Архіви КДБ: Як участь у зборах української інтелігенції змінила долю запорізького писаря

Збори української інтелігенції міста Запоріжжя, які відбулися восени 1941 року з ініціативи членів ОУН, згодом мали для цієї самої інтелігенції доволі неприємні наслідки

Архіви КДБ: Як участь у зборах українськ…

Після повернення на Запоріжжя у 1943 році радянської влади одного лише факту участі громадян в організованих ОУН зборах інтелігенції було достатньо, аби потрапити "на олівець" радянської спецслужби. Співробітники НКВС-МДБ розробляли учасників зборів за напрямком (мовою оригіналу – "по окраске") "український буржуазний націоналізм". Портал Depo.Запоріжжя уже розповідав про деяких запоріжців, які у 1941-му були присутні на певною мірою роковому для них зібранні.

Читайте також

Як запоріжця переслідували за участь у зборах української інтелігенції

Нині йтиметься ще про одного учасника тієї зустрічі – запоріжця Миколу Тарасенка.

Справа Миколи Тарасенка

Справа Миколи Тарасенка

Уродженець селища Царекостянтинівка (сучасний райцентр Більмак Запорізької області) 53-річний писар Запорізького міського військкомату Микола Тарасенко був заарештований відповідно до постанови від 16 жовтня 1945 року, виписаної заступником начальника 7 відділу 2 відділення УНКДБ Запорізької області лейтенантом Єрецьким. Тарасенка звинувачували у тому, що під час німецької окупації він підтримував зв’язки з українськими націоналістами й виступав за побудову самостійної України. Після війни, зазначав Єрецький, Тарасенко нібито продовжував антирадянську агітацію, зокрема вихваляв Америку та Англію й сподівався на зміну устрою в СРСР під впливом цих країн.

Постанова про арешт Миколи Тарасенка від 16 жовтня 1945 року

Постанова про арешт Миколи Тарасенка від 16 жовтня 1945 року

Слідчі активно цікавилися історією скликання в щойно занятому німцями Запоріжжі зборів інтелігенції. Тарасенко під час допитів розповідав те ж саме, що й інші їхні учасники. Ініціаторами зборів були члени ОУН, які прибули до міста у складі Похідної групи. За допомогою зібрання оунівці намагалися закласти основу для широко розгалуженої мережі осередків власної організації й вплинути на формування органів місцевого самоврядування. Простіше кажучи, мали намір випередити німців й поставити їх перед фактом, що у Запоріжжі вже сформовані органи влади, які визнають Акт відновлення Української Держави від 30 червня 1941 року. Натомість, німці ще на початку жовтня рапортували до Берліна, що у Запоріжжі їм вдалося створити адміністративні органи з фольксдойчів, росіян й місцевих українців. Самі ж організатори зборів інтелігенції невдовзі були заарештовані німецькими органами держбезпеки.

Ключовою фігурою на зборах інтелігенції Тарасенко, як й інші учасники, називав професора Ващука, уродженця Галичини. Той дійсно дуже активно намагався провадити оунівську діяльність, що зауважили й німці, згадавши його у рапортах в столицю Райху. Найбільш цікаво, що викладач Запорізького машинобудівного інституту Олександр Ващук з 1930 років був агентом НКВС, який мав дуже добрі характеристики від кураторів з держбезпеки. У вирі воєнного лихоліття він загубився (чи ж йому вдалося загубитися), але пошуки його продовжувалися МДБ, а потім і КДБ навіть на початку 1950-х.

Слідство ж у справі Миколи Тарасенка було завершено 22 грудня 1945 року, затвердженням обвинувального висновку. Запорізького писаря обвинувачували за статтями 54-1а, 54-10 ч. 2 та 54-11 Карного кодексу УРСР (зрада батьківщини, антирадянська агітація та пропаганда, участь у контрреволюційній організації). До участі (якої насправді не було) в ОУН слідчі додали факт роботи завідуючим житловим відділом Запорізької міської управи, а пізніше – інспектором банку за німців. Наприкінці документу містився звичний перелік свідків, яких мали намір викликати на судове засідання. Повідомлялося також про те, що Тарасенко увесь час слідства перебував у в’язниці №1 УНКВС Запоріжжя. Містилася у висновку ще одна доволі характерна для багатьох справ радянських органів держбезпеки примітка: "Речових доказів у справі немає".

Постанова про пред’явлення обвинувачення Миколі Тарасенку

Постанова про пред’явлення обвинувачення Миколі Тарасенку  

Судив Тарасенка Військовий Трибунал військ НКВС Запорізької області 12 січня 1946 року. У закритому судовому засіданні запоріжцеві було присуджено 10 років таборів з ураженням в правах на п’ять років. Тарасенко подав на цей вирок касаційну скаргу, яка у жовтні того ж року була відхилена.

Сліди Миколи Тарасенка загубилися. Під час його реабілітації наприкінці 1993 року вказувалося, що дата відбуття присуду ним не встановлена. Інформації про родичів, в яких можна було б щось дізнатися про Тарасенка,  також не було.

Читайте також

За що судили та як покарали запорізького нотаря Кармазина

За що запорізького географа прирекли на смерть в буцегарні

Всі новини Запоріжжя сьогодні читайте на Запоріжжя.Depo

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"