Магія авторської іграшки: Як запорізькі ляльки розмовляють із немовлятами та затягують у тенета чоловіків

Перша і поки єдина в Україні галерея ляльок, де зібрані роботи сучасних українських лялькарок та старих майстрів, працює у Запоріжжі

Магія авторської іграшки: Як запорізькі…

У старому будиночку у старій частині Запоріжжя, Олександрівському районі, розмістився казковий світ – перша і поки єдина в Україні лялькова галерея. Тут представлені роботи понад 30 кращих майстрів із різних куточків країни і приватна колекція вінтажних ляльок початку XX сторіччя. Про появу галереї, її чарівні експонати та роботу сучасних лялькарок портал Depo.Запоріжжя поговорив з ініціаторкою створення дивовижного арт-простру та майстринями, що його поповнюють.     

Тільки українські

Ляльковому руху в Запоріжжі вже вісім років. За цей час у майстрів накопичилося чимало ексклюзивних ляльок, які, на жаль, можна було показати лише іноді – на спеціалізованих виставках. Тож потреба створення постійного арт-простору виникла давно. За справу взялася запорізька лялькарка Ольга Гречуха. Було знайдено відповідне приміщення, в якому й створено чарівний світ авторських ляльок.

В галереї працюють п'ять залів. У першому представлені роботи понад 30 сучасних українських майстрів. "Ми зібрали вже понад 200 робіт кращих майстрів. І яка не була б спокуса пустити сюди іноземців, ми будемо до останнього підтримувати вітчизняних лялькарок, щоб розвивати та популяризувати цей напрямок мистецтва серед українців", – каже власниця галереї Гречуха.

Утім, друга зала саме "інтернаціональна" – тут зібрана приватна колекція вінтажних ляльок. Серед них – рідкісна лялька з п'ятьма обличчями; лялька, в якої росте волосся, і лялька, яка зростає сама, перетворюючись з маленької дівчини на дівчину. Є красуня- Барбі зразка 1966 року і лялька, яка вміє ходити.

Тут же представлені так звані будуарні ляльки, яким понад 100 років. Такими красунями не грали, вони були іміджевим аксесуаром. Заможні панянки прикрашали ними свої спальні та вихвалялися одна перед одною вбранням ляльок.

У третьому залі представлені роботи власниці галереї. Це – великі ляльки, виконані в одній із найскладніших технік – з холодного фарфору. Кожна робота – справжній витвір мистецтва, ляльки в неймовірно гарному вбранні, з продуманими до дрібниць деталями. На створення деяких у майстрині йшло майже півроку.

Четвертий зал – це музичний салон. Тут є піаніно 1894 року. Інструмент добре налаштований, гостям галереї, які вміють грати, дозволяють присісти за нього та виконати улюблену мелодію.

П’ятий зал – презентаційний: тут проводяться виставки, різноманітні благодійні та тематичні заходи, в яких беруть участь майстри з усієї країни.

Як ляльки зачаровують дітей та чоловіків 

Майже усі відвідувачі галереї дивуються, що в індустріальному Запоріжжі є настільки чарівне місце, де можна відпочити і зануритися в казкову атмосферу. Й у запоріжців, йу гостей міста авторські ляльки викликають жвавий інтерес. За словами Ольги, у галереї переважно представлені позитивні, добрі та гуморні ляльки. Дивлячись на них, люди посміхаються, впізнають якихось персонажів, бачать себе або знайомих. "Дуже цікаво спостерігати за реакцією дітей. Були в нас одного разу дев'ятимісячна дівчинка та семимісячний хлопчик. Вони обрали "своїх" ляльок, пильно дивилися їм в очі та "розмовляли" з ними своєю мовою. Від такого мурашки по шкірі бігають. Адже майстер вкладає в свою роботу душу, енергію, а діти дуже чутливі, вони "ловлять" усе це", – пригадує Ольга.

А от відвідувачі чоловіки, за словами власниці галереї, спочатку демонструють повну байдужість до ляльок. Але крок за кроком їх настільки захоплюють роботи, що потім вони годинами можуть бродити залами.

У галереї можна не лише дивитися на ляльок, але й придбати майже будь-яку. Переважно відвідувачі купують їх на подарунки. "Робити авторську ляльку складно, але ще складніше – знайти людину, яку зачепить робота, і вона захоче її придбати. У нас є гості, які бачать ляльку, вона їм подобається, і за деякий час вони повертаються, щоб купити її. Ляльки не продаються у нас масово, але рано чи пізно кожна робота знаходить свого глядача, поціновувача і покупця. Це щастя, що у Запоріжжі, в принципі, є люди, готові купувати авторських ляльок", – каже Ольга.

Є люди, що приходять до галереї з конкретними замовленнями. Тоді обирається майстер, готовий виконати роботу. Швидким процес не буде. Авторська лялька – це місяці роботи.

Від ганчіркових – до "живих"

Запорізька художниця-лялькарка Віра Бочарь виготовляє ляльок понад дев'ять років. Починалося все, як часто буває, з хобі. "Я маю технічну освіту, але з самого дитинства дуже любила в’язати, вишивати і шити. У 2010 році я побачила в інтернеті майстер-клас з виготовлення ляльки Тільди (Тільди – ляльки з натуральних тканин: люди, звірятка, казкові персонажі, родом із Норвегії, – Ред.), і вона мене зачепила. Свою першу ляльку я зробила протягом двох днів, але вона вийшла зовсім не такою, якою мала бути. Потім я почала цікавитися, дізнаватися, пробувати і за деякий час в мене почало виходити. Багато хто дивується, але серед лялькарок лише маленький відсоток професійних художників. Зараз є безліч інформації, матеріалів, майстер-класів – "живих" та в інтернеті. Тому, якщо у людини є бажання, то навчитися робити будь-яку ляльку буде нескладно", – каже Віра.

Майстриня починала з текстильних ляльок, це – згадані Тільди, а ще примітиви, Вальдорфські ляльки. Потім почала пробувати різні матеріали і техніки, такі як пап’є-маше та полімерна глина. Зараз лялькарці подобається працювати з пластиком, завдяки якому можна створювати ляльок з неповторними, "живими", рисами обличчя. "Я постійно пробую щось нове, вивчаю, тому мої ляльки постійно змінюються. Майстри, які вже багато років займаються виготовленням ляльок, зупинитися не можуть. Вони розвиваються і вдосконалюються. Усі роботи дуже різні. Неможливо порівнювати роботи двох майстрів і говорити, яка з них краща. Можна порівнювати лише нові роботи майстра з його ж попередніми роботами", – зазначає майстриня.

На виготовлення однієї ляльки у рукодільниці йде понад місяць, а ідея і образ виникають раптово і несподівано. "Буває подивишся на якусь тканину, тасьму, намистинку, а в голові вже з'явився цілий образ. Буває щось приходить зі спогадів, з дитинства. Іноді роблю ляльку під проект, коли задається певна тема", – розповідає Віра.

Як запевняє лялькарка, кожен майстер вкладає в роботу частинку себе. "Бувають часи, коли немає ідей, немає настрою, в такі моменти жоден майстер не сяде за роботу. Лялька робиться лише тоді, коли є натхнення, бажання, позитивні емоції. Лялька все вбирає від майстра і потім всю цю енергетику передає людям", – запевняє майстриня.

Виділити якусь свою ляльку, назвати її улюбленою Вірі вкрай важко: кожна для майстрині особлива, за кожною – певна історія.

Порцелянові красуні

Захоплення ляльками власниці галереї, художниці-лялькарки Ольги Гречухи почалося з виготовлення іграшок із маленьким сином. За багато років майстриня перепробувала різні техніки: текстиль, пластик, полімер, але зараз зупинилася на фарфорі. На виготовлення однієї ляльки з порцеляни в середньому потрібно два місяці. "Це складна техніка, тому що включає в себе багато етапів: спочатку лялька виліплюється в пластиліні, потім знімається гіпсова форма, і вже за нею ллється фарфор. Цей матеріал рідкий, як молоко, а процес складний, але дуже цікавий. Загалом в своєму розвитку хочу дійти до ляльок з фарфору, який запікається в муфельній печі", – зізнається лялькарка.

За словами майстрині, її ляльки – це, певною мірою, історія її життя. "Будь-які ситуації, які зі мною відбуваються, трансформуються в ляльок. Кожна робота – це збірний образ, на який мене надихають життєвий досвід, пережиті емоції, дорослі і діти. Створюючи, я "пропускаю через себе" кожну ляльку, щоб вона приковувала до себе увагу і викликала у людей емоції", – розповідає майстриня.

До того, як бути втіленим у порцеляні, образ кожної ляльки народжується у голові майстрині. Іноді Ольга ходить запорізькими вулицями, уважно вдивляється в обличчя людей, шукає рису, емоцію, думку, яка надихне.  

А ось імена лялькам придумують діти майстрині, які дивляться на вже готову роботу і завжди безпомилково ловлять її настрій. Виділити якусь одну, улюблену, ляльку майстриня не може. "Не може бути улюблених ляльок. Це, як запитати, кого з дітей ти більше любиш. Кожна лялька – це історія. Якщо ти через неї трансформував частину свого життя, то всі вони будуть тобі близькі та дорогі", – каже Ольга.

Представлена в галереї вінтажна колекція почалася з однієї старої ляльки, придбаної чоловіком Ольги на барахолці. Іграшка була у геть жахливому стані, але з’ясувалося, що це – антикварна будуарна лялька приблизно 1915-1930 років. Аби самотужки її реставрувати, Ользі довелося перелопатити купу літератури, але усе вийшло. З того часу майстриня стала постійним відвідувачем аукціонів, на яких продають старих ляльок, навчилася, використовуючи сучасні матеріали, відтворювати ляльок сторічної давнини. Тепер побачити їх у майже первісному вигляді можуть й відвідувачі галереї.

Запорізька галерея авторських ляльок працює з середи по неділю з 11:00 до 16:00 на вулиці Фортечній, 67. Вхідний квиток коштує 30 гривень, для дітей дошкільного віку відвідування галереї безкоштовне. Майстрині завжди раді гостям, залюбки проведуть екскурсію по залах. Окрім того, в галереї є кілька стендів, де можна вибрати сувенірну продукцією ручної роботи: новорічні та різдвяні подарунки, сувеніри з українською і козацькою тематикою тощо.

Читайте також:

З Україною у шафі: Як етніка проймає сучасну моду;

Пам'ять глини та полум'я: Як у Запоріжжі за найдавнішими технологіями народжується кераміка;

Потапці, тетеря, нардек: Як запорізький шеф-кухар актуалізує старовинну козацьку кухню.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Запоріжжя

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"