Боротьба за незалежність: Як запоріжець у Німеччині пластуном став

Останніми роками відбувається бурхливий процес пошуку, опрацювання та оприлюднення величезного масиву документів з історії України ХХ століття. Піонерами тут були співробітники та науковців Галузевого державного архіву Служби безпеки України (у час "пізнього" Ющенка архів очолював Володимир В'ятрович, - Ред.) та громадської наукової організації Центр досліджень визвольного руху. Згодом до цих процесів долучилися інші архіви, й не лише українські. Поруч з документами спецслужб оприлюднюються і не менш важливі – особисті.

Упродовж кількох місяців портал Depo.Запоріжжя у рубриці "Крізь сталінське сито" розповідає про долі остарбайтерів, які проходили фільтрацію після повернення на територію СРСР. Але було чимало співвітчизників, які не хотіли повертатися, і яким вдалося залишитися у західних зонах окупації Німеччини. Переважна більшість з них розміщувалася у таборах ДіПі (від англійського Displaced Persons - переміщені особи). У цих таборах вирувало українське культурне та суспільно-політичне життя. Працювали там й молодіжні організації. Серед них - Пласт. Тогочасні документи збереглися. Оригінали зберігаються у Пластовому архіві у Пармі, Огайо, США. Із нагоди 100-річчя української скаутської організації, що відзначалося 2011 року, ці документи почали оцифровувати та оприлюднювати. Опрацювання архівів здійснив Андрій Ребрик за підтримки Івана Гоменюка та Ольги Свідзинської. Серед 591 справи є особисті документи уродженця Запорізької області Анатолія Верещаки.

Верещака народився 28 лютого 1930 року у селищі Верхнє на Запоріжжі. Відсутність повної інформації, на жаль, не дозволяє локалізувати точне місце народження. Невідомо також, яким чином хлопець опинився у Німеччині: чи був мобілізований під час німецького окупації Запоріжжя, чи поїхав сам. Однак саме у Німеччині було складено особовий листок пластуна на псевдо "Вернигора". У документі, серед іншого, є цікава приписка: "Анатолій Верещака з незалежних від нього причин перебував до дня 22.ІХ.48 р. під прізвищем Вернигора Анатолій".

У особовому листі вказано, що Верещака мав фах електрика і шофера, віровизнання був православного, родинний стан – вільний. До Пласту приєднався 15-річним, наприкінці 1945 року. Згідно із записами у документі, входив до спільноти УПЮ (улад пластунів-юнаків), провадив активне пластове життя, здобував навички та вміння, відвідував табори.

Обліковий листок пластуна було заповнено 20 грудня 1948 року. Тут Анатолій Верещака власною рукою підписав клятву українських скаутів - пластове Слово Честі, де на першому місці було зобов'язання "по всім своїм силам повнити три головні обов'язки українського пластуна". Звучать вони так: бути вірним Богові та Україні; допомагати іншим; жити за Пластовим законом і слухатись пластового проводу.

Невідомо, як в подальшому склалася доля запорізького пластуна, але 1948-го Верещака збирався вирушити з Німеччини до Австралії, для чого просив видати йому пластові документи.

Довідка:

Пласт - національна скаутська організація України, заснована 1911 року. Слово "пласт" походить від назви козаків-пластунів, які виконували функції розвідників у козацькому війську. Уже за три роки по заснуванню пластуни воювали у лавах Січових стрільців у першій світовій війні. Українські скаути були активними учасниками визвольного руху та війн за незалежність УНР та ЗУНР. Нині Пласт найстаріша і найчисельніша українська скаутська організація. Осередки діють в усіх регіонах, а також за її межами в Канаді, США, Австралії, Польщі тощо.

Читайте також:

Як запорізький комсомолець із СРСР тікав;

Як запорізька молодь готувала повстання проти більшовиків;

Як запоріжці в УПА воювали.