"Хто так вміє любити цих воїнів, як вона": У Запоріжжі вперше визначили безперечну переможницю поетичного конкурсу

Названі переможці третього Всеукраїнського конкурсу молодої української поезії та авторської пісні імені Марини Брацило. Його заключний захід відбувся у Запорізькому національному університеті, вчора, 2 грудня, передає кореспондент порталу Depo.Запоріжжя.

Університет, де навчалась Марина, разом з її родиною та за підтримки друзів сім’ї, а також митців міста заснували цей конкурс творчої молоді від 15 до 25 років, щоб підтримати україномовних початківців. Про це мріяла ще за життя поетеса, що трагічно загинула у 2013 році. Марина, як ніхто інший, добре розуміла, що від своєчасного розкриття творчого обдарування, залежить подальша доля митця. Певно, їй особисто пощастило з батьками, що посприяли її ранньому творчому становленню. Вже у 19 років Марину Брацило прийняли до Спілки письменників України. Прагнення допомагати іншим "пробивати собі дорогу в життя "здійснилось по смерті Марини. Конкурс назвали її першої збірки поезій "Хортицькі Дзвони". Попередні два конкурси, 2014 та 2015 років, відкрили майже сотню обдарованих зовсім юних поетів та піснярів з 14 регіонів України. Завдяки саме "Хортицьким Дзвонам ", чимало з них спромагалося видати свої перші книжки, здобути популярності, їх помітило суспільство. Втім, так сталося, що на цих двох попередніх конкурсах в номінації "Поезія" перше місце нікому не присуджувалося. І ось цьогоріч, на третіх "Хортицьких Дзвонах", його здобула 17-річна студентка Київського національного університету Ольга Крамель, відома за псевдонімом Леля Покотиполе.

Леля Покотиполе

Ось, один з віршів, що запропонувала Леля на "Хортицькі Дзвони": 

хто так вміє любити цих воїнів, як вона?

шити їм сорочки з сіруватого полотна,

на конвертах писати адреси та імена,

купувати для них сірників, тютюну, вина,

вечорами співати забуті старі пісні,

нести в пазусі з лісу горіхів або суниць,

позичати їм книги й ножі та в тривожнім сні

шепотіти в пітьму їхні жарти та позивні,

розмовляти із ними на сотню чи більше тем –

про минуле, війну та про будь-яке із мистецтв –

напувати відваром, що пахне, мов літній степ,

пам’ятати пойменно всіх їхніх жінок, дітей,

ледь торкатись долонь і казати: "нам треба йти,

нам не так вже й багато лишилося до мети ",

на ніч вголос читати важливі старі листи?

хто ще вміє так само тримати і берегти?

їх десяток – це хоч невеликий, але загін.

хтось прийшов зі степів, хтось – з лісів, узбереж чи гір,

кожен вірить у щось, кожен має своїх богів.

їх об’єднує кров спільно знищених ворогів,

призабуті страждання – із тих, про котрі мовчать;

їх об’єднує дружба – незламна й міцна, хоча

її били залізом і втрати, і біль, і час.

їх об’єднує ще надто рідне їм всім дівча.

хто так вміє любити цих воїнів, як вона?

промивати їм рани, являтися в тихих снах,

пити з ними життя не вагаючись і до дна,

в долі кожного дзвінко звучати, немов луна,

повідати легенди своїх та чужих країв,

обереги плести їм від звіра, вогню, змії

і триматися поряд у пеклі страшних боїв?

кого вміють любити ці воїни, як її?

Перше місце в номінації "Авторська пісня" виборола студентка Національного медичного університету імені Богомольця Анна Білоножко.

Анна Білоножко

Другі місця у номінації "Поезія" посіла вінничанка, студентка Київського національного університету Юлія Григорук, а у номінації "Авторська пісня" - студентка Запорізького національного університету Сніжана Біла.

Сніжана Біла

Третє місце у номінації "Поезія" поділили волинянка Наталія Андріюк та студентка Київського національного університету Вікторія Поліщук. У номінації "Авторська пісня" третє місце дісталося київській школярці Олесі Юрченко. Також Олеся отримала й спеціальний приз за написання пісень на вірші Марини Брацило.

Олесі Юрченко

Крім того, кожен переможець конкурсу на згадку про "Хортицькі Дзвони" отримав в подарунок - дуже милий сувенір від Маринчиної мами Людмили Федорівни Брацило – дзвіночок з національними жовто-блакитними стрічками.