Архіви КДБ: Як на Херсонщині пересічні селяни готували теракти проти комуністів

Ностальгійно-лубочні замальовки з історії повсякдення в Радянському Союзі, які покликані показати ідилію життя "за комуністів" на противагу сучасності, ще досі виринають не лише у вуличних балачках, але й у ЗМІ. Проте, вперта пошукова й дослідницька робота істориків яскраво доводить, що в основі цих замальовок – міфи та жаль за втраченими роками. Геть інше відкривається у розсекречених архівах КДБ. Йдеться не лише про репресії й переслідування, а й про реальний стан речей, поведінку людей, ставлення пересічних громадян до творців радянського ладу.  

Доводять матеріали КДБ й те, що окрім тихого спротиву радянщині, завжди мав місце інший. Не виключенням були голодні повоєнні роки. У документах радянської спецслужби збереглося кілька звітів про терористичні акти, спрямовані проти комуністів на території Херсонської області.

Колгоспники проти "Шляху до комуни"

Шістьох колгоспників судили за підготовку терористичного акту проти верхівки колгоспу "Шлях до комуни" в селі Нова Кам’янка Великоолександрівського району. Про викриття сільської терористичної групи "чекісти" звітували у Київ у 1948 році. Сам же теракт, за даними спецслужби, мав бути реалізованим у серпні 1947-го. "Чекісти" йому запобігли, заарештувавши учасників та вилучивши зброю: обріз, бойові набої та сім гранат.  

Серед заарештованих були 48-річний конюх сільпо Дмитро Камишан, 38-річний тракторист Микола Короваєнко та 51-річний колгоспник Григорій Бабич. У документах співробітники МДБ підкреслювали, що ця трійця під час німецько-радянської війни мешкала на окупованій німцями території, а Бабич взагалі працював у сільській поліції. Також "чекісти" звітували, що після війни чоловіки "ухилялися від роботи в колгоспі, розкладали виробничу дисципліну й з метою організованої крадіжки колгоспного майна створили бандитську групу". Йшлося, що група періодично здійснювала напади на склади з зерном.

У березні 1947 року Камишана було виключено зі "Шляху до комуни" за ініціативи голови колгоспу Фруля, підтриманого членами правління Хільченком, Гомоном та Годуном. Ніби саме за це сільські терористи й задумали вбити усіх чотирьох.

Військовим Трибуналом військ МВД Херсонської області Григорій Бабич був засуджений до 15 років каторги, Дмитро Камишан й Микола Короваєнко – до 10 років таборів кожний. Також по справі були засуджені Григорій Алєксандровський та Кіндрат Попутний – сім років таборів кожному й Трохим Алєксандровський – два роки.    

Полювання на голову колгоспу

У селі Раденськ Цюрупинського (тепер – Олешківського) району у вересні 1947 року було скоєно замах на голову тамтешнього колгоспу – комуніста Івана Калнауза. Замах, вочевидь, невдалий, оскільки в документах радянської спецслужби немає даних про смерть комуніста.

По справі про спробу вбивства Калнауза проходили троє селян: Микола та Іван Пономаренки й Євген Борідько. Останні двоє раніше "з подачі" Калнауза були заарештовані міліцією та засуджені за хуліганство. Згідно з даними МДБ, вони прохали 20-річного Миколу помститися голові за них. Що хлопець і спробував зробити: 17 вересня він вистежив комуніста й вистрілив у нього з обрізу, але не вбив.

"Чекісти" підкреслювали, що виконавець замаху під час війни був мобілізований до Червоної армії, однак дезертирував. Повернувшись до села, трохи підкрадав, за що 1945 року був заарештований та засуджений до двох років в’язниці.

Засудили за замах на комуніста усю трійцю. За рішенням Трибуналу селяни отримали до 10 років таборів.

Комсомольська крадіжка зі смертельними наслідками

Як теракт проти комуністичного активу розслідували на Херсонщині й вбивство 24-річного комсомольця Карла Піунова, однак випадок виявився "битовухою".

Тіло комсомольця було виявлене 28 січня 1948 року на території Херсонського сільськогосподарського інституту. Певний час на слід зловмисника вийти не могли. Розкрито вбивство було певною мірою випадково, після того, як в серпні того ж року за посадовий злочин був заарештований начальник паспортного столу у Херсоні Олександр Воронков. Під час обшуку в квартирі 23-річного Воронкова були знайдені ордени вбитого Піунова. На допиті арештований начальник паспортного столу розповів, що з комсомольцем Піуновим потоваришував ще в армії, у Херсоні вони підтримували дружні стосунки.

З’ясувалося, Піунов прийшов до товариша 27 січня зі звісткою, що планує одружитися. Із  цієї нагоди комсомолець та начальник паспортного столу вирішили вкрасти підсвинка з території сільськогосподарського інституту, очевидно, для весільного застілля. На шляху до підсобного господарства комсомолець, можливо, перебуваючи у піднесеному настрої, стріляв у повітря з пістолету. Зробив два постріли, після чого пістолет заклинило. Піунов передав його товаришу, Воронков, намагаючись перезарядити зброю,   випадково поцілив у комсомольця. Постріл виявився смертельним.

Теракт перетворився на необережне вбивство. Скільки, з урахуванням службового злочину та спроби крадіжки, отримав за це начальник паспортного столу, невідомо.   

Читайте також

Як семикласниця та рахівник боролися з радянською владою на Херсонщині

Як на Запоріжжі колгоспники землю комуністами удобрювали

Як заможна селянська Херсонщина "вибухала" проти радянської влади