ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Архіви КДБ: Як запорізьких "чекістів" за погану роботу "видрали"

Заарештовані запорізьким управлінням МДБ у 1948 році громадяни не поспішали визнавати себе шпигунами, а до співпраці "чекістам" вдалося залучити лише 12 людей

Depo.
24 лютого 2018 14:00
ФОТО: depo.ua

Результати перевірки стану агентурно-розшукової роботи четвертого відділення УМДБ Запорізької області за 1948 рік - цікаве джерело інформації і про поточну діяльність запорізьких нишпорок, і про цілі, які ставило перед ними керівництво. Саме документи тієї перевірки досліджує цього разу портал Depo.Запоріжжя.

Отже, моніторили діяльність місцевої спецслужби уповноважені співробітники МДБ УРСР у грудні 1948 року. Результати перевірки для запорізьких чекістів були не досить втішними. Київські товариші документували своє невдоволення. На їхню думку, запорізькі колеги мали розкішну оперативну базу для агентурно-розшукової роботи. Ще б пак! Під час німецької окупації в області діяли кілька розвідувальних шкіл нацистських спецслужб та різних підрозділів розвідки і контррозвідки, не кажучи вже про націоналістичне підпілля. Хапай, викривай, вербуй! Натомість, у місцевий розшук запорізьким УМДБ впродовж року було оголошено лише 280 державних злочинців (загалом на централізованому обліку перебувала 321 розшукувана особа). При чому тільки 35 розшукувалися як агенти іноземних розвідок. А із заарештованих у 1948 році 86 осіб лише 14 визнали себе шпигунами.

Більш за все перевіряльників непокоїла неналежна робота з розшуку агентури іноземних розвідок, учасників емігрантських антирадянських організацій, терористів та учасників українського націоналістичного підпілля.

В якості однієї з причин низьких показників роботи київські "чекісти" вважали нерозвинуту агентурну мережу на Запоріжжі. Станом на кінець 1948 року в розпорядженні місцевого УМДБ були лише 29 агентів та 34 інформатори. До того ж з'ясувалося, що із наявною агентурою місцеві оперативники працювали мляво. Перевіряльники фіксували, що упродовж року геть не були залучені до роботи агенти "Голубєва", "Костя", "Зуєва" та "Дніпровська". А агенти "Кобзар", "Хоролець", "Чапаєв" та інформатори "Павлов", "Іванова", "Похова" й інші належать до категорії непрацюючої агентури, але з діючої мережі не виключені.

Запорізькому УМДБ закидали погані показники проведення кваліфікованих вербовок цінної агентури, яка була б здатна здійснювати розшук державних злочинців. Цифри, дійсно, не вражали: протягом року були завербовані лише два агенти та 10 інформаторів. Окрім того, спецслужбі бракувало конспіративних квартир. Через це зустрічі з агентурою здебільшого відбувалися у так званих "умовлених місцях", а це не створювало достатньої "інтимності" для вдалої роботи.

Обурила перевіряльників робота щодо викриття агентури американської розвідки: у запорізьких чекістів було 10 відповідних оперативних обліків і жодних результатів.

В якості ще одного суттєвого недоліку запорізьких нишпорок у МДБ УРСР відзначали надто повільні темпи місцевого розшуку та надання матеріалів для оголошення тієї чи іншої особи у Всесоюзний оперативний розшук. Зокрема, 1948 року на підставі отриманих офіційних та агентурних даних, а також матеріалів протоколів допитів заарештованих, були виявлено 436 осіб, що підозрювалися у державних злочинах. Однак, для Всесоюзного розшуку були направлені дані лише на 48 осіб.

Для виправлення ситуації Київ вимагав від Запоріжжя терміново вжити наступних заходів.

1. Визначити найбільш важливі справи та негайно розпочати їхню розробку.

2. Основну увагу приділити агентам іноземних розвідок та контррозвідок (особливо, англо-американських), учасникам антирадянських емігрантських організацій, терористам та учасникам українського націоналістичного підпілля.

3. Очистити агентурну мережу від нероб.

4. Посилити роботу з набуття якісної агентури, зокрема й серед заарештованих злочинців, які мають значні пізнавальні та розшукові можливості.

5. Значну увагу приділяти заходам місцевого розшуку і не затримувати матеріали для Всесоюзного.

6. Постійно приділяти увагу підсиленню роботи периферійних органів МДБ.

Про виконання цих рекомендацій керівництво УМДБ Запорізької області мало щомісяця звітувати Києву. Наскільки успішною була робота з виправлення недоліків, портал Depo.Запоріжжя розповість із часом.

Читайте також:

Архіви КДБ: Як запоріжець за "власівцями" шпигував

Архіви КДБ: Як "Видра" з ОУН завдала клопоту запорізьким нишпоркам

Архіви КДБ: Як кохання запорізької медсестри потрапило в лабети "Перегною"

Більше про життя в Запоріжжі та області читайте на Depo.Запоріжжя

Також читайте нас на Facebook та у Twitter