Від Леніна до Ленона: як запорізькі депутати декомунізовували місто

У Запоріжжі сьогодні, 19 лютого, відбулася, без перебільшення, історична сесія міськради – депутати почали писати новітню історію Запоріжжя. Принаймні міській голова Володимир Буряк, закликаючи депутатів підтримати рішення про перейменування вулиць, заявив, що саме так писатиметься новітня історія міста, повідомляє кореспондент порталу Depo.Запоріжжя.

При цьому міський голова зазначив, що він не вважає декомунізацію найактуальнішим завданням, але є закон і його необхідно виконати.

При цьому депутати від демократичних сил неодноразово закидали меру протягом сесії, що як раз закон про декомунізацію він і не виконує. Оскільки згідно із законом повинен був перейменовувати вулиці своїм розпорядженням, депутати ж ухвалювали рішення про перейменування за законом про місцеве самоврядування.

Так чи інакше, але городяни, особливо ті, хто зібрався сьогодні вранці на мітинг біля міськради та вимагали декомунізації міста, навряд чи б зрозуміли подальше зволікання з цим питанням.

Тож процес пішов. Спочатку міськрада одностайно ухвалила багатостраждальне і компромісне рішення про визнання Росії агресором, а створені за її допомоги “ЛНР” і “ДНР” – терористичними організаціями. Потім дійшла черга до рішення про демонтаж радянських божків. При цьому в рішенні депутати зазначили, що пам’ятники Орджонікідзе, Дзержинському і Леніну повинні бути знесені не пізніше 19 березня.

Таких кардинальних змін не витримала навіть стеля на третьому поверсі міськради біля входу до сесійної зали. Впала. На щастя, не на депутатів, яким ще належало чимало зробити.

Поки співробітники міськради прибирали уламки, обранці взялися за перейменування вулиць, проспектів, скверів, районів та навіть дамб Запоріжжя.

П’ятдесят шість топонімічних питань ухвалили швидко – пакетом. До нього потрапили топоніми, які не викликали серйозних суперечок під час попередніх, у тому числі громадських обговорень.

Таким чином депутати перейменували три райони міста. Жовтневий став Олександрівським, Ленінський — Дніпровським, а Орджонікідзевський — Вознесенівським. А ще 53 вулиці.

Щодо решти назв, одностайності тут не було, тож депутати обирали з кількох – щонайменше двох - найменувань: тих, що запропонували мешканці вулиць і тих, що радили експерти.

Цікаво, що у більшості випадків містяни намагалися найменувати свої вулиці нейтрально, без прив’язки к особистостям. Наприклад, Оптимістична вулиця замість Соціалістична у Заводському районі, Світла замість інженера Стрилецького – у Хортицькому, Тепла замість Фрунзе у Жовтневому тощо. Експерти навпаки здебільше пропонували прив’язувати нові назви до старих топонімів, а також йменувати вулиці на честь видатних особистостей краю і країни.

Кілька саме таких назв й було ухвалено депутатами. Зокрема, вулиця Радянська стала вулицею академіка Чабаненко, Анрі Барбюса носитиме ім’я Петра Ребра, вулиця Дніпропетровська – Павла Захарина. Вулиця Орджонікідзе стала Павлокічкаською, сквер Чекістів – сквером Платонівським.

З’явилися у Запоріжжі й вулиці нових його героїв. Так, вулиці Мікояна і Червоної кінноти носитимуть імена загиблих учасників АТО Богдана Завади і Івана Гутника-Залужного.

На жаль, не спромоглися депутати перейменувати невеличку вулицю Гаврилова у Комунарському районі на честь Героя АТО Данили Кас’яненка, що дев’ятнадцятирічним загинув у Песках на Донеччині. Зовсім нещодавно хлопець саме цією вулицею ходив до рідної 107 школи… Проте депутати обрали для нею назву Водограйна.

Найдовший, як люблять наголошувати запоріжці, проспект міста і всієї України – імені Леніна - відтепер йменуватиметься Соборним. А ось однойменну площу депутати перейменувати не змогли: з трьох запропонованих варіантів Запорізька, Сагайдачного та Соборності України жоден не набрав більшості голосів. Тож площу Леніна доведеться, скоріше за все, перейменовувати міському голові Володимиру Буряку – своїм розпорядженням.

Серед цікавих пропозицій щодо перейменувань, які, на жаль, не знайшли депутатської підтримки, - пропозиція перейменувати парк, розташований біля Палацу культури ПАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” на парк імені Джона Ленона.

Зате у Запоріжжі з’явився свій узвіз Вознесенівський. Так відтепер йменуватиметься дамба імені Ленінського комсомолу.

В цілому ж над декомунізацією міста депутатський корпус попрацював непогано. Принаймні після демонтажу пам’ятників Запоріжжя навряд чи залишиться в аутсайдерах з декомунізації.