Гігантський борг "євробляхерів" у цифрах: Скільки може отримати бюджет

Купуючи за кордоном вживані іномарки, українці масово навчилися "об'їжджати" митні платежі. Але вигода для таких автомобілістів обертається збитками для держави

Олексій Шевнін
Заступник головного редактора, редактор відділу "Економіка" "Ділової столиці"
Гігантський борг "євробляхерів" у цифрах…

Сьогодні "євробляхери" хочуть легалізувати свої машини, поставивши їх на реєстрацію в Україні. Вони дійшли згоди з владою, що за це потрібно платити. Питання - скільки? Відповідь неочевидна, бо ніхто офіційно не рахував ані автомобілі на єврономерах у країні, ані суми, які їхні "власники" не сплатили до бюджету на митниці. Наразі є кілька варіантів від держави і самих автовласників щодо "розплати" в обмін на легалізацію.

Depo.ua підрахував, скільки "євробляхери" загалом не заплатили на митниці та порівняв з тими сумами, на які зараз можуть схуднути їхні гаманці.

"Транзитери" і "працівники"

Автомобілі без розмитнення завозять за двома схемами:

– "Транзит". Коли на машині начебто просто проїжджають Україну. У цьому випадку закон дозволяє не розмитнювати авто до 10 днів. Але можна нескінченно виїжджати та повертатися в країну. Так найчастіше роблять на прилеглих до Польщі та Угорщини територіях.

– "Тимчасове ввезення". Цей режим дозволяє іноземцеві або українському громадянину, який працює на закордонну фірму, рік перебувати в Україні на машині цієї компанії. Залишається лише формально підрядитися на таку "роботу". Переганяти авто через кордон може і так званий "верблюд" (або "мул") – іноземець, що регулярно доправляє машини замовникам, які потім розсікають на них по українських містах. За рік вони мають виїхати за кордон і все повторити.

Ці схеми, особливо більш популярну другу, давно "осідлали" спеціальні фірми, які просять за свої послуги близько 1000 євро.

Звісно, у замовників таких автомобілів в Україні можуть виникати неприємності, бо вони не є власниками своїх машин, не мають права поставити їх на облік та ризикують наразитися на штраф до 8500 грн чи навіть конфіскацію. Тому "євробляхери" об'єдналися в організацію "Авто Євро Сила" і добиваються від влади легалізації вже завезених нерозмитнених автомобілів, а заодно і суттєвого зниження самих платежів на кордоні та скасування екостандарту "Євро-5". Та багатьох злять і вони самі – тим, що не грають за правилами: не платять до бюджету по кілька сотень євро на митниці і частіше ігнорують ПДР, бо в разі чого можуть безкарно кинути машину та зберегти інкогніто.

Переоблік "блях"

Але нас передусім цікавить фінансовий бік проблеми: песимістично – скільки грошей держбюджет втрачає через "євробляхерів", оптимістично – на скільки він може поповнитися в разі прикриття схем та легалізації їхніх машин.

Щоб все порахувати, потрібно знати три речі:

які моделі найчастіше завозяться "на бляхах" та скільки вони коштують,

скільки вже в Україні авто з іноземною реєстрацією,

який річний попит на ці машини.

Облік моделей, ввезених за названими схемами, ніхто офіційно не проводить, але профільні видання зробили висновки з пропозицій до продажу не розмитнених авто – кількості оголошень та їх переглядів. Серед найпопулярніших виявилися Audi A6, VW Golf, Toyota Camry, VW Passat та Ford Focus. Навіть вартість цих моделей відрізняється в рази – залежно від об'єму двигуна, віку і стану машини. Але для майбутніх розрахунків нам потрібні конкретні цифри. Судячи з оголошень на спеціалізованих сайтах, найбільшим попитом користуються іномарки від 2000 до 3000 євро. Для прикладу візьмемо, такі моделі: бензинова Audi А6 2001 року випуску з двигуном 2400 см³ вартістю 1950 євро та дизельний Volkswagen Golf 2003 року випуску з двигуном 1896 см³ вартістю 2 250 євро.

Найбільше суперечок щодо кількості машин на єврономерах в Україні. За відсутності офіційної статистики фантазери називають цифри від 50 тисяч до 1,5 млн, а то й 3 млн. При цьому "бляхери" та наближені до них експерти наполягають на більших цифрах, щоб показати свою "євросилу". Але в принципі адекватні розрахунки можна зробити з даних Державної фіскальної служби щодо ввезення в Україну машин в тих режимах, які використовуються у схемах.

Отже, торік в Україну в'їхали 712,6 тис. автомобілів: в режимі транзиту – 124,1 тис. авто та тимчасового ввезення – 588,4 тис.

У 2015 році – 549,6 тис. машин: транзит – 77,3 тис. та тимчасове ввезення – 472,3 тис.

А з початку поточного року до 4 серпня – 492,5 тис. авто: транзит – 111,9 тис. та тимчасове ввезення – 380,6 тис.

Останні цифри свідчать, що за результатами року буде близько 840 тис. автомобілів, що в'їдуть в країну "транзитом" і "тимчасово". До них треба додати і близько 10 тис. машин, які, за даними ДФС, станом на серпень перебувають в Україні з порушенням термінів.

Логічно припустити, що справжніх транзитерів, а тим більше тих, хто працює на іноземну фірму на автомобілі, серед них дуже мало. В такому разі можна стверджувати, що наразі впродовж року за двома схемами завозяться понад 800 тис. машин. Тепер згадаємо, що хоча б раз на рік "євробляхи" мають виїжджати за кордон. Вони так і роблять, але, перетинаючи митницю, засвічуються у статистиці. Іншими словами, в Україні наразі понад 800 тис. машин з іноземною реєстрацією, більшість з них – виїхали й відразу ж повернулися.

Але частина машин в'їхала вперше. Визначивши їхню кількість, ми приблизно з'ясуємо попит на такі авто. Ще раз подивимося на цифри: у 2016 кордон перетнули 712,6 тис. автомобілів з іноземною реєстрацією проти 549,6 тис. роком раніше. Різниця у 160 авто – це і є насправді куплені "бляхи" за рік (якщо знехтувати кількістю справжніх транзитерів і "тимчасовців"). А цьогоріч, судячи з наведених розрахунків, таких машин побільшає щонайменше на 100 тис. Для зручності приймемо, що річний попит на вживані авто на єврономерах – близько 130 тис.

Чотири ставки

Констатуємо, що потрібно сплатити до бюджету, під час розмитнення вживаного автомобіля:

мито: 10% від ціни машини,

акциз: залежить від віку моделі та об'єму двигуна,

податок на додану вартість: 20% на всю суму,

збір до Пенсійного фонду: 3%.

З акцизом все дещо заплутано. До минулого року на вживані автомобілі він сягав від 1000 євро за бензинову модель з двигуном до 1000 кубічних сантиметрів до шалених 15 тис. євро і більше за машини з двигуном понад 3000 кубічних сантиметрів.

Але з липня 2016 року новий закон на один-два порядки знизив ставки акцизу для машин стандарту "Євро-5" з невеликими і середніми двигунами (меншою мірою для багатолітражок), одночасно заборонивши ввозити в Україну моделі старші за 2010 рік і ті, які не відповідають еконормам "Євро-5". Для прикладу, зараз акциз на "дозволену" потриману іномарку з двигуном 1,4 л – 88,2 євро, а 2 л – 534 євро. Але так буде лише до кінця наступного року (причому з 1 січня лише на моделі стандарту "Євро-6").

Розрахунок боргу

Тепер з'ясуємо, як багато недоплатили до бюджету "автовласники" на єврономерах, тобто скільки коштувало б розмитнення усіх їхніх машин. Скільки потрібно залишити на митниці – передусім залежить від віку, двигуна та "європейської" ціни автомобіля. Але врахувати всі можливі конфігурації цих параметрів для всіх завезених "блях" неможливо, за відсутності докладної статистки. Тому побудуємо розрахунки на базі популярних моделей випуску початку 2000-х років. Судячи з оголошень та й просто вуличних спостережень, "бляхери" надають перевагу саме їм, бо зазвичай мають на все про все кілька тисяч євро (хоча продаються і машини преміум-класу від 2010 року, і автолам 90-х). Також приймемо, що такі автівки до продажу в Україну використовувалися понад 5 років (цей факт впливав на розмір "старих" ставок акцизу).

Отже, до 1 липня 2016 року бензинову Audi А6 (2001 рік, 2400 см³) за ціною в Литві 1950 євро можна було розмитнити за:

1950 євро + 10% мита + 11 976 (2400*4,99) євро акцизу + 20% ПДВ на всю суму + 3% пенсійного збору – 1950 євро =

1950 євро +195 євро + 11 976 євро + 2824,2 євро + 508,4 євро – 1950 = 15 504 євро.

Тобто куплена у Литві за 1950 євро така машина, коштувала б власнику 17 453,6 євро, з яких 15 504 євро – розмитнення.

Візьмемо другу обрану як приклад популярну модель Volkswagen Golf (2003 рік, 1896 см³) вартістю 2 250 євро. Її розмитнення коштуватиме:

2250 євро + 250 євро + 4626,24 (1896*2,44) євро акцизу + 20 ПДВ на всю суму + 3% пенсійного збору – 2250 євро =

2250 євро + 250 євро + 4626,24 євро + 1425,25 + 250,5 євро – 2250 євро = 6552 євро.

Отже, цей Volkswagen Golf, придбаний у Литві за 2250 євро, обійшовся б українському покупцю у 8802 євро, з яких 6552 євро – розмитнення.

Різниця в ціні до і після кордону вражає, ось чому ці моделі дуже популярні у "євробляхерів", які офіційно нічого не платять за ввезення авто.

Усереднимо суму розмитнення двох популярних моделей і маємо 11 тис. євро. Можна сказати, що саме стільки в середньому недоплатив той, хто напівлегально ввіз машину на іноземній реєстрації без розмитнення і ганяє на ній по Україні. Принаймні, якщо це сталося до 1 липня 2016 року – пам'ятаємо, що відтоді розмитнити модель до 2010 року випуску взагалі неможливо. З аналізу даних ДФС випливає, що на цю дату в Україні було близько 500 тис. "блях". Отже, за весь час до 1 липня минулого року "євробляхери" недоплатили в держбюджет близько 5,5 млрд євро. Це як 6 траншів МВФ! Утім, в гривні переводити недоречно, бо курс нацвалюти за час дії схем (про них гуділи ще у 2012 році) зріс у чотири рази.

Плюс-мінус

Тут є два уточнення. З одного боку, ця сума має бути трохи меншою, бо на "бляхах" завозяться і більш нові машини, які підпадають під пільговий акциз.

Але, з іншого боку, ми не врахували збитки від "литовських" схем за останній рік: частина сьогоднішніх "євробляхерів" все ж купила б і розмитнила уживані іномарки від 2010 року, якби не ця "діра" на митниці, через яку можна ганяти авто без податків і зборів. Звісно, річний попит у 130 вживаних іномарок "на бляхах" не перекриється за рахунок "дозволених" до ввезення машин, бо вони, навіть зі зниженим акцизом, обійдуться покупцеві значно дорожче. В умовах, коли можна хитро "об'їхати" розмитнення платоспроможний попит на новіші моделі стандарту "Євро-5" значно нижчий: для порівняння, з 1 серпня 2016 року до 1 серпня 2017 року легально імпортовано лише трохи більше 50 тис. потриманих легковиків, від їх розмитнення до бюджету надійшло понад 4,1 млрд грн. Та якби перед потенційними покупцями вживаних іномарок постала дилема: купувати в Україні чи легально за кордоном – ймовірно, побільше автолюбителів зважилася б імпортувати тачку та сплатити необхідну суму (з урахуванням зниженого акцизу).

Варіант розплати: пільгове розмитення

Тепер з'ясуємо, наскільки поповниться бюджет, якщо наявні в Україні "бляхи" легалізують. У Верховній Раді обіцяють дати можливість розмитнити такі машини, завезені до 7 вересня 2017 року. Це буде досить дорого, але значно дешевше, ніж їхні "власники" мали б раніше заплатити на митниці, зазначає аналітик Олексій Шевнін. Фактично влада погоджується розмитнити авто на єврономерах з урахуванням пільгових акцизів, що діють наразі для моделей стандарту "Євро-5" від 2010 року. Судячи із заяв, це єдина поступка: мито, пенсійний збір та ПДВ не зменшується. Порахуємо для наших моделей, а за базову ціну так само візьмемо їхню "закордонну" вартість.

Audi А6 (2001 рік, 2400 см³) за ціною 1950 євро :

1950 євро + 10% мита + 662,4 (2400*0,276) євро акцизу + 20% ПДВ на всю суму + 3% пенсійного збору – 1950 євро =

1950 євро +195 євро + 662,4 євро + 561,5 євро + 101 євро – 1950 = 1520 євро.

Volkswagen Golf (2003 рік, 1896 см³) вартістю 2 250 євро:

2250 євро + 250 євро +506,2 (1896*0,267) євро акцизу + 20 ПДВ на всю суму + 3% пенсійного збору – 2250 євро =

2250 євро + 250 євро + 506,232 євро+ 601,2 євро + 108,2 євро– 2250 євро = 1465,6 євро.

Отже, якщо поблажки для таких автомобілістів ухвалять, то за легалізацію своїх машин їм доведеться в середньому викласти по 1500 євро.

До речі, після переговорів з мітингуючими на початку вересня "євробляхерами" голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Ніна Южаніна, зазначала, що пільгове розмитнення для авто з аналогічним об'ємом двигунів становитиме від 1000 до 1400 євро. За відсутності офіційного обліку таких машин, це співмірні цифри.

Ми ж приймемо, що легалізація середньостатистичної "бляхи" обійдеться у 1500 євро. Виходячи з того, що таких машин близько 800 тис., держава може розраховувати максимум на 1,2 млрд євро, або за сучасним курсом на 36 млрд грн. У валюті це майже в п'ять разів менше, ніж мали б сплатити "євробляхери" за весь час, якби завозили ті ж самі машини легально.

Автопром чи іномарка

Зрозуміло, що в реальності держбюджет отримав би менше, бо чимало охочих до потриманих іномарок просто не змогли б переплачувати в рази за розмитнення. Але попит на машини є, і можливо, частина з нинішніх "автобляхерів" купили б легковик вітчизняного виробництва. На цій темі зламано чимало списів. Одні кажуть, що наш автопром "помер", а якщо й животіє – то краще купити стару "беху" за ціною "ланоса". Інші парирують, що внутрішнє виробництво загинається, зокрема, через діри в "митному паркані", через які ганяють старі іномарки: попит на продукцію "УкрАвто" (ЗАЗ) і "Єврокару" зросте після закриття "литовських" схем, а за ним і виробництво. Звісно, для розвитку галузі потрібні гроші, державні пряники і батіг. І питання, чи варто це робити, залишається. Але в підсумку все зводиться до того, що нам важливіше: власний автопром чи дешеві іномарки.

Варіант розплати: півжиття на "проїзному"

Свій варіант "розплати" з державою пропонують організовані в "Авто Євро Силу" автомобілісти на іноземній реєстрації. Вони хочуть легалізуватися за умови щорічної сплати до бюджету 200 євро – своєрідного "проїзного" за перебування в країні на "бляхах". Якби так було зараз, то за цей рік вони б розкрили гаманці на 160 млн євро, або майже 5 млрд грн. Це вдвічі менше, ніж прогнозують активісти, бо ми порахували, що нерозмитнених машин в Україні 800 тис. чи трохи більше, але не 1,5 млн, як заявляють "євробляхери". І головне – це лише 2,9% від 5,5 млрд євро - суми, яку "власники" авто на єврономерах винні в бюджет. Виходить, щоб розрахуватися з державою, вони мають на тій самій тачці кататися по країні півжиття.

Цікаво, що автомобілісти з іноземною реєстрацією не хочуть платити навіть на 70% більше: вони палили шини проти законопроекту головного "фронтовика" парламенту Максима Баурбака, який передбачає тариф 342 євро за рік перебування в країні машини, зареєстрованої за кордоном.

Які б не були протистояння, зрозуміло одне: держава має серйозні наміри прикрити схеми, але йде на поступки тим, хто вже встиг пересісти на "бляху", пропонуючи їм віддати значно менші гроші, ніж мало бути при розмитненні на кордоні.

Плюс на митниці

Найменш прогнозовані майбутні надходження до бюджету внаслідок можливого прикриття "литовських" схем. Однак зрозуміло, щорічний попит на 130 недорогих потриманих іномарок може бути частково задоволений за рахунок більш нових, дозволених до ввезення моделей. Нагадаємо, що зараз легально везуть за рік по 50 тис. таких авто, а їхнє розмитнення дає 4,1 млрд грн. Навіть якщо до цих машин додасться стільки ж, держава щороку додатково отримає не більш як 4 млрд грн – в цьому випадку сума буде трохи нижчою, бо ті, хто розраховував купити автівку на "бляхах", обиратимуть найбільш дешеві моделі з "дозволених" іномарок стандарту "Євро-5", що відобразиться на митних платежах.

Як бачимо, ця сума не космічна і також зовсім не співмірна з тими грошима, які "євробляхери" заборгували до бюджету. Судячи з усього, легалізація їхніх машин не передбачає повернення державі усіх завданих збитків, а швидше, має на меті зібрати в бюджет хоч якісь додаткові кошти, відновити правила гри і, можливо, підтримати вітчизняний автопром.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme