Архіви КДБ: Як у Херсоні помітили іноземних шпигунів, але "не побачили" українських націоналістів

У "досьє", складеному чекістами, центр сучасної Херсонської області постає як далекий від "червоних ідей", "контрреволюційний", "білогвардійський" та "нашпигований" іноземними розвідками

Архіви КДБ: Як у Херсоні помітили інозем…

Портал Depo.Херсон закінчує огляд херсонської частини "чекістського досьє окупованої України" – матеріалів МДБ від 1950 року, в яких характеризувалися економічна, соціальна, політична ситуації в регіонах напередодні більшовицького перевороту та за період радянської влади. Херсон як обласний центр та Херсонський район у "досьє" посідали окреме місце, оскільки тут були розташовані регіональні адміністративні й політичні органи та спецслужби.

Політичний огляд в "досьє" розпочинався з доби Української революції, яка, щоправда, "чекістами" подавалася як локальні епізоди "громадянської війни на Росії". Зрозуміло, що поняття "українська революція" для більшовиків та їхніх спецслужб просто не існувало.

На момент складення досьє у Херсоні мешкали 89400 людей, у Херсонському районі – 22386.

Промисловість обласного центру була представлена машино- та суднобудуванням, бавовництвом, підприємствами харчової та будівельної галузей тощо.

У Херсоні співробітників МДБ насамперед непокоїла колишня насиченість міста іноземними консульствами та компаніями. Повідомлялося, що у 1917-1920 роках херсонський порт був центром уваги іноземних розвідок. Щоправда, в якості підтвердження цьому "чекісти" наводили виключно інформацію органів НКВС про викриття у 1931-1938 роках шпигунів та диверсантів. Окремо розтлумачувалося, що іноземними розвідками ще до революції закладалися осередки, оскільки в Херсоні діяли консульства Великобританії, Греції та Італії.

Загалом Херсон дореволюційний характеризувався як досить далекий від ідей "диктатури пролетаріату". Співробітники МДБ зазначали, що "у минулому місто являло собою губернський дворянський центр, здебільшого населений поміщиками, чиновниками, купцями й незначною мірою представниками іноземних торгівельних фірм". Серед останніх, зокрема називалися "Індо-телеграф", "Контроль і Ко", "Експортліс", "Експортхліб" тощо. Керівники усіх цих фірм пізніше були обвинувачені співробітниками радянських спецслужб у шпигунстві.

Під час Першої світової війни у Херсоні розміщувався табір військовополонених бійців австро-угорської та німецької армій. Дехто з них залишився мешкати у Херсоні й по завершенню війни.

У 1918-1919 роках на території Херсона перебували військові підрозділи інших країн: англійські, французькі, грецькі та німецькі. Зазначалося, що після евакуації цих підрозділів на батьківщини, деякі солдати листувалися з місцевими жителями.

Херсон того часу характеризувався "чекістами" здебільшого як "білогвардійський". У 1925-1927 роках, на думку чекістів, в Херсоні існували "контрреволюційна троцькістська організація, організація правих та інші антирадянські організації". У досьє наголошувалося, що за часів німецької окупації білогвардійці-емігранти та власне німці формували різноманітні колаборантські підрозділи (легіони): татарський, кавказький, вірменський, грузинський тощо. Також тут відбувалося формування підрозділів Російської визвольної армії (власівців).

У Херсоні розміщувалися німецькі каральні й розвідувальні органи: СД (Sicherheinstsdienst - служба безпеки, - Ред.), окружне управління жандармерії, міське відділення жандармерії, німецький штаб поліції, фельджандармерія, українська служба безпеки, німецький польовий суд та кілька відділів міської поліції, які підпорядковувалися штабу міської поліції та українській службі безпеки. Також тут були "Абверштелле Півдня України" (підрозділ Abwehr - німецької військової розвідки та контррозвідки, - Ред.), румунський "Вультурул" (підрозділ, підпорядкований німецьким спецслужбам, - Ред.) тощо.

Дивно, але діяльність і досить помітна, Організації українських націоналістів у Херсоні під час німецької окупації не знайшла свого відображення у "чекістському досіє".

До особливостей Херсонського району у МДБ, зокрема, віднесли діяльність тут під час революції повстанських загонів Нестора Махна та українських самостійників (петлюрівців). Відзначалося, що під час тотальної колективізації в Херсонському районі відбувалися антиколгоспні повстання.

Таким в очах радянської спецслужби постав у 1950 році Херсон та його околиці, які за часів незалежної України, буквально до останнього часу, відносили до так званого "червоного поясу" – території, де начебто ностальгують за радянським минулим.

Читайте також:

"Неблагонадійна" Херсонщина симпатизувала махновцям та ОУНівцям;

Чому радянську владу непокоїли "білі" плями "червоної" Херсонщини;

Як заможна селянська Херсонщина "вибухала" проти радянської влади.

Всі новини Запоріжжя сьогодні читайте на Depo.Запоріжжя

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme