Архіви КДБ: Як на повоєнній Херсонщині ловили іноземних агентів

У Радянському союзі після закінчення Другої світової війни МДБ активно шукав тих, хто у воєнні роки, зокрема в умовах окупації, пішли на службу до німців. По-перше, аби покарати зраду, по-друге, через можливе вербування цих людей розвідками США та країн Західної Європи, позаяк "холодна війна" уже набирала обертів. Не оминуло "полювання" на потенційних агентів і терени Херсонської області.

Зокрема, про арешт на Херсонщині групи колишніх бійців СС, які були завербовані англійською розвідкою, доповідалося у МДБ СРСР у вересні 1948 року. У доповідній згадувалися п’ятеро колишніх бійців підрозділу СС "Варяг", який був сформований за участі білогвардійців-емігрантів. Серед них як агент англійської розвідки фігурував уродженець Бериславського району, 25-річний Леонід Горбань. Після арешту Горбань зізнався у перебуванні в німецькому підрозділі та переході "під крило" англійської розвідки.

Молодик розповів, що отримав завдання повернутися до Радянського Союзу, щоб проводити проанглійську агітацію, поширювати плітки про майбутню війну між Англією й США та Радянським союзом. Останньому в цих плітках відводилася однозначна роль бути переможеним. Відповідно до протоколів допитів, у випадку реального початку війни Горбань мав розпочати агітацію серед червоноармійців, схиляючи їх переходити на бік ворога.

Ще одне спеціальне повідомлення МДБ від вересня 1948 року стосувалося агентурно-розшукової справи №4717 на агента німецької розвідки 24-річного уродженця Херсона Олександра Завадського. Під час німецької окупації хлопець вступив до місцевого шуцбатальйону, в лавах якого брав участь в операціях проти радянських партизанів у Кіровоградській області у 1943 році. Завадського шукали на території регіону, але ці розшуки були марними. Тож агента оголосили у Всесоюзний розшук. Паралельно радянська спецслужба розробляла родичів Завадського, які проживали у Херсоні. Для цього  завербували близького знайомого родини, який отримав псевдонім "Судаков".

Завдяки "Судакову" зрештою була отримана інформація, що Завадський перебуває у Німеччині, де служить у одній із частин Червоної армії. З родиною він стосунки не підтримував, оскільки побоювався арешту. Проведена перевірка підтвердила, що Завадський дійсно служить в частині, дислокованій у Саксонії. Туди з Радянського союзу були відправлені матеріали для арешту молодика.

Ще один службовець херсонського шуцбатальйону Микола Круглий був оголошений у 1948-му у Всесоюзний розшук. Паралельно з цим розроблялася агентурно-розшукова справа на нього, внаслідок чого вдалося встановити найближчих родичів Круглого: батька Семена, матір Єфросинію, сестру Галину та тітку Дарину. Їх було взяли в агентурну розробку, а всю кореспонденцію родини – на перлюстраційний контроль.

Уже невдовзі до Херсону надійшов запит з Калінінградської області щодо розшуку Миколи Круглого, який у місті Світлогорськ отримав обманним шляхом документи на прізвище Волганкіна. У запиті йшлося, що Круглий-Волганкін виїхав до Херсона.

Херсонські "чекісти" активізували розшукові заходи, за квартирою матері Круглого було встановлено цілодобове агентурне спостереження. Перші результати були отримані 19 вересня: агент "Білий" повідомив, що Круглий таки приїхав до Херсона й може перебувати за двома адресами. В агентурному повідомлені також йшлося, що родичі Круглого намагаються за хабар отримати для нього "чисті" документи.

Схоплено Круглого було 29 вересня на квартирі матері. Затримав його співробітник МДБ, який видавав із себе представника Держстраху. Круглий намагався викрутитися, назвавши себе прізвищем Стасюк, але це його не врятувало. На допитах розповів про свою діяльність під час окупації, зокрема про участь в антипартизанських акціях у Кіровоградській області.

У жовтні того ж року співробітники МДБ з Херсонської області доповіли про арешт 25-річного бригадира колгоспу імені Шевченка з Горностаївського району Павла Пилипенка. Молодик "проходив" як агент американської розвідки.

Відповідно до даних МДБ, під час окупації Пилипенко проживав у рідному селі, а від 1943 року, коли був затриманий німцями, "кочував" по таборах на окупованих територіях, зокрема Європи. Там був задіяний на роботах із будівництва оборонних споруд. Закінчення війни хлопець зустрів у таборі в Ногаймері, який був звільнений американцями. Комендант табору, очевидно представник американської розвідки, мав бесіди із Пилипенком, зокрема розпитував його про деяких співтабірників. Зрештою, дав завдання виявляти тих, хто активно співпрацював з німцями. Виконуючи це завдання, Пилипенку з товаришами вдалося встановити двох колишніх поліцейських, яких він особисто й розстріляв. Ще троє пособників німців були заарештовані американцями після отримання від Пилипенка відповідної інформації.

Згідно з протоколами допитів Пилипенка, напередодні виїзду на радянську територію комендант табору закликав хлопця та його товаришів проводити у СРСР проамериканську агітацію, розхвалюючи спосіб життя у США. Щоправда, одразу в СРСР хлопець не потрапив, встиг ще відслужити в Червоній армії на території  Німеччини. На Батьківщині ж, за словами Пилипенка, уся його "шпигунська" діяльність зводилася до вихваляння американців у приватних розмовах. Військовий Трибунал військ МВС не вважав це дрібницями: Пилипенко отримав 25 років таборів та п’ять років ураження в правах.

Ще один американський агент був виявлений у колгоспі імені Фрунзе Горностаївського району. Ним виявився 25-річний Іван Авраменко. Під час окупації хлопець також залишався у рідних краях, а у 1942 році був відправлений на роботи до Німеччини. Після звільнення американцями, перебував у таборі Вісбаден, де його зарахували до роти охорони. Тут же був завербований американцями під псевдонімом "Болотнєв" і споряджений на виявлення осіб, які не були лояльними до нової влади. Спілкувався як напряму з комендантом, так і з його російським перекладачем. Ймовірно, це був хтось з представників білої еміграції. Перед виїздом до радянської зони окупації, за даними слідства, якихось практичних завдань Авраменко як агент не отримав – хіба проводити агітацію з поданням США у кращому світі, аніж СРСР. Тим не менш, його діяльність також була "оцінена" Трибуналом у 25 років таборів.

Читайте також

Як на Херсонщині збирали інформацію про "ровесниць" із нацистської розвідшколи

Як на Херсонщині полювали на американо-англійських агентів

Як на повоєнній Херсонщині викрили "Білу моль"