"Це як інша планета": Запорізькі фанати розповіли, як їздили в Ісландію на футбол

Ультрас із Запоріжжя, що відвідали матч збірної у Рейк'явіку, приголомшені чистотою вулиць, співом тамтешніх уболівальників та цінами

Depo.
14 вересня 2017 11:00
ФОТО: depo.ua

Донедавна більшість українців, як і взагалі європейців, майже нічого не знала про далеку та холодну Ісландію. Інтерес до острівної країни значно зріс після успішного виступу тамтешніх футболістів та Євро-2016. Серед сотень українських фанатів, які тиждень тому побували на матчі української збірної, були принаймні семеро запоріжців. Трьох із них, Дениса, Таню та Дмитра, портал Depo.Запоріжжя розпитав про враження.

Від Запоріжжя до Рейк'явіка – майже 5 тисяч кілометрів. Як долали таку відстань?

Таня: Потягом до Ужгорода, далі автобус до Будапешта, і вже звідти "Віззейром" до Ісландії. Назад летіли через польський Гданськ.

Денис: У мене був прямий чартер з Києва.

Дмитро: Летів лоукостами, туди з пересадками у Вільнюсі та Осло, назад – у польському Катовіце. При цьому повертався з пригодами: літак Рейк'явік – Катовіце спізнився, тому я не встиг на наступний рейс у Київ. Ще зайву добу пробув у Польщі.

На цьому табло Дмитро побачив свій рейс, який вже полетів

Скільки часу пробули в країні? Подивилися щось окрім футболу?

Денис: На жаль, був лише кілька годин у Рейк'явіку.

Таня та Дмитро: Чотири дні. Після матчу ще гуляли столицею та їздили на екскурсії до знаменитих гейзерів, вулканів, водоспадів, гір.

Як вам атмосфера на стадіоні та навколо нього?

Денис: 900 гостей з України зробили все, аби українська команда не відчувала себе самотньою на краю географії. Звичайно, місцеві нас часто перекрикували, але атмосферу ми робили.

Дмитро: Місцеві були надзвичайно дружніми до українців. Жодного випадку агресії. Всі підходили, фотографувалися з нами.

Таня: Ісландці йдуть на футбол, як на свято. Цілими родинами! І фантастично співають, при чому абсолютно всі.

Ісландію вважають однією з найдорожчих країн Європи та світу. Рейк'явік, наприклад, посів за цим показником друге місце на континенті, поступаючись лише Цюриху. Дійсно все так страшно?

Дмитро: У супермаркетах, які вважаються недорогими, шоколадні батончики можна знайти по 20 грн, пачку масла від 55 грн, хліб від 70 грн, банку найдешевшого, несмачного пива від 70 грн, кілограм винограду від 220 грн.

Денис: "Середнє" пиво в банці – 300 гривень, смачне – 500. Порція м'яса в кафе 1000-1500 гривень. Таксі – 750 гривень за чотири кілометри.

Таня: Магніти від 200 гривень. Найдешевша екскурсія – 1500 гривень (це поїздка на "північне сяйво"), але більшість – в районі трьох тисяч. Це поїздка автобусом по острову тривалістю приблизно у день. Дальні маршрути або екстремальні тури, звичайно, ще дорожчі. До кафе та ресторанів ми не ходили. Їли те, що привезли з собою (крупа, консерви) та купляли в супермаркетах.

Ну а знамениту місцеву страву, гаукарль (тухле м'ясо акули) скуштували?

Всі: Ні. До речі, коштує порція акули десь 900 гривень.

Співрозмовники дали посилання на допис іншого українського фаната у "Фейсбуці", у якому учасники того виїзду, що таки спробували гаукарль, діляться враженнями.

Кілька цитат:

"Дико смердюча гидота зі смаком якогось нашатирю. Нічого гіршого я в житті не пробував і вам не раджу".

"Я ледь не вмер".

"Воно так смердить, що в радіусі 20 метрів всі непритомніють".

"Цей запах мене переслідує. Мені здається, що всі речі просмерділися!".

Гаукарль. Фото з "Вікіпедії"

Найяскравіше враження від подорожі?

Таня: Як тут виділити щось одне? Тут фантастично приваблива природа, це наче інша планета. Чого варті лише поля з застиглої лави з малесенькими паростками моху, на яких нема жодної людини – лише пасуться вівці. Або гарячі джерела під відкритим небом, у яких можна купатися.

Дмитро: Дійсно неможливо назвати якесь окреме місце. Пейзажі за вікном змінюються щохвилини.

Денис: Тут прекрасні дороги - покриття, розв'язки, тротуари. Все рівне і красиве. На вулицях ідеальна чистота. Можна провести пальцем по асфальту і він залишиться чистим. Цьому сприяють відсутність металургійних комбінатів та регулярні дощі. Місто класне - архітектура в центрі, все в єдиному стилі. Подалі від центру будують сучасні будинки зі скла та заліза. Скрізь зелень - газони акуратні, клумби з квітами, гуляють гуси.

Також всі троє вперше випробували на собі безвіз, і лишилися у захваті.

А якийсь негатив був?

Дмитро: Як я вже казав, затримався літак і я не встиг пересісти. До речі, обидва рейси виконував "Віззейр", але вони нічого не компенсували.

Таня: Нам випадково скасували бронь хостелу, яку ми робили заздалегідь. На щастя, вдалося знайти інший прийнятний варіант – дешевий за місцевими цінами, хоч і далеко від центру. Чотирьохмісний номер обійшовся у 114 євро за добу.

Денис: Погода, звичайно, жахлива. Вона весь час змінюється. Щойно було сонце, а тепер дощ. Місцеві не звертають увагу, а мені складно було до цього звикнути.

Яке враження на запорізького мандрівника справила Папуа - Нова Гвінея, читайте у статті на Depo.Запоріжжя.

Більше про життя в Запоріжжі та області читайте на Depo.Запоріжжя