини

Підйоми обох суден були неабиякими подіями для Запоріжжя, України та взагалі підводних досліджень. Попри це їхнім учасникам і заважали, і закидали "любов до імперії", адже Дніпровська флотилія була частиною російського флоту.

Підняття бригантини у листопаді 2004 року та доставка її до причалу

Позатим самі дослідники впевнені, що судна, насамперед, – частина української та всесвітньої історії. Козацька чайка хоча й не була зроблена козаками, але втілювала їхні технології і досвід. Щодо бригантини, то ці середземноморські судна пройшли цікавий шлях: з півдня на північ, де використовувалися на Балтиці під час шведської війни, а потім знову на південь – тобто на Дніпро. Тут на запорізькій верфі було побудовано 40 таких човнів.

Чайка у реставраційному ангарі

Уже багато років і чайка, і бригантина доступні для усіх бажаючих в ангарі на Хортиці, який, як сподіваються дослідники, колись перетвориться на справжній музей судноплавства. Чайка реставрована, бригантина лише чекає на реставрацію – для цього потрібно кілька років і десятки тисяч доларів. Окрім цих човнів, в ангарі є дубель-шлюпка та байдак, які були реставровані за грант посольства США, та десятки старовинних якорів із різних суден. На реставрації перебуває човен-довбанка, якому півтисячоріччя.

Як і підйом суден 20 і 15 років тому, нині усі роботи з ними та інші підводні дослідження у Запоріжжі відбуваються виключно за спонсорський кошт.  Грошей на проекти, для реалізації яких у запорізьким дослідників тепер є величезний, унікальний для України досвід, не вистачає. При цьому у світі продовжується справжній туристичний бум навколо старовинних суден і підводних досліджень. Запоріжжя ж в цьому сенсі перебуває геть на околицях цивілізації.

Фото: Depo.Запоріжжя, презентація Дмитра Кобалії, сторінка музею судноплавства у Facebook, octopus

Читайте також:

За кресленнями XVII сторіччя: Як на Хортиці будують бойове козацьке судно;

Як національний герой США "відреставрував" запоріжцям козацькі кораблі;

Як реставратори на Хортиці рятують човен, що може бути старшим за Київ.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Запоріжжя

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"