Архіви КДБ: Як на Запоріжжі 1979 року "передвиборчі" пристрасті вирували

Події, про які не згадували в радянських газетах, збереглися в архівах спецслужб

Комітет державної безпеки ретельно відстежував усі події, які відбувалися в суспільному та навіть особистому житті радянських людей. Інформація про більшість тих чи інших інцидентів, на які звертали увагу "чекісти", ніколи не ставала відомою широкому загалу. Про це не згадували у радянських газетах: листи очевидців з повідомленнями, наприклад, про смертельні аварії на виробництвах вилучалися з відділень пошти. Тож щоденні та щотижневі інформаційні зведення КДБ, які готувалися для керівництва компартії УРСР, - цікаве джерело інформації про події "за лаштунками" радянської пропаганди.

Нині портал Depo.Запоріжжя листає архіви 1979 року. Цей рік для співробітників КДБ Запорізької області був "веселим" від самого початку.

В останній день лютого інцидент трапився у невеличкому Приморську. Там на вулиці Кірова у поштових скриньках жителів з'явилися чотири листівки, написані від руки друкованими літерами. Листівки були лаконічними. Лише два речення: "Не голосуйте, вішайте їх! Смерть комуністам". Варто зазначити, що це сталося за чотири дні до виборів у Верховну Раду СРСР. Природно, були розпочати пошуки автора. Проводили їх співробітники обласного КДБ. Інцидент був взятий на контроль у Києві.

Уже за день невідомі запоріжці знову проявили "передвиборчу активність". Із партійного комітету Запорізького титано-магнієвого комбінату до УКДБ було передано анонімного листа. Він надійшов поштою на ім'я кандидата в депутати Верховної Ради СРСР Віктора Жиловського, що працював на комбінаті. Лист під назвою "Наказ виборців народним депутатам" був обсягом аж дев'ять аркушів, виконаних на друкарській машинці. КДБісти схарактеризували його як "підлий наклеп" і почали розшуки автора. У доповідній також зазначалося, що аналогічного листа було надіслано ще 13 лютого на адресу ЦК Компартії України. Жиловський, до слова, 4 березня 1979 року "був обраний" депутатом Верховної Ради СРСР 10 скликання.

Черговий прояв антирадянщини у Запоріжжі був зафіксований вже після виборів - 15 березня. Інцидент трапився серед білого дня - між 10 та 12 годинами. У багатоповерхівках № 30, 46 та 48 на Дніпровському шосе, №13 - на вулиці Щасливій, № 22-а – на Дудикіна, №16 - на Рельєфній було виявлено 117 аркушів з учнівських зошитів, на яких фломастером було написано "КПСС – ворог народу!". А 19 березня 84 аналогічні листівки було виявлено на проспекті Леніна у будинках №№ 175, 177, 216 та 218,, вулицях 40 років Радянської України, 38, Медведєва, 6. Зважуючи на те, що подібні аркуші-листівки вже поширювалися у 1978 році в Мелітополі та на центральному проспекті у Запоріжжі, у Києві вирішили надати запорізькім "чекістам" допомогу у розшуку автора і поширювачів. Зі столиці до Запоріжжя направили досвідченого співробітника на підсилення групи.

У червні 1979 року із Запоріжжя на адресу КДБ СССР надійшов анонімний лист зі "злісними брехливими вигадками про радянську дійсність з грубими випадами відносно окремих керівників КПРС й Радянської держави". На початку січня 1980 року запорізьким КДБістам вдалося з'ясувати, що автором листа був заступник директора НДЦ Будівельних конструкцій Держбуду СРСР Безручко. Управління КДБ Запорізької області почало його оперативну перевірку. Ці заходи були взяті на контроль республіканським Комітетом.

У другій половині року запорізьким "чекістам" не давали спокою аварії на місцевих підприємствах. Зокрема, 12 липня о 14 годині на коксохімічному заводі сталася аварія в районі будівництва коксової батареї №1. Під час інциденту загинув монтажник СУ-103 "Дніпростальконструкція" тресту "Запоріжбуд". Ще двоє робітників отримали травми та були госпіталізовані. "На ремонт наслідків аварії було витрачено п'ять годин, втрати коксу становили 750 тонн", - йшлося у доповідній. Причини аварії розслідувала Заводська прокуратура з профільними комісіями за участі представників КДБ.

Уже за день, 14 липня, трапилася аварія на "Запоріжсталі". Тут на повітронагрівачу домни №1 стався раптовий викид доменного газу. Загинула фельдшер доменного цеху, ще вісім працівників отримали різного ступеня отруєння та були госпіталізовані, двоє з них – у вкрай важкому стані. Розслідувала інцидент також прокуратура Заводського району, слідство провадилося за участі співробітників КДБ.

Наступного місяця спалахнуло на заводі "Дніпроспецсталь". Там 12 серпня сталося загоряння у другому сталеплавильному цеху на електросталеплавильній печі №2, через що вийшов з ладу трансформатор потужністю 9 тис. кіловат. Постраждалих від інциденту не було. Для заміни трансформатору та проведення профілактичних робіт піч з виробничою потужністю 120 тонн на добу була зупинена приблизно на 48 годин. Розслідувала причини інциденту відомча комісія за участі співробітників КДБ.

Не обійшлося 1979 року і без "внутрішніх" надзвичайних ситуацій. Черговий водій УКДБ під час службової поїздки на автомобілі УАЗ-469 15 серпня близько дев'ятої вечора насмерть збив газозварювальника СМУ-12. Той, згідно з доповідною, неочікувано вискочив на дорогу й намагався перетнути її у невстановленому місці. Ні у водія, ні у жертви слідів алкоголю у крові не виявили. Матеріали справи готувалися для військової прокуратури. З Києва ж, для "кадрового розбору" ситуації, був направлений співробітник відділу кадрів республіканського КДБ.

Таким був "виборчий" 1979 рік на Запоріжжі. Які сюрпризи готував край "комітетчикам" у наступні роки, Depo.Запоріжжя розповість незабаром.

Читайте також:

Як з Запоріжжя Бурака депортували;

Як на Запоріжжі тікали військові, билися студенти Уганди, а "зеків" вітали "бандерівці";

Як запорізьких "чекістів" за погану роботу "видрали".

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Запоріжжя