Архіви КДБ: Як запорізькі "чекісти" на "сіоністську" поему полювали

Уже неодноразово згадувалося, що рівень антисемітизму в СРСР був надзвичайно високим - від побутового до "одержавленого", коли переслідування євреїв санкціонувалося на найвищому рівні. Особливо такі процеси активізувалися після створення 1948 року держави Ізраїль. Запорізькі "чекісти" не стояли осторонь полювань на "єврейських націоналістів". Портал Depo.Запоріжжя раніше розповідав про агентурну справу "Ізраїльці", яку реалізовувало місцеве Управління МДБ 1950 року. Цього разу йтиметься про "успіхи" запорізьких "чекістів" на цьому ж терені 1954-го.

Найактивніша робота тривала у Бердянському (тоді – Осипенківському) районі області. Тут на "єврейських націоналістів" розроблялося дві справи-формуляри та одна справа попередньої оперативної перевірки. Зокрема, по справі-формуляру №806 нишпорили за уродженкою Вінницької області, викладачем молодших класів школи №4 Бердянська (тоді – Осипенко) Олександрою Нетес. Однією з причин посиленої уваги співробітників МДБ до персони Нетес був її брат Аврахам Фріман - письменник, що друкувався за кордоном. За зв'язки з "сіоністами" він двічі був заарештований - 1935-го та 1938-го років - та відбув покарання. Але це аж ніяк не позбавляло його уваги спецслужб. Навпаки.

По справі Нетес "працювали" "сєксоти" МДБ - "Зарніцкій" та "Январскій". Вони нишпорили за Фріманом аж до його смерті у грудні 1953 року та фіксували: саме через сестру письменник налагодив листування з іншими "сіоністами", зокрема Сандро, Мар'яновським, Рубінштеном. Ці ж агенти "стукали" кураторам, що бердянська вчителька Нетес різко налаштована проти радянської влади.

Після смерті Фрімана усі його рукописи залишилися у сестри. Жінка й далі вишукувала можливість передати їх для друку за кордон. Зокрема, через знайомого з Чернівців мала намір передати твори в Ізраїль. Проте вона не знала, що чернівчанин Блоштейн уже давно був агентом місцевого МДБ під псевдо "Кант". Саме він і мав завдання "витягнути" рукописи опального письменника від сестри.

"11.2.1954 о 10 ранку джерело було в квартирі Нетес, де остання повідомила, що листа від Блоштейна поки не отримувала і почала радитися, як бути при отриманні від нього листа, якщо вона ще не встигне переписати поему /РУКОПИС ФРИМАНА/. Джерело висловило думку, що він не бачить необхідності переписувати поему, оскільки Блоштейн здається порядною людиною, і йому можна довірити твори ФРИМАНА. На це Нетес відповіла: Хіба я мало про це думала. Я чудово розумію, що небагато знайдеться людей, які б без побоювання взялися за таку справу. Запевняю Вас, що у Москві таких людей тепер не знайдеш, але Блоштейн у Чернівцях обертається у таких колах єврейської інтелігенції, що міцно пов'язані з Ізраїлем. Йому легше це зробити. Я спробую, все ж, першу річ відправити, знявши попередньо копію, а ті, що є ще, можна буде надіслати без копій", - "зафіксували" чекісти розмову свого "сєксота" з сестрою померлого письменника.

На "допомогу" агентам, що "розробляли" Нетес, був направлений ще один - "Сідоров". Станом на 1954 рік розробка сестри письменника тривала.

Довідка.

Аврахам Фріман народився 1890 року у Тростянці в заможній родині, отримав традиційну єврейську і домашню світську освіту. Під час Визвольних змагань початку ХХ століття місто постраждало від погрому. Батько, брати і молодша сестра Фрімана загинули. Фріман двічі був заарештований радянськими спецслужбами. Після другого арешту був висланий під Челябінськ. Лише за 10 років йому дозволили повернутися в Україну, він оселився у нинішньому Бердянську, де мешкали родичі. Фріман писав на івриті. Його перу належать роман-епопея "1919", де, зокрема, йдеться про пережите письменником під час т.зв. Громадянської війни, кілька оповідань, автобіографічна поема в прозі, окремо були видані деякі листи Фрімана та невеликі твори.

Полювання на творчу спадщину письменника було не єдиним завданням запорізького МДБ. "Єврейських націоналістів" "розробляли" у різних місцях регіону.

Наприклад, "чекісти" Токмацького району у лютому 1954-го доповідали, що у них в розробці перебуває чотири справи. Зокрема, по справі-формуляру (тобто, заведеній на конкретну людину) №591 "Сіоніст" розроблявся Ізраїль Вигон, уродженець Білорусі, який працював старшим майстром на заводі ім. Кірова. Певно, для спецслужби він був важливою фігурою, адже план агентурно-оперативних заходів по розробці "Сіоніста" було затверджено безпосередньо заступником начальника Управління МВС Запорізької області Петросяном.

Крім цього, у Токмаку з формулюванням "єврейський націоналіст" розроблялися уродженець Пологівського району - завідуючий магазином "Змішторг" Єфим Гофман (справа попередніх оперативних перевірок №129); уродженець Дніпропетровської області - економіст у "Змішторзі" Марк Ходос (справа №266) та уродженець Токмацького району - старший технолог на заводі ім. Кірова Абрам Бернштан (справа №372). За токмачанами-євреями нишпорив агент МДБ "Таран".

Не дрімали чекісти й у Мелітополі. Тут станом на 1954 рік розроблялися чотири справи-формуляри: на уродженця Михайлівки - завідуючого малярійною станцією Самуіла Шварта (справа №200); уродженку Чернігівської області лікарку Хасю Бурштейн (справа №161); уродженку Польщі Раїсу Вайнріб-Орловську-Люфт (справа №817) та уродженця Каунаса - товарознавця міжрайбази Облспоживспілки Абрама Оленберга (справа №816). Стосовно останнього в МДБ були матеріали про поширення ним провокаційних пліток. Крім того, Оленберг підтримував зв'язки з "єврейськими націоналістами" Ізраїльським, Вайнрібом та іншими, засудженими у квітні 1953 року за антирадянську націоналістичну діяльність.

Раніше по справі Оленберга працював агент "Аня". Однак з невідомих причин з 1952 року розробка Оленберга припинилася. З новим витком полювань на "єврейських націоналістів" МДБ пропонувало заходи для активізації розробки:

1. Встановити місце відбування покарання Ізраїльського та допитати його про факти злочинної діяльності Оленберга;

2. Перевірити жителів Москви, які підтримували зв'язки з фігурантом справи-формуляра, зокрема Лева Байдера, Абрама Путермана, Тетяну Барон;.

3. Перевірити і вивчити можливості використання у розробці Оленберга агентів, які вже раніше працювали по справі: "Іванова", "Леонтьєва", "Аню" та інших.

Тож попереду у запорізьких чекістів було чимало роботи з виявлення явних та уявних ворогів режиму. "Єврейські націоналісти" й надалі лишалися у числі найбільш небезпечних.

Читайте також:

НКВС у цифрах: Як запорізькі чекісти виконували план з вербувань та легендувань;

Воля або смерть: ТОП-10 запоріжців-втікачів з "комуністичного раю";

Золота лихоманка: Як на Запоріжжя зливки з сибірських копалень переправляли.