Час збирати каміння: Звідки у фундаменті запорізького амбару десятки німецьких надгробків

Сенсаційні розкопки у Запоріжжі – данина історії, але, насамперед, людяності: уклін пам’яті переселенців-менонітів, що задовго до Дніпрогесу, нанесли запорізький край на економічну мапу

Днями Запоріжжя сколихнула новина: у фундаменті давно покинутого амбару колишнього селища Верхня Хортиця, що у межах обласного центру, знайшли старовинні надгробки з написами німецькою мовою. На сьогодні розвідувальний етап експедиції завершено, із бетону і сміття дістали 18 надгробків (невеличку частину тих, що там є), які майже повністю збереглись. Журналісти Depo.Запоріжжя спробували з’ясувати, як старовинні могильні камені опинились вмурованими у бетон, над чиїми похованнями стояли, що з ними робитимуть далі.

Краєзнавець Роман Акбаш розповідає, що надгробки, знайдені у фундаменті,  взяті з менонітського цвинтаря. Він з XVIII сторіччя був розташований на Верхній Хортиці, тепер на його місці – запорізька школа №86. На цвинтарі ховали мешканців колонії Хортиця. Вона була найбільшої та найзаможнішої з тих, що виросли на Запоріжжі після того, як південноукраїнські степи були заселені менонітами – протестантами німецького і голландського походження, які через утиски на батьківщині переїхали до Російської імперії на запрошення царського уряду.

Із приходом радянської влади меноніти зазнали утисків й на новій батьківщині: змушені були тікати, ті, хто залишився, піддані репресіям. У 1930-ті роки "совєти" жорстко знищувала усі згадки про менонітів, намагалась всіляко вдати їх за ворогів народу. Менонітський цвинтар цинічно зрівняли з землею, тіла навіть не викопували – на кістках побудували спочатку стадіон, а потім – і корпус школи. Куди діли надгробки,  ніхто не знав, та, чесно кажучи, й не порушували тоді таких питань.

Не порушували таких питань і десятиліття потому. Але кілька років тому запорізькі краєзнавці помітили, що у фундаменті старого амбару помітні дуже дивні камені. Вони були обробленими, такі ніколи не брали для будівництва. Розкопки почали далеко не одразу: спочатку треба було з’ясувати, чи є у амбара власник. Лише коли працівникам заповідника "Хортиця" вдалось з’ясувати, що амбар, який на той момент зруйнувався мало не вщент, безхазяйний, розпочалися роботи.

Перший, розвідувальний, етап дослідницьких робіт відбувся цього липня. Дослідники прибрали верхній шар сміття та бетону і дістали з однієї зі стін надгробки. Усі вони були цілими і укладеними написами вниз. Це наштовхнуло на думку, що могильні камені потрапили у фундамент геть не випадково. Але ні краєзнавці, ні історики, ні археологи не можуть точно сказати, чому надгробки опинились у фундаменті.

Основна версія: надгробки використали через брак будівельних матеріалів більшовики. Країна перебувала у руїні, будівельних матеріалів не було, тож хапали, що є під рукою. Питаннями моралі, природно, не переймалися. Саме в цей час нещадно нищили згадки про переселенців-менонітів, рівняли з землею їхній цвинтар. Очевидно, що кудись треба було дівати і надгробки. Тому велика ймовірність того, що камені просто запхали у фундамент: амбар розташований зовсім поруч із колишнім цвинтарем. "Людей це так дивує. Типу, як можна пам’ять про людей, каміння з могил отак використовувати. А от мене зовсім не дивує: тоді і з людьми не надто церемонились, висилали, розстрілювати цілими дворами, оголошували ворогами народу. Те, що сталось з цвинтарем, – далеко не найбільш страшна річ, яку зробила радянська влада", –  переконаний краєзнавець Акбаш.

Утім, є й інша версія потрапляння надгробків у фундамент. Історики припускають, що таким чином сховали могильні камені самі меноніти, щоб зберегти їх. Можливо, сподівались: часи зміняться, їх знайдуть і відновлять справедливість. На користь цієї версії кажуть деякі нюансі. По-перше, амбар було викладено фламандською кладкою, з якою у запорізькому регіоні працювали лише меноніти. По-друге, усі надгробки цілі і укладені написами вниз, жоден зі вже знайдених каменів не був розбитий.

Поки остаточно схилитися до тієї чи ні іншої версії не можна: надто мало інформації. Але під час продовження робіт може і знайдуться докази, які проллють світло на це питання.  

Колонія Хортиця була дуже заможною, тут жили найвідоміші меноніти. Наприклад, один з надгробків належить Катерині Кооп – дружині відомого підприємця, засновника деяких запорізьких заводів Абрахама Коопа. Про спадщину цього успішного підприємця Depo.Запоріжжя згадувало у проекті "Запоріжжя, що втрачаємо". Нагробок із могили Катерини Кооп привертав увагу ще замурованим у бетон: відполірований великий чорний камінь. На ньому золотом вибиті ініціали та роки життя жінки. Серед інших цікавих знахідок, зроблених у фундаменті амбару, – надгробок невідомо чоловіка, який помер у XVIII сторіччі. Вочевидь, це один з тих менонітів, які першими оселилися у запорізькому краю.

Більшість із тих надгробків, які на сьогодні дістали з фундаменту, належать людям, про яких запорізькі краєзнавці вже знають. У деяких з них є живі далекі родичі – меноніти взагалі з великою шаною ставляться до своїх коренів і намагаються максимально повно відновити своє родове дерево. І це лише робить проведену запорізькими краєзнавцями роботу більш цінною, адже надгробки можуть допомогти уточнити такі дані.

"Ця робота вкрай важлива не лише з історичної, але й з людської точки зору. Надгробки не мають лежати у фундаменті. Тим більше, що ці були встановлені на могилах людей, які чимало зробили для Запоріжжя. Меноніти фактично перетворили пустелю на процвітаючий промисловий регіон. І так стерти пам’ять про цих людей, це просто не справедливо. Добре, що роботи вже почались і що вони продовжаться", - каже Акбаш.

На сьогодні роботи на розкопках призупинено. Завершився розвідувальний етап – вдалось з'ясувати, що у фундаменті і справді є, чого шукати. Дослідники припускають, що амбар може ховати ще багато надгробків: від 50 до 200. Тепер керівництво заповідника "Хортиця" шукає кошти на продовження розкопок – 142 тисячі гривень. "Гроші підуть на роботу вантажників, техніку, вивіз сміття, адже зруйнований амбар давно перетворився на стихійне звалище", – розповідає один з учасників розкопок, працівник заповідника Максим Штацький.

Що буде з надгробками, коли їх усі дістануть з фундаменту, поки остаточно не вирішили. Встановити їх на місці цвинтаря не вийде: там вже десятки років розташована школа. Дослідники схиляються до ідеї створити меморіальний комплекс на території острова Хортиця. У будь-якому випадку, перед ухваленням рішення будуть радитись з самими менонітами, нащадками тих, чиї могили було знищено.

Читайте також:

Нумо до Тараса: ТОП-5 місць у Запоріжжі, де можна вклонитися Великому Кобзарю;

Освячені пристрастю: До яких місць у Запоріжжі варто зробити паломництво закоханим;

Праведники Голодомору: Що відомо про запоріжців, які рятували краян від смерті.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Запоріжжя

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook