Архіви КДБ: Хто поширював антирадянські листівки на Мелітопольщині

На Запорізьку область час-по-часу клеять ярлик ледь не "заповідника комунізму". Спростувати це нескладно

Depo.Мелітополь
9 липня 2017 13:00
ФОТО: depo.ua

Портал Depo.Запоріжжя за допомогою архівних документів радянських спецслужб вже неодноразово досліджував так звані "антирадянські прояви" на території Запорізької області, зокрема у другій половині ХХ століття. Попри роками нав'язувану думку, що цей край ледь не "заповідник комунізму", архіви радянських спецслужб доводять абсолютно протилежне. Цього разу вивчаємо документи, що стосуються поширення антирадянських листівок у Мелітополі, - найбільшому місті області після Запоріжжя.

За півтора роки по закінченню німецько-радянської війни, у жовтні 1946 року, у Мелітополі зафіксували черговий прояв "антирадянщини": на території місцевого насосно-компресорного заводу хтось двічі розкидав листівки із загадковим підписом "РМП". Вони були написані від руки друкованими літерами, автор закликав населення міста до протестів проти радянського уряду.

Емдебістські нишпорки кинулися розшукувати сміливця, але марно, жодний з агентурно-оперативних заходів результатів не дав. Лише дізналися, що листівки обидва рази знаходили на доріжці від прохідної заводу до насосного цеху. Тож емдебісти припустили, що автор листівок працює саме у цьому цеху. Однак виявилося: у відділі кадрів підприємства відсутні особові справи працівників цеху, де мали б бути документи зі зразками почерків, які можливо звірити з почерком на листівках.

Чому доблесні нишпорки не вигадали привід, аби негайно відібрати у робітників зразки почерків, – загадка. Але вони терпляче чекали близько двох з половиною років, допоки на заводі розпочали підписувати чергові договори про соціалістичне змагання. Тоді, а це вже був 1949 рік(!) й отримали рукописні папірці, підписані співробітниками насосного цеху

Таким чином емдебісти встановили автора листівок, ним виявився токар Анатолій Порій, 19-тирічний комсомолець (відповідно, у 1946-му йому було лише 16). Коли надійшло підтвердження від графологів, молодика заарештували. Під час слідства він визнав власне авторство. Причиною виготовлення й поширення листівок, за словами молодого токаря, були матеріальні труднощі, мовляв прагнув змінити життя на краще. Також він розшифрував абревіатуру "РПМ", над якою ламали голови спецслужбісти. Це значило – "Робітнича молодіжна партія", її Анатолій Порій мав намір створити ще 1946 року. Але побачив, що його співпрацівники на листівки майже не реагували (скоріше за все боялися репресій з боку МДБ), тому від цієї ідеї відмовився. Щире зізнання не врятували молодого протестувальника від засудження.

Ще один епізод "антирадянщини", стався 7 листопада 1962 року, у чергову річницю "жовтневого" перевороту. Того сакрального для усіх комуністів дня, у Мелітополі розповсюдили аж 74 листівки із критикою на адресу тодішнього керівника СРСР Микити Хрущова. Гебісти за почерком встановили, що автор листівок у різний час направляв листи із "брехнями" на адресу Ради Міністрів СРСР, редакцій газет "Правда", "Ізвєстія" та "Правда України".

Невдовзі автора знайшли. Це був Іван Гербич, 1912 року народження, уродженець села Новоданилівка Мелітопольського району, член комуністичної партії з 1945 року. У тексті доповіді, що з КДБ надійшла на адресу ЦК КПУ, фразу про партійність затриманого хтось із посадовців кілька разів підкреслив червоним олівцем. Пан Гербич мешкав у Мелітополі, мав незавершену вищу освіту і працював інженером з техніки безпеки на заводі "Металонікель".

Коли гебісти отримали його характеристику з роботи – здивувалися, бо вона виявилася ледь не ідеальною: на гарному рахунку, обирався членом партійного бюро й головою заводського комітету профспілки.

У виготовлені анонімних документів Іван Гербич зізнався та розповів, що впродовж 1948 - 1962 років написав до різних компартійних та держустанов 12 анонімних листів. Визнав й поширення більше ніж сімдесяти листівок в ніч на 7 листопада. Звичайно, критичні листівки проти совєтського режиму Іван Гербич писав, бо розумів його брехливість та антилюдяність. Але ж ця сама система зламала і його, тому на допитах причини своєї діяльності він пояснив "політичною незрілістю" й "впливом західних радіостанцій".

Ось так про це йдеться у звіті КДБ: "Я вдавався до написання анонімних листів і розповсюдження листівок у зв'язку з тим, що болісно, в силу цілого ряду особливостей складу свого характеру, реагував неправильно на події, що відбуваються, часто в своїх діях виходив з суб'єктивних поглядів і на них грунтував свої вчинки. Я хочу відверто сказати, що останні 2-3 роки на зміцнення моїх неправильних поглядів надавало деякий вплив прослуховування радіопередач зарубіжних радіостанцій "Голос Америки", "Бі-бі-сі" та інших."

Більше про життя в Запоріжжі та області читайте на Depo.Запоріжжя