Глибокі течії й піна: Як у Запоріжжі КДБ робив "профілактику" херсонському хірургу

Історія переслідування Всеволода Заноздри спецами з КДБ почалася напередодні нового 1963 року. У грудні до рук Управління КДБ Дніпропетровської області під час перлюстрації, тобто копирсання у пошті громадян, потрапив лист на ім’я 21-річного дніпропетровця Анатолія Піткевича. У листі були, зокрема, такі рядки: "Перейшли в газети й журнали Заходу. Остерігайся комуністів… Думаю, що краще й надійніше буде, якщо ти передаси туристам особисто в руки у Харкові чи Одесі".

Зрозуміло, що КДБ вхопився за листа: які радянські секрети збирається передати на клятий Захід його автор?! Останнього встановили дуже швидко. Ним виявився 35-річний уродженець Києва Всеволод Заноздра, з вищою медичною освітою, лікар-хірург з Херсона, який у грудні 1962 року прибув на курси перепідготовки до Запорізького інституту вдосконалення.

Спершу чекістам спало на думку, що Заноздра може передати за кордон якісь свої винаходи. Адже було з’ясовано, він має дві такі розробки – протишоковий апарат та апарат-напівавтомат для зшивання кишківника при його резекції. Але згодом спецслужба вирішила шукати коріння антирадянського листа не в науці, а в творчості. Хірург Заноздра виявився обдарованою людиною, писав вірші, повісті й сценарії.

Чергову зачіпку КДБісти отримали від сусіда Заноздри по запорізькому гуртожитку, зашифрованого в оперативних повідомленнях літерою "М", який добровільно погодився "стукотіти" на товариша по кімнаті. "М" повідомив, що його сусід у вільний час любить усамітнитися, щось пише, у бесідах на політичні теми антирадянських висловлювань не допускає, інтересу до військових чи промислових об’єктів й збору секретних матеріалів не проявляє. Разом із тим, "М" зазначив, що нібито випадково (!) виявив у кишені (!) пальта Заноздри записник, де помітив "записи ідеологічно шкідливі й антирадянського змісту".

Для перевірки даних, отриманих від "М", Заноздру під вигаданим прийнятним приводом перевели в іншу кімнату гуртожитку, де на нього вже очікував довірений КДБ "Н", який добре зарекомендував себе у співпраці з органами.

Довго чекати на повідомлення від свого агента КДБ не довелося. "Н" передав, що Заноздра пише сценарій під назвою "Глибокі течії й піна", окремі уривки з якого зачитував новому сусідові. За словами "Н", у цьому творі була "спотворена радянська дійсність й оббрехані партія та уряд". Рукопис хірург при собі не тримав, а ретельно переховував у шафі з речами.

Тепер КДБ запідозрив, що саме рукопис, а зовсім не медичні винаходи, Заноздра планує передати за кордон. Тим більше, що оперативники вважали, що ці винаходи особливого інтересу й цінності не мали.

Для того, щоб хірург не зміг передати рукопис, його було забезпечено постійним агентурним наглядом. У кімнаті Заноздри у гуртожитку провели негласний обшук. У місці, яке вказав "Н", чекісти знайшли та сфотографували два блокноти з "ворожими" записами та рукописний текст незавершеного сценарію "ідеологічно шкідливого змісту". Сценарій містив критику "сакральних" для комуністів речей – методів господарювання на селі. Разом із тим, КДБісти відмітили, що не отримали даних про антирадянську діяльність та агітацію, а також про будь-який зв'язок лікаря з іноземними розвідками. Тому, порадившись із Управліннями КДБ Дніпропетровської та Херсонської областей, запорізькі чекісти вирішили обмежитися профілактичною роботою з Заноздрою.

Про те, що нишпорять по поштових скриньках і чужих кишенях, оперативники, звісно, лікарю повідомляти не збиралися. Для того, щоб легалізувати обвинувачення, здобуті в незаконний спосіб, КДБ взяло заяви у "М" та "Н", де обидва свідчили про наявність у Заноздри записів і матеріалів "ідеологічно шкідливого характеру".

Розмова з Всеволодом Заноздрою відбулася у будівлі УКДБ в Запорізькій області у червні 1963 року. Хірург змушений був пояснювати, де набрався "антирадянщини". Серед іншого розповів, як після закінчення інституту працював за фахом у віддалених сільських районах Білоруської РСР (нинішньої Білорусі). Саме там був неприємно вражений різного роду тамтешніми керівниками, їхньою бюрократією, диктаторськими замашками, ставленням до підлеглих тощо. У КДБ Заноздра змушений був визнати, що тоді "будучи політично незрілим", усе це "помилково" ототожнював з радянською системою загалом.

Що ж до передноворічного листа, який хірург надіслав товаришу у Дніпропетровськ, то це була копія листа Заноздри до ЦК КПРС, в якому лікар намагався привернути увагу керманичів до жахіття, яке коїться на місцях. Побоюючись, що через цей лист його заарештує КДБ, Заноздра і попросив Піткевича у випадку арешту переслати копію на Захід.

Звичайно ж, на "співбесіді" з чекістами лікар визнав свої помилки, засудив дії й завірив, що подібного більше не робитиме. У Запорізькому КДБ, за традицією, зробили вигляд, що повірили, паралельно надіславши херсонським колегам, адже хірург повертався до місця роботи, орієнтовні дані на Заноздру.

І це – останнє, що відомо про хірурга, винахідника, трохи поета, письменника і драматурга Заноздру, який потрапив під ковпак КДБ напередодні нового 1963 року.

Читайте також

Венеричні захворювання на службі КДБ: Як запорізького артиста контррозвідка "лікувала"

"Цукор зник, за хлібом черги": Як радянське Запоріжжя накривали продовольчі кризи

На захід через південний схід: Як запорізький комсомолець із СРСР тікав